Чим відрізняється українська Масниця від російської: чи варто святкувати

Останній тиждень перед початком Великого посту у багатьох культурах вважається святковим. У слов’янських народів він отримав назву Масниця, але чи є це свято притаманним українській культурі?
OBOZ.UA вивчив традиції та звичаї масничних святкувань. А також розповідає, коли цього року відзначають Масницю і чим український Сиропусний тиждень відрізняється від російського.
Що таке Масниця
Коріння цього свята походить з дохристиянських часів, коли люди напередодні настання весни влаштовували кількаденні веселощі, щоби попрощатись із зимою і добре відпочити перед початком сезону польових робіт. В Україні свято Масниці має ще декілька назв – Сиропус, Пущення, Колодій, Бабське свято, Общиця.
У церковному календарі Масниця особливого місця не має. Вона збігається із Сиропусним тижнем, коли віряни востаннє перед Великим постом споживають молочні продукти – м’ясо в цей час уже не їдять. Втім, церква ставиться до веселощів у цей час спокійно і не забороняє розважатись та смакувати стравами з сиром і маслом.
Коли Масниця у 2025 році
Дата початку Сиропусного тижня залежить від дати Великодня, яка щороку змінюється. За православною традицією Масниця починається за 56 днів до найбільшого християнського свята і триває тиждень.
Оскільки у 2025 році Великдень припадає на 20 квітня, Масницю українці почнуть святкувати 24 лютого. А завершиться веселий тиждень 2 березня.
Традиції Масниці
У свідомості суспільства Масниця тісно пов’язана із великими млинцями. Буцімто вони символізують собою сонце, яке ось-ось почне набувати сили і проганяти зиму. Насправді фольклористи стверджують, що їсти млинці у Сиропусний тиждень – це російська традиція. В Україні головною святковою стравою були вареники. Їх начиняли кисломолочним сиром і їли зі сметаною або маслом.
Ймовірно, ця традиція з’явилась під впливом сільськогосподарського циклу. Приблизно у цей час теляться корови, тому в домах було чимало молока, з якого готували різні молочні продукти.
На Масницю завершувався зимовий сезон весіль. Ті пари, які не встигали одружитись, повинні були чекати завершення Великодня, щоби встати на рушничок.
Із заручинами і весіллями пов’язаний ще один важливий обряд Сиропусного тижня – Колодій. Назву свою він отримав від прикрашеної дерев’яної колодки. Її заміжні жінки спеціально виготовляли і прив’язували до ноги дівчатам та парубкам на виданні, які не знайшли собі до цього часу пари. Це було своєрідним покаранням за непоспіх для них. Щоби не ходити з цієї колодкою, "винні" мусіли давати викуп – пригощати жінок солодощами, святковими стравами чи горілкою або дарувати їм кольорові стрічки чи намисто.
Колодка за тиждень проходила цілий життєвий цикл. У понеділок жінки збирались у корчмі і виготовляли її – так колодка "народжувалась". У вівторок її "хрестили", а у середу справляли "похрестини". В четвер за традицією колодка "помирала", у п’ятницю її "ховали", а у суботу "оплакували". В неділю наставав час прив’язувати її до самотніх молодих людей і збирати з них викупи.
До Масниці завжди годилось ретельно прибрати оселю і наліпити побільше вареників. Їх їли не тільки вдома, але й дарували сусідами чи родичам, залишали біля дому для душ померлих родичів.
В останній день Масниці святкують Прощену неділю. Вважається, що цього дня потрібно підготуватися до початку Великого посту, полегшивши свою душу. Для цього просять пробачення у всіх, кого могли образити. Відбувається це за допомогою спеціального обряду – звернутись по прощення потрібно було тричі:
— Прости мені!
— Бог простить!
— І в другий раз прости!
— Бог простить!
— І в третій раз прости!
— Бог простить і я прощаю!
Отже, в українській традиції свято Масниці справді присутнє. Його широко справляли в усіх регіонах країни. Однак присвячували тиждень не тільки проводам зими, але й сімейному теплу та поліпшенню стосунків з близькими.
Раніше OBOZ.UA розповідав, коли у 2025 році святкують Трійцю.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.