"Зачем вы калечите ребенка?" Українська письменниця розповіла, як її мамі в СРСР погрожували позбавленням батьківських прав через мову

Письменниця, перекладачка і літературний критик Богдана Матіяш на прикладі своєї сім'ї пригадала, як через владу СРСР південні й східні регіони України зросійщилися й дотепер вважають нав'язану мову своєю рідною. Вона розкрила, що через непокору це визнавати її матері обіцяли позбавлення батьківських прав.

Відео дня

Богдана Матіяш зізналася OBOZ.UA: тепер радіє, що українська мова перестала бути "лише для селян" і її почали використовувати для широкого вжитку в публічних місцях. Проте за часи СРСР це вважалося знущанням з людей.

"Радію, коли в громадських місцях бачу, що закон про мову принаймні в Києві діє. Вчора ми з чоловіком повертались додому, зайшли в пекарню випити кави, і переді мною дівчина робить замовлення українською, продавець говорить українською і не тільки з покупцями, а й з колегами. За мною люди заходять і розмовляють українською, і мимоволі запитуєш себе: ми до цього дожили? Це в Києві? Де моїй мамі казали, коли чули, що вона з нами в автобусі говорить українською: "Зачем вы калечите ребенка?" Тож зміни все одно є. Я думаю, що вони будуть і на тих територіях, які ми сьогодні сприймаємо переважно як російськомовні", – поділилася надіями письменниця.

Вона додала, що українцям десятиліттями нав'язували чужу мову, тому легко позбавитися її буде неможливо. Вагомим фактором також стало те, що навколо мовного питання існує чимало стереотипів, з якими не всі готові боротися.

"І знову-таки політика русифікації – це був гіперпотужний механізм. Я знаю, через що проходили мої батьки, як їх викликали в КДБ. Мамі взагалі казали, що позбавлять батьківських прав. Вона сиділа, нервувалась, руки накривала хустинкою, щоб не видно було, як вони тремтять. І з таким нервовим сміхом казала їм: "Ну, будете самі виховувати!" А кадебісти аж кричали, що вона знущається з них. Оце вам реальність Києва 70-80-х років..." – пригадала Богдана Матіяш.

Як наголошує мисткиня, "політика русифікації була продумала до найменших гвинтиків", саме тому чимало українців вважають, що російську "ввібрали з молоком матері", хоч їхні бабусі й дідусі могли говорити або суржиком, або українською. "Я розумію, що за цією мовою можуть бути численні травми й винищені роди. У XX столітті совєтські люди жили в постійному страху: якщо будеш зі своєю українськістю кудись пхатися, ти не житимеш!" – зазначала письменниця.

Серед жорстких, але непомітних способів русифікації були: залякування працівниками КДБ, безкоштовне російське телебачення (при тому, що українське – платне), стереотипи про "сільську" мову. Богдана Матіяш наголошує, що без правильної державної політики спадок Росії побороти не вдасться, а для цього влада робить небагато.

"У 2022-му році у Львові я спілкувалася з родиною, яка виїхала зі свого рідного міста на сході України через обстріли. Вони тільки в розмові зі мною переходили на українську, а між собою говорили російською. Неможливо донести комусь потребу в українській мові, якщо людина каже: "Це наша мова, ми росли з російськими казками, мама нам колискову співала російською". Для того щоб ця потреба з'явилась, має бути відповідно продумана державна політика. Суспільство має розуміти цінність своєї мови й культури", – наголосила перекладачка.

Читайте повне інтерв'ю із Богданою Матіяш за посиланням.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, актор Дмитро Суржиков розповів, що допомогло йому швидко перейти на українську мову. Він народився та виріс у Маріуполі, багато років спілкувався в побуті російською, а також переважно брав участь у російськомовних проєктах – у театрі та кіно, але знайшов в собі сили змінити мову спілкування.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!