А від смерті чотири кроки: Михайло Бродський звернувся до влади з потужною заявою

А від смерті чотири кроки: Михайло Бродський звернувся до влади з потужною заявою

Пам'ятаєте відомий вислів Леніна "будь-яка куховарка може керувати державою"? Це він заочно дискутував із Наполеоном, який стверджував протилежне. "Слуги народу" пішли шляхом Леніна. У моєму розумінні, типовою "куховаркою" чинної влади є половина уряду…

Або, наприклад, депутат Юзік. На сцені "Кварталу 95" він грав жлоба й, потрапивши до парламенту, здається, так і не вийшов із образу. Які реформи для підприємців можемо очікувати від "юзіків"? У парламенті він відмовчується, а от на скандальних криворізьких записах дає команду начальникові поліції збирати по 600 тис. дол. щомісяця з підприємців. Ці "юзіки" активно ходять коридорами влади, прилаштовуючи своїх родичів до годівниці.

Для реальних змін потрібно реалізувати чотири прості кроки.

Крок перший: чесна держава

Ми часто чуємо про дерегуляцію, про якісь спецумови, диджиталізацію, занурення у смартфон. Це реформи, на яких наголошує український уряд. А насправді все це бутафорія, відволікання уваги.

Скажімо правду про те, чим займається держава, знущаючись над бізнесом: вона порушує Конституцію. Доки умовний голова ОП Богдан може телефонувати генпрокуророві, суддям і силовикам; радник президента Єрмак — призначати своїх друзів курирувати Київ; доки заступник голови Офісу президента Трофімов взаємовигідно призначатиме на губернаторські посади й втручатиметься в комерцію (чим дуже нагадуватиме "любих друзів" усіх часів і президентів), ані країна, ані бізнес-середовище не зміняться. Тіньова активність президентського офісу свідчить лише про одне: в Україні немає чотирьох гілок влади, а є лише одна — президентська вертикаль. Раніше Кучма та Янукович визначали, хто винний, а хто багатий, нині це роблять помічники глави держави й очільники його офісу.

Чи можуть у таких умовах підприємці почуватися вільними, захищеними, мати нормальний горизонт планування?

Панове "слуги"! Ви гадаєте, що бізнес не знає, які завдання Банкова ставить силовикам? Що прокурори телефонують суддям і погрожують? Що губернатори роздають вказівки правоохоронцям рвати чи, навпаки, "кришувати"? Оці хлопці, які вчора були адвокатами, тепер стали представниками влади й від імені українського народу керують процесами, до яких не мають права навіть наближатися.

В усьому світі це називається корупцією, і такі дії підпадають під кримінальну відповідальність, в Україні теж. Але жодного прецеденту так і не було, крім скандалу "Кононенко – Абромавичус", який закінчився нічим.

Ви хвилюєтеся, що не впливаєте на Антикорупційний суд, і розмірковуєте над тим, як його розігнати?

Світові лідери попросили вас не чіпати Верховний суд, а ви взяли й своєю монобільшістю почали тицяти в профільний закон. Хотіли зменшити склад ВР? Ні, ви схотіли ним керувати. Таких прикладів більше, ніж жартів у "Кварталі 95".

Ви обіцяли закон про імпічмент, але ухвалений документ не дасть змоги розпочати процедуру відставки президента, навіть якщо здасте всю Україну в управління Путіну. Ще одна бутафорія. Те ж саме зі скасуванням депутатської недоторканності.

Та, пане президенте, ви обіцяли інше. Я досі сподіваюся, що ви знайдете в собі мужність прибрати всіх юзіків, мілованових, гетманцевих і радуцьких, яких привели до влади. Готовий розповісти всю правду про кожного з них, якщо треба. І не питайте, чию трубу прорвало, все це ваші труби, і своїм багатозначним мовчанням ви покриваєте всю цю липку неспроможність. Ви відмовчуєтеся на критику медіа й говорите, що вам не подобаються фейки.

Не реагуйте на фейки, але ви зобов'язані реагувати на правду. Інакше ви є "спільником".

Крок другий: кредитування бізнесу

У найжорстокішу кризу 1933 року американський уряд ухвалив законопроєкт про регулювання банківських ставок: максимальну ставку за кредитами було встановлено на рівні 6%, 3% — за депозитами. Цей закон відкрив національному бізнесу США доступ до дешевих ресурсів і запустив економіку. До речі, його скасували лише в 1989 році.

Та якщо прийти з цією ідеєю до Зеленського, то все його оточення запевнятиме, що знизити ставки не можна, це зруйнує економіку. На жаль, у нового глави держави немає достатньої особистої підприємницької експертизи, щоби скласти власну думку. Звісно ж, покупці українських ОВДП, той-таки інсайдер Айварас Абромавичус почне відмовляти від зниження банківських ставок.

