"Я погана мама, віддала її в дитбудинок!" Оля Полякова після двох років "жахіття" ухвалила кардинальне рішення щодо молодшої доньки

Співачка Оля Полякова вирішила повертати молодшу дочку, яка вчиться в лондонській школі, в Україну. Виконавиця каже, що Аліса, якій знайшли тимчасовий прихисток від війни у Великій Британії, пробуде в закордонній школі лише до літа. І далі – приїде вчитися в Україну.

Співачка зізналася, що адаптація дочки за кордоном проходить дуже важко – дівчинка весь час проситься додому. І в телефонних розмовах навіть дорікає, що мама її "віддала в дитячий будинок". Про це Полякова розповіла OBOZ.UA під час закритого показу документального фільму режисера Алана Бадоєва "Довга доба". На презентацію картини співачка прийшла зі старшою донькою Машею, яка також жила в Англії, ставши студенткою музичного коледжу, однак згодом повернулася в Україну.

– Олю, кому Маша першому сказала, що не хоче жити в Англії і планує повернутися?

– Нікому не говорила. Вона просто, провчившись рік у Великобританії, вирішила вступати в американський Berklee College of Music і, коли вже зрозуміла, що її беруть, зізналася: "Я кидаю лондонський виш (на хвилиночку, найкращий з музики в Англії), але їду в крутий американський. А доки в мене буде рік перерви, любіть мене і хваліть".

– Як видно з того, як ви спокійно про це розповідаєте, у вас добрий емоційний зв'язок із Машею, ви їй довіряєте і схвалюєте її рішення. Як досягається таке взаєморозуміння?

– Вона просто дуже хитра. Це покірне телятко, яке ссе 50 мамок (сміється). Вона для себе усвідомила в дитячому віці, що повинна зображати слухняність. І так себе поводить. Тому коли я гримаю: "Машо, не роби цього". Вона спокійно: "Добре, мамо!" А потім я, побачивши, що нічого не змінилося: "Ти ж казала, що не будеш цього робити!" Вона: "Ой, мамо, вибач!" Розумієте?

– Раніше ви не один раз розповідали, що менша дочка Аліса, яка вчиться з одній із шкіл Лондона, дуже проситься додому. Зараз щось змінилося?

– Їй дійсно все непросто дається. Вона вже з’їла нам мізки! Тому ми ухвалили рішення: вчиться там до літа – і повертається в Київ. Більше це витримати неможливо. Кожен день звинувачення, що я погана мама, віддала дитину в дитячий будинок. Це страшне – два роки жахіття. Треба забирати, бо я вже просто не витримую.

Документальний фільм "Довга доба", який презентували в одному із столичних кінотеатрів Києва, – це хроніка перших днів вторгнення, яку передали на екрані через особисті історії українців. У розмові з журналістами Оля Полякова згадала свої переживання в перші місяці великої війни: "У всіх своє 24 лютого. Розпач, сльози, величезний стрес, абсолютна невизначеність і нерозуміння, що чекає далі. Багато хто з українців втратив все, на що збирали життя. Таке сталося з моєю мамою. Вона покинула свій дім і ніколи не матиме можливості туди повернутися. Якось нещодавно я чистила свій телефон, дійшла до початку 2022 року і жахнулася: це були вирвані з життя місяці. Те, що в нас сьогодні є життя, – це велике щастя. Я згадую свій стан, коли виїхала з дітьми за кордон: це було страшне. Нічого не хотілося, нічого не бачилося, нічого не зачіпало з хорошого. Тільки туга за Батьківщиною в душі – і все".

"Я маю надію, що багато людей у світі, побачивши картину "Довга доба", зрозуміють наші відчуття кожного дня", – каже Алан Бадоєв. За його словами, ця картина – хроніка нашої справжньої історії, яку вже ніколи не перепишеш: "Коли в мене донька запитує, як я, відповідаю, що все добре. Але є дещо дуже важливе, що хотів би їй потім показати – те, чим я жив ці останні два роки".

Також читайте на OBOZ.UA, як живе та чим займається під час війни єдина дочка Кузьми Скрябіна Барбара Кузьменко.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!