Танці в Монатіка, зцілення Зіброва і нічні розмови з Дарвіном. На прощанні з Ніною Матвієнко зірки поділилися історіями про неї

У середу, 11 жовтня, в Києві попрощалися з легендою української сцени Ніною Матвієнко. Прощання зі співачкою відбулося в Національній філармонії України, куди прийшли кілька тисяч людей. Черга шанувальників її таланту розтягнулася на кілометр – аж до стадіону "Динамо".

Дочка Ніни Матвієнко, теж співачка – Тоня Матвієнко, спілкуючись із журналістами, зізналася: "Мама дуже просила, щоб на її похороні не плакали, а усміхнулися і згадали щось про неї гарне". У розмові з OBOZREVATEL колеги та друзі виконавиці розповідали саме про такі моменти.

Співак Дмитро Монатік, який свого часу записав дует з Ніною Матвієнко, так відгукується про ту роботу: "Чому молодь обожнює Ніну Митрофанівну? Бо вона завжди була готова до експериментів. Коли ми її запрошували зробити разом пісню "Цей день", дуже переживали, що відмовить, але вона з легкістю погодилася. Вона була дуже молодою. Людиною-добром. У неї надзвичайно світлий тембр голосу. Коли співає, здається, що гладить по голові, каже: "Все буде добре". Отакий голос був. Це не набувається, не напрацьовується, з цим народжуються".

"А наша спільна фотосесія? – продовжує в коментарі OBOZREVATEL Монатік. – Погодьтеся, треба бути дуже сміливою, знаючи свою аудиторію, розуміючи, хто слухає її музику, сказати: а я ще можу бути й така. Хочу ще й так! Вона казала: "Ну, може, мене трошки посварять мої шанувальники. Нічого, звикнуть". Вона була дуже відкрита, дуже весела. Я міг їй просто так подзвонити, і вона могла. Багато спілкувалися, коли я її возив на студію, де записували нашу пісню, звідти – додому".

Дмитро Монатік згадав, як Ніна Митрофанівна була в нього одного разу на дні народження: "Здається, мені тоді виповнилося 35. Найбільше за інших танцювала на тому святі".

Співак Олег Михайлюта (Фагот) теж має дуетну композицію з Ніною Матвієнко.

"З нею було легко втілювати будь-які ідеї. В 2000 році ми записали спільну пісню, – згадує Олег Михайлюта. – Я розумів, що вона може відмовитися, бо Ніна Митрофанівна була дуже віруючою людиною. А тут композиція за мотивами Гоголя – містика, нечиста сила. А вона: "Давайте поекспериментуємо". Не боялася нічого. Коли працювали, спілкувалися родинами. Їздили до неї в гості, баньку топили. Згодом зустрічалися не так часто, але завжди були раді можливості побачитися. Вона могла вийти з рок-гуртом на сцену і імпровізувати – на таке треба були ще ті сила та сміливість. Вона була такою: їй все було цікаво".

"Мене завжди дивувала в Ніні її простота, – розповідає OBOZREVATEL народна артистка України Світлана Білоножко. – Вона настільки була щирою і відвертою, що мені інколи хотіла сказати: "Ніночко, не розказуй так все про себе". Знаєте, як артисти люблять, щоб їхній образ був оповитий якоюсь таємницею. Трошки придумай, нафантазуй, як каже мій Віталік. А вона була дуже відверта. Але це справляло на людей неймовірне враження: своєю відвертістю спонукала на таку ж відвертість. З нею можна було говорити про все на світі безкінечно".

"На нашому фестивалі "Мелодія двох сердець" вона співала з двома синами, з чоловіком Петром, – продовжує Світлана Білоножко. – А для Тоні це взагалі був перший виступ на сцені. Нам Ніна жалілася: "Кажу їй, доцю, треба співати, а вона – ні". А після того, як вийшла з мамою, відчула себе артисткою. Коли прочитала повідомлення Тоні про смерть мами, не могла повірити: вона така вольова, смілива, життєрадісна. І раптом отак..."

Одна із подруг Ніни Матвієнко, продюсерка Лідія Рубан згадала, як Ніна писала їй ночами, бо вдень часу зовсім не мала – гастролі та концерти. "Моя донька вийшла заміж за француза, який добре співав. Попросили Ніну Митрофанівну його подивитися, – згадує Лідія історію знайомства з Матвієнко. – Вона послухала і взяла його з собою в тур. Донька з часом розлучилася, а ми продовжили дружити. Вона така легка на підйом! Дзвоню: "Поїхали шукати вам сукню для концертів". Без зайвих розмов збирається. А потім в кав’ярню, бо зголодніли. Годину-дві можна її слухати, а після таке відчуття, ніби сходила в храм".

Лідія Рубан каже, що стривожилася в кінці літа, коли Ніна Митрофанівна перестала відповідати на повідомлення. Зателефонувала: "Ми ж з вами за місто збиралися на кілька днів". Ніна відповіла, що поїздка відкладається – захворіла…

"Вона завжди казала те, що думає. Не всі готові були сприймати її особистість в повному обсязі. Я думаю, що наступні покоління будуть розшифровувати її інтерв’ю, як настільну книгу для життя, – висловив упевненість в розмові з OBOZREVATEL співак Влад Дарвін. – Декілька разів ми разом виступали на концертах. Одного разу підвозив її після виступу додому, і ми більше двох годин сиділи вночі в машині і розмовляли. Вона розповідала про те, як їй відкриваються інші виміри. Те, що іноді їй доводиться бачити більше, ніж іншим людям. Про те, наскільки їй важко це дається. Мені відомо, що вона мала здатність спілкуватися зі своїм родом з минулого".

