"Міс Україна" пройде в іншому форматі". Вероніка Щіпцова – про нові вимоги до претенденток, росіянок на конкурсах світу й чи на часі шоу
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Уперше з початку повномасштабного вторгнення відбудеться національний конкурс "Міс Україна", який існує понад 30 років. Подія матиме формат телевізійної зйомки. В умовах війни команда конкурсу вирішила використовувати майданчик як платформу для допомоги та сконцентрувалася на підтримці жінок, які захищають Україну на фронті. Кошти, що зберуть під час конкурсу, буде передано у громадську організацію "Землячки", яка закриває запити з військовою жіночою формою, амуніцією, взуттям.
В інтерв’ю OBOZ.UA голова "Міс Україна" Вероніка Щіпцова розповіла, яким буде конкурс в умовах війни. А директорка фонду "Землячки" Ксенія Драганюк, зі свого боку, поділилася проблемами, які переживають жінки в армії, та розказала, як волонтери їх полегшують.
– Вероніко, в якому форматі цьогоріч відбудеться "Міс Україна"?
– Цього року "Міс Україна" відбудеться в іншому форматі – глядачі зможуть подивитися телетрансляцію конкурсу на телеканалі М1 5 грудня о 20:00, а також на YouTube-каналі конкурсу. Це пов'язано насамперед із безпековою ситуацією. Раніше ми організовували шоу в Палаці "Україна", куди могли прийти тисячі глядачів. Однак сьогодні, в умовах повномасштабної війни, кожен подібний захід може створювати додаткові небезпеки. Тому було ухвалено рішення транслювати конкурс у прямому ефірі.
Окрім того, що конкурс, як і в минулі роки, виконуватиме основну функцію – обрати представницю від України для міжнародних змагань, ми проводимо його ще й для того, щоб допомогти жінкам, які боронять країну. Наші конкурсантки долучаються до ініціативи, яку ми назвали "Women’s power". Увесь період підготовки, включно з фіналом, буде націлено на залучення коштів на пошиття форми для військовослужбовиць. Зібрану суму передадуть до ГО "Землячки", що опікується захисницями. Це дуже важливо – допомога від дівчат у тилу дівчатам на фронті у найскладніші часи.
– Скільки учасниць братиме участь у конкурсі цьогоріч? І що важливо: чи посилено контроль відсутності їхніх можливих звʼязків із Росією, бо не секрет, що минулого року з цим були проблеми – трьох учасниць відбору дискваліфікували через неетичні факти в їхніх біографіях?
– У фіналі "Міс Україна 2024" візьмуть участь конкурсантки з Харкова, Дніпра, Івано-Франківська, Львова, Одеси та інших міст України. Цьогоріч їх буде 18. У період підготовки, крім репетицій, конкурсантки також братимуть участь у соціальних активностях. Дівчата вже зібрали бокси для захисниць, куди увійшли засоби гігієни, косметики та записки з побажанням, які передадуть у хаб ГО "Землячки", а звідти відправлять на фронт.
Стосовно того, як ми запобігаємо будь-якій дотичності учасниць до РФ, – перш за все з кожною конкурсанткою ми проводили інтервʼю. Але найефективнішим механізмом, як мені здається, є договір про співпрацю, який уклали з кожною з дівчат. Там прописано пункти, згідно з якими ані самі учасниці, ані члени їхніх родин не повинні мати звʼязків із країною-агресоркою. Якщо хтось із конкурсанток порушив угоду, ми дізнаємося про це й матимемо право їх виключити з відбору та не допускати до міжнародних змагань.
– Як почалася співпраця "Міс України" з ГО "Землячки"? Якось представниці фонду залучені до підготовки конкурсу?
Вероніка: Я щаслива, що Ксенія стане членом журі конкурсу – ми дуже хотіли, щоб вона була серед нас. І дуже раді цьому партнерству та дружбі. Коли я вперше побувала у штабі "Землячок", познайомилася з дівчатами, які звертаються до них, і почула дуже душевні відгуки про їхню роботу. Це велика заслуга Ксенії та її чоловіка. У часи, коли люди щодня зменшують обсяг донатів і допомоги ЗСУ, Ксенія з Андрієм (Андрій Колесник – чоловік і співзасновник фонду "Землячки". – Ред.) продовжують невпинно працювати й допомагають нашим захисницям. Маю сказати, що буквально за декілька днів до нашої з вами розмови вони повернулись із зони бойових дій, куди відвозили допомогу.
Ксенія: Я завжди кажу, що "Землячки" – це ком'юніті, спільнота жінок і в тилу, і на фронті, які об'єднані однією метою – перемогою країни у війні. Сьогодні у війську України перебуває майже 70 тисяч жінок. І для нас дуже важливо поширювати культуру жінки-військової, використовуючи для цього всі можливі напрями. І спільні проєкти з конкурсом краси, з Веронікою Щіпцовою, яка стала амбасадоркою нашої громадської організації, – є пріоритетом.
Мушу додати, що одна з дівчат, які були присутні на тій зустрічі, про яку сказала вище Вероніка, – Олександра Мулькевич через недовгий час після наших зйомок загинула на фронті. Саші було всього 35 років, вона служила госпітальєркою на фронті. В їхній екіпаж стався приліт, коли їхали рятувати життя військовим. Розповідаю це задля того, щоб ми всі не забували, якою ціною утримується наше відносно спокійне життя в тилу.
Вероніка: І таких історій сьогодні тисячі, на жаль. Саме через це конкурс "Міс Україна" стає інструментом допомоги захисницям. У тилу жінки об’єднують ресурси, а ті, хто на фронті, – отримують необхідне оснащення. Це зв'язок від дівчат у тилу до дівчат на передовій, що допомагає підтримувати й захищати нашу країну.
– Ксеніє, наше інтерв'ю відкладалося на кілька днів через те, що ви вкотре їздили до дівчат на фронт. Розкажіть про враження від поїздки?
– Ми доправили з моїм чоловіком Андрієм на Донеччину автівку для нашої захисниці з позивним "Руна". Це Віка, їй днями виповнилося 26 років. Вона також є амбасадоркою нашої громадської організації. І це сьомий день народження, який зустрічає на Донбасі. Віка приєдналася до війська як доброволиця. І сьогодні є командиркою відділення, працює на зенітній установці. Дівчина є дуже сильною особистістю і прикладом того, наскільки круті й потужні жінки в Силах оборони України. За нею йдуть у бій.
Ми передаємо вже другу автівку для "Руни" – на передовій техніка часом швидко виходить з ладу. Цього разу приїхали без попередження, хотіли зробити сюрприз до дня народження. Того ранку вона виконувала бойове завдання, бо війна не знає, що таке день народження. А згодом нам таки вдалося випити разом горнятко кави в Краматорську, набалакалися, подарували одна одній теплі обійми.
Що відчуваєш, перебуваючи там? Для мене кожна поїздка на Донеччину – це як якийсь холодний душ, настільки разючий контраст між цивільним і військовим світами. 90% мого оточення – військові (велика частина нашої родини перебуває в ЗСУ), але коли приїжджаєш на Донеччину та бачиш на власні очі світ, завдяки якому ми існуємо, це зовсім інші відчуття. Цікаво, що з кожним приїздом бачимо на фронті все більше жінок. Їхня кількість у Силах оборони зростає.
– Ксеніє, на ваш погляд, зараз на часі проведення конкурсів краси?
– Я вважаю, що всі майданчики, які можуть бути корисними для того, щоб ми перемогли у війні, мають бути. І вони не те, що на часі, такі події просто необхідні. Це конкурс, який допомагає популяризувати культуру жінок-військових, розповідати правду про те, що відбувається на фронті.
– На ваш погляд, в яких професіях жінки більш спритні, ніж чоловіки – і ці риси характеру треба використовувати активніше?
– Я маю дуже чітку позицію стосовно цього: у професії немає гендеру. Коли ми йдемо до лікаря, важливо, щоб вас вилікували, і байдуже, хто це буде – чоловік чи жінка, правда ж? Те саме відбувається й у війську. Немає професії, де має вагу стать. Є важливість у характері, навичках, свідомості людини. Я знаю дівчат, які обіймають посади, нетипові для суспільства. І можна навіть навести приклад "Руни", яка у свої 26 років веде в бій чоловіків, яким по 40 років. Але є і чоловіки, які виконують такі самі завдання в інших підрозділах.
– Військове забезпечення жінок у лютому 2022 року і зараз: відчуваються зміни?
– На початку повномасштабного вторгнення був хаос. І з забезпеченням – зрозуміло, спостерігалася складна ситуація. І плюс, мені здається, що ми не були готові до того, що така кількість жінок добровільно стане на захист України. Відповідно, не мали стільки форми за розміром, взуття і так далі.
