Посилення політичного впливу Пригожина як загроза для Кремля

3 хвилини
19,3 т.
Посилення політичного впливу Пригожина як загроза для Кремля

У новорічні тижні в російському медіапросторі знову різко активізувалась увага до ПВК "Вагнер" та особливо її куратора Євгена Пригожина. Схоже, лідер російських найманців достатньо серйозно взявся за розкрутку власного іміджу в соцмережах і, зокрема, Telegram, на відміну від офіційних осіб Кремля, яким майже нічого сказати на тлі провалів їхньої так званої "спецоперації".

Відео дня

Пригожин будує імідж "безжального" командира

Після резонансного візиту президента України Володимира Зеленського у фронтовий Бахмут, що наразі є найгарячішою точкою війни, Пригожин також розпочав серію публічних відвідувань як самого Бахмута, так і українських полонених, а також морга з тілами загиблих "вагнерівців". Усе це є активною розбудовою іміджу справжнього учасника війни, який "близький до народу" і показує "окопну правду", не приховуючи величезні втрати своїх підрозділів. Однак набагато більший інтерес мають висловлювання Пригожина, з яких можна зрозуміти сутність його планів на власне політичне майбутнє.

Конфлікт між ПВК "Вагнер" і міністерством оборони Росії посилюється

З одного боку, стає очевидним поглиблення конфлікту між Пригожиним і російським міністерством оборони та Генштабом, критикою провалів яких активно займаються дедалі більше медійних персон, особливо на тлі величезних втрат у Макіївці. Варто зазначити, що російські війська останніми місяцями не можуть продемонструвати жодних навіть тактичних успіхів, натомість уся осінь 2022 року пройшла під знаком їхніх поразок і відступів. Тому падіння довіри Путіна до міністра оборони Шойгу і начальника штабу Герасимова вони компенсували тим, що відправили "Вагнер" на найскладніший відрізок фронту в Бахмуті, де найманці зазнають величезних втрат у лобових штурмах добре укріплених позицій ЗСУ. Безперспективність такої тактики вже починає розуміти й сам Пригожин, про що вже стали писати українські та західні аналітики. Однак, парадоксальним чином, саме величезні бойові втрати дають право Пригожину вважати себе найбільш жорстоким, впертим і безжальним командиром, на кшталт маршала Жукова часів Другої світової війни, який теж спокійно міг втрачати сотні тисяч солдатів у лобових атаках на укріплені позиції супротивника.

Перерозподіл власності як один із "післявоєнних" сценаріїв у Росії

Увесь цей імідж Пригожин старанно відбудовує на часи "після війни" і виключно для використання на території Росії. Багато експертів виділяють окрему групу, що почала боротьбу за владу в Росії, до складу якої відносять "сірого кардинала" Кремля Сергія Кирієнка, голову Чечні Рамзана Кадирова, власне Пригожина та низку інших осіб. Не виключено, що в майбутніх сценаріях передбачений тотальний перерозподіл не тільки влади, а й бізнес-активів і власності, на що неодноразово натякав сам Пригожин, говорячи про "нечесно зароблені капітали" та "бюрократів, які заважають простому народові". Саме жорстокі та безжальні ветерани ПВК "Вагнер" скоро можуть стати "експропріаторами" власності на користь своїх хазяїв, чимось повторюючи події 1917 року, про вже не так давно писав OBOZREVATEL.

Ба більше, російські джерела повідомляють про перших в’язнів-"вагнерівців", які отримали амністію після піврічної служби в ПВК, хоча за конституцією виключне право на це має лише президент Росії. Однак найцікавішим тут може бути те, що у такий спосіб Пригожин може звільнити з місць ув’язнення будь-кого – від впливових кримінальних авторитетів до серійних вбивць, при цьому маючи на них вплив. Фактично можна спостерігати як у Росії формується "паралельна" або "тіньова" держава із власними законами та інституціями, рушійною силою якої буде ПВК "Вагнер". За таких умов майбутні події в Росії відрізнятимуться від 90-х років тим, що перерозподіл власності будуть вести не окремі ОПГ спортивних хлопців у шкіряних куртках, з бітами, ