Вахтанг Кіпіані – про суд із Медведчуком і Зеленського, який купив його скандальну книгу про Стуса. Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Відомий український журналіст, історик та автор скандальної книги "Справа Василя Стуса" Вахтанг Кіпіані зізнався, що кожен етап суду з політиком Віктором Медведчуком, який намагався спростувати нібито недостовірну інформацію про себе, допоміг розрекламувати це видання й у підсумку продати понад сто тисяч примірників.
На "Х Книжковому Арсеналі" книгу про Стуса придбав і Володимир Зеленський. У розмові з OBOZREVATEL Вахтанг Кіпіані припустив, що для президента України, можливо, це був незапланований крок.
– Зеленський на "Х Книжковому Арсеналі" купив вашу книгу "Справа Василя Стуса". Ви очікували?
– Наскільки я зрозумів, це сталося не з ініціативи Зеленського. Коли він підійшов до стенду видавництва, продавці запропонували йому якісь книги. Запитали: "А маєте ось цю?". Тобто він самостійно не вибирав мою книгу. Можливо, не ототожнював її з цим видавництвом.
– Я чомусь думав, що Зеленському заздалегідь готують список, що саме він має купити на "Книжковому Арсеналі". Адже це така піар-історія, коли всі потім активно обговорюють, що саме читає президент.
– В принципі, так і має бути. Хоча я не великий фахівець у цих питаннях. Так відбувається, коли людина робить щось осмислене. Можливо, він хотів купити цю книгу, але не знав, де саме вона продається.
– Це хороший хід з огляду на останні події навколо Віктора Медведчука.
– Два роки тому, коли на книгу подали до суду, це дійсно був би хороший крок... До речі, це далеко не перший суд. Він уже багато разів судився з журналістами та політиками. І майже завжди це були теми, пов'язані з Василем Стусом. Він багато разів вигравав. Була, по-моєму, тільки одна історія, коли він піймав облизня: історик Дмитро Чобіт років 10-12 тому видав книгу в жанрі політичного памфлету, представивши у ній Медведчука як нікчемного політика. Медведчук подав позов. Автор спочатку програв районний суд, потім апеляційний. Зрештою справа дійшла до Верховного Суду і рішення таки скасували. Дмитро Чобіт пішов до кінця, але багато хто зупинявся на районному рівні.
У Медведчука були всі підстави думати, що він і тут виграє, але моя реакція, реакція видавництва і громадянського суспільства була непередбачувано потужною – люди почали запускати флешмоби, миттю розкупили весь тираж. Грубо кажучи, кожен етап суду з Медведчуком – це двадцять тисяч проданих примірників і десятки презентацій по всій Україні.
Цікаво, що розділ, на який Медведчук подав до суду, був надрукований у вигляді статті ще в 2010 році. Ця стаття є в електронному доступі й досі. Звичайно, я її трошки переробив для книги, додав якісь ремарки, адже у процесі роботи з архівами я дізнався багато нового. Однак усі ключові факти, всі тези у старій статті збереглися. Тож чому ж Медведчук не подав на статтю в суд раніше? Я не знаю.
– Заборона стала для книги хорошою рекламою?
– На момент подачі заяви в суд книга була продана тиражем у вісім тисяч примірників – це середній тираж для нашої країни. Тобто вона вже мала успіх у читачів, але пильна увага ЗМІ, представників церкви, бізнесменів, різних людей, від яких я навіть не очікував підтримки, зіграла свою роль.
– Ви працювали з архівними документами. Там, по-моєму, шість томів. Скажіть, а були якісь факти, про які ви хотіли б згадати у тексті, але не наважилися, щоб потім уникнути можливих проблем?
– Ні. Все, про що я хотів написати, я написав. У моїй книзі навіть є фрагмент про хвороби Стуса. Я вважаю, що люди мають це знати. Після табору він був у дуже поганому стані, але гідно пройшов через усі ці суди і поводився героїчно, незважаючи на сильні фізичні страждання.
– Ажіотаж навколо книги, мені здається, ще довго не вщухне.
– Ця книга буде вічною... Зараз є величезний інтерес до долі Стуса. Отже, необхідна книга, в якій буде детально розказано, чому це був не лише великий поет, а й велика людина. Для багатьох українців історія його життя – відкриття.
Біографічна довідка:
Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, історик грузинського походження. Народився 1 квітня 1971 року в Тбілісі. У 1989-1994 рр. навчався на історичному факультеті Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю "вчитель історії та правознавства". Головний редактор інтернет-видання "Історична правда". З 1984 року колекціонує газети та передвиборні матеріали. Дружина Тетяна, дочка Тамара, сини Іларіон та Давид.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Дарницький районний суд Києва у жовтні 2020 року заборонив поширювати без дозволу Медведчука тираж книги Кіпіані про Стуса.
В Офісі президента тоді зазначили, що здивовані деякими формулюваннями судового рішення.
Як наслідок, апеляційний суд зняв заборону на книгу.