Поки якийсь державний Абромавичус та інші можновладці одержують дивіденди, бізнесмен бере кредит під 22%. А отже, нині найвигідніше заробляти на державі (народі), а запускати стартап під більш як 20% можуть лише відчайдухи. Це ненормально.

Дайте бізнесу дешеві кредити й не лізьте туди. Просто візьміть із нього податки, заплативши людям гідні зарплати та пенсії.

І кредитора захистіть, щоби позичальники не могли в судах за 10% від суми кредиту кидати банки через стегно.

Бродський назва чотири кроки
Крок третій: наведення ладу на ринках

"Ми всі є лібералами, конкуренція переможе", — кажуть наші економічні стратеги. А чи відомо вам, що ця конкуренція вбиває: поки дехто з вас купує ОВДП, люди беруть кредити, а потім змушені накладати на себе руки, бо чиновникові не спало на думку забезпечити розумний захист інвестицій бізнесмена.

Людина побудувала заправку, а за сто метрів постали ще дві.

Інший підприємець створив легальний бізнес, а пірати, котрі працюють по-чорному, витискають його з конкурентного поля.

Третій залучив інвестиції під довгостроковий бізнес-план, а держава змінила правила гри й на 40% підвищила ціну електроенергії.

Мудрі керівники країни мають генерувати макрополітику, що забезпечує заступництво людям, які вкладають в Україну й чесно тут працюють.

Саме це я й називаю захистом ринків. Притому не забудьте захистити громадянина, щоб наші діти не горіли заживо в громадських місцях, а ми не труїлися зіпсованими продуктами й фальшивою горілкою.

У нас частина бізнесу живе у світлій зоні економіки, частина — у сірій і навіть чорній. Функція держави саме й полягає в тому, щоб вивести все в білу! Насправді ж відбувається протилежне: влада, по суті, відмовилася від збирання податків. Анархічні настрої у суспільстві, Майдани, зброя на руках, перекриття доріг, злодійство самої влади...

Брати запозичення значно простіше, ніж побудувати нормальну європейську державу з європейськими правилами й законами, змусивши всіх виконувати їх. Тим паче, що ці запозичення віддаватимуть уже наші діти, а "слуги" виїдуть…

Крок четвертий: держава має створити покупця

Держава — це право та справедливість.

Право — це чесні судова та правоохоронна системи.

Справедливість — це гідні зарплати та пенсії.

Славетний Генрі Форд уважав: що більше одержує працівник, то більше він витратить на купівлю потрібних йому речей. Це забезпечує заробіток працівникам інших компаній, які згодом куплять знаменитий "Форд". Автомагнат щедро підвищував заробітки своїм співробітникам і просив підрядників робити те ж саме, цілком доцільно очікуючи, що ці гроші в майбутньому повернуться у вигляді прибутку на підприємство.

Бізнесу потрібен попит.

Поки середній український пенсіонер не стане повноцінним покупцем, поки бюджетники, ті ж лікарі, вчителі не зможуть раз на п'ять-сім років вільно купувати автомобілі, не відмовляться від придбання одягу в секонд-хенді, а частка комуналки не становитиме менш ніж 10% у їхньому сімейному бюджеті, ми не зможемо одержати якісно інший рівень життя в країні, а також рівень розвитку бізнесу.

Доки влада не виконуватиме своїх функцій на бодай мінімально достатньому рівні, доти її роботу слід вважати незадовільною. Дивіться, що відбувається нині. Міністри кричать: "Дайте нам більшу зарплату!" Я підтримую. Але чому їм потрібно підвищувати оклад раніше, ніж медсестрі чи хірургові? Чому медсестра одержує 4,7 тис. грн, а ти, міністре, 300 тис. грн? Звісно, топменеджер державного рівня має одержувати більше, але не в сотню разів, як це можна спостерігати в деяких держкомпаніях.

Годі віднімати й ділити, гайда множити й додавати!

У народі кажуть: простота гірша за злодійство. Нині немає підстав стверджувати, що глава держави бере участь у якихось схемах, але спроби монополізувати всі галузі влади, підтягнути фінансові потоки, йдуть від вищого керівництва "Слуги народу". Закони продовжують ухвалювати кулуарно, без обговорення. Президент тим часом відмовчується і їздить на "Теслі". І це гірше за злодійство. У нас із вами, Володимире Олександровичу, один шанс на двох: у вас — на відмінне політичне майбутнє, у людей, у бізнесу — на ліпшу країну.

Якщо ж так триватиме, за роки правління Зеленського країну покинуть ще три мільйони громадян, і це, традиційно, будуть найкращі.

УкраїнаПартія Слуга народуМихайло БродськийВолодимир Зеленський