"Ніна Митрофанівна дійсно мала доступ до шостого виміру, – продовжує Влад. – Нікому про це особливо не розповідала, бо люди були не готові до цього. Мене особисто дуже зачіпало те, що вона довіряла молоді, відкривалася молоді, підтримувала нас. Вона – особлива людина. Це підтверджує навіть те, скільки людей прийшли сьогодні з нею попрощатися. І молодь, і її ровесники. Було корисно постояти в черзі і послухати, що кажуть люди. Казали, що так, як вона, ніхто не заспіває. Кожна її пісня стала саундтреком епохи".

"Вона була дуже різна. Наприклад, незважаючи на те, що була глибоко релігійною людиною, одного разу мені сказала: діти мають зачатися в пристрасті. Мовляв, тільки такі діти мають спрагу до життя та неймовірну силу", – продовжує Влад.

"А скільки вона назбирала фольклору – у неї неймовірна колекція, – додає Влад. – Дуже сподіваюся, що родина дасть добро, щоб ці безцінні роботи оцифрували, бо сама Ніна Митрофанівна не хотіла, щоб до цієї колекції, яку збирала в експедиціях, був сторонній доступ".

Відома українська продюсерка та головна режисерка популярного фестивалю "Шлягер року" Анжела Норбоєва знала Ніну Матвієнко ще з 90-х років: "Це людина-душа, коли починаєш з нею спілкуватися, здається, що це твоя родичка, рідна душа. Коли до неї приїжджала додому, казала: "А чого ти так легко одягнена? Ти не втомлюєшся? Ось Петро сирочок купив. Сідай, пригощайся! А тут мені таке какао з Америки передали – відсиплю тобі зараз додому".

"Кожен її виступ – це ж була не просто пісня, – розповідає OBOZREVATEL Норбоєва. – Коли зверталася до глядачів, вона їм говорила такі речі, які вони могли почути від духовного наставника. Останнім часом ми багато робимо концертів для військових. Ніна Митрофанівна з нами часто їздила. Казала військовим: "Хлопці, як мені жалко, що маю 75 років, а не 57. Даю вам слово: пішла би з вами. Можливо, не воювала би – їсти варила, прала би".

"Ніхто не очікував, що вона так швидко піде від нас – була така енергійна, – додає продюсерка. – Казала: дівчата, чого ви сидите, від чого потомилися? Танцюйте, співайте. Всі ці три дні я постійно про неї думаю. Останній раз бачилися в серпні на концерті – було все нормально. А потім відкрила фейсбук і побачила повідомлення Тоні".

На прощання з Ніною Матвієнко прийшли і артисти, які зараз боронять країну. Музикант, колишній директор палацу "Україна" та ексчоловік співачки Оксани Білозір Роман Недзельський спеціально на похорон приїхав за багато кілометрів. "Ми разом робили багато концертів, – розповідає OBOZREVATEL Роман Недзельський. – Знаєте, коли ми заходили в поїзд чи в гримерку, Ніночка завжди тихенько співала. Це така її особливість. Коли Василь Зінкевич приходив на якийсь майданчик, то завжди був запах чоловічого одеколону і часнику – от така його особливість. А вона завжди щось тихенько наспівувала. Почуєш і знаєш, що Ніночка вже є".

"Що сказати про легенду? Людина, в серці якої вистачало місця всім. Останній раз ми бачилися на допрем'єрному показі фільму "Мирний-21". Обійнялися", – згадує актор Олексій Тритенко, який теж став зі зброєю на захист країни.

Народний артист України Павло Зібров у розмові з OBOZREVATEL зізнався, що жив з Ніною Митрофанівною в одному будинку: "Навіть в одному під’їзді, вона поверхом нижче. Це було років сорок тому. Я на той час був ще молодим співаком, а вона – вже зіркою. Якось спускався в аптеку, захворів, мав дуже високу температуру і нічим не міг збити. Зустрів її. Каже: "Щось ти погано виглядаєш. Я тебе полікую своїм методом. За хвилин десять зайду". Прийшла. Зробила якісь примочки, запалила свічку, заварила трави, довго молилася – я навіть заснув. Прокинувся зранку – в мене температура 36,6. Вона мене зцілила. От так я вперше познайомився зблизька з легендою. От щось таке в неї було від цілителів – однозначно чимось володіла".

"Скільки ми спільно виступали по Радянському Союзу – а це поїзди, готелі, автобуси. Багато спілкувалися, і жодного разу не чув, що вона стомилася. Останній рік ми дуже багато зробили благодійних концертів для військових. Знаєте, вона не знала, що таке "райдер". Сміялася: "Зірочки наші пишуть вимоги на двох-трьох сторінках – що мають подати з їжі, куди вікна в готелі мають "дивитися", який водій зустріти. Що це вони пишуть, Павлику? До речі, мене так називала тільки мама, і от Ніна Митрофанівна. Я вважаю, що вона зірка планетарного масштабу".

Раніше OBOZREVATEL писав, що попрощатися з легендарною артисткою прийшли зірки, військові і політики.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Оbozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!