Нам стало відомо про це, бо рідна сестра мого чоловіка – Настя – долучилась до війська. І розповідала нам, із чим стикається жінка, коли приходить в армію. Ми з’ясували, що немає жіночої білизни, потрібних розмірів форми, проблеми із взуттям та засобами індивідуальної гігієни. Тому з чоловіком почали збирати індивідуальні пакування для дівчат на фронт. Пізніше до нас приєдналися друзі, і пішло-поїхало. Спочатку ми надсилали якісь базові речі, потім зрозуміли, що немає жіночої форми – ні в магазинах, ніде. Ми її розробили, почали відшивати, і робимо це по нинішній день.
Потім дізналися, що жіночі бронежилети теж відрізняються від чоловічих. У жінок інша анатомія тіла, і якщо плитоноска не анатомічного крою, вона перетискає груди. Каски дівчатам зазвичай дістаються найменші – розміру L, але середньостатистична жіноча голова – це S і M. Розмір чоловічого взуття стартує від 41 розміру, жінки часом мають і 35. Тобто забезпечення має бути абсолютно різним, і ми над цим працюємо. Тим часом запити тільки зростають, бо про нас дізнається все більше військовослужбовиць.
– Скажіть, правда, що жінкам в армії раніше видавали чоловічу спідню білизну?
– І сьогодні таке відбувається. Ми, як і раніше, отримуємо запити на білизну. І їх не менше, ніж було до того, коли жіночу білизну поставили на забезпечення у Збройні сили. Завдання держави – закрити запити, наше – зробити так, щоб усе це було якісним та комфортним.
– На третій рік війни ми бачимо, як росіяни повертаються на міжнародні культурні майданчики. Вероніко, чи зустрінеться з ними на одному сценічному майданчику цьогоріч наша майбутня представниця?
– Ще на самому початку повномасштабного вторгнення я робила публічні звернення з цього приводу та офіційно контактувала з трьома міжнародними конкурсами краси (конкурс "Міс Україна" має три ліцензії та ексклюзивне право представляти Україну на Miss World, Miss Earth, Miss International. – Ред.) із проханням не допускати Росію до змагань.
У лютому 2024 року стало відомо, що РФ позбавили права брати участь у конкурсі краси Miss World, фінал якого проходив в Індії. На конкурсі Miss International 2024 в Японії теж не було представниць Росії, а також Білорусі. Тобто позитивний досвід уже є. Дату проведення теперішнього Miss World ще не оголошено, попередньо – це буде березень 2025 року. Тоді оголосять і склад конкурсанток. Враховуючи досвід минулих років, сподіваюся, що тенденція заборони представницям РФ брати участь у конкурсі продовжиться.
– Ви відстежуєте тенденції краси у світі: які зовнішні риси, на ваш погляд, дадуть нині конкурсанткам більше шансів на перемогу?
– Зовнішність – не ключова риса, важливіші – харизма, талант, лідерські якості. Якщо брати красу, то наша країна дуже багата на гарних дівчат. Я для себе вже давно відзначила тенденцію: на спільних фотосесіях міжнародних конкурсів українок завжди розміщують на передніх планах кадрів. Я бачила багато різних подій такого рівня, зокрема в березні була на Miss World, і весь час спостерігаю за учасницями – українки одні з найкрасивіших, от правда. На цьогорічному конкурсі я виділила для себе нашу представницю Софію Шамію та учасницю від Чехії Христину Пишкову, яка і стала переможницею.
– Вероніко, і все ж таки, якщо буде ухвалено рішення, що представницю РФ допустять до конкурсу, як будете діяти?
– Як сказала вище Ксенія, сьогодні потрібно використовувати всі можливості, щоб нагадувати світу на міжнародному рівні про Україну. Тому й наша представниця буде робити все, щоб провести успішну інформаційну кампанію про війну в Україні та про агресію Росії. Але повертаючись до суті, мені здається, що Росію все ж таки не буде допущено до участі. І найголовніше, я дуже сподіваюся, що до того моменту, коли відбудеться наступний міжнародний конкурс, Україна переможе в цій страшній війні.
– Ксеніє, що кажуть на фронті щодо термінів закінчення війни?
– Я дуже вірю, як і всі ми, що станеться диво – і війна закінчиться. Але спостерігаючи за реальними обставинами боротьби на фронті, розумію, що в нас ще дуже багато роботи. Розслаблятися і видихати не на часі. Загадувати бажання – можна, вірити – треба. Але ще потрібно докласти всіх зусиль, на які ми тільки здатні. Одна з наших захисниць має девіз, який процитую: "Вірити мало, робити би ще вдалося". Я вважаю, що істина в цих словах.
Раніше OBOZ.UA розповів, яке місце посіла українка Аліна Пономаренко на "Міс Всесвіт 2024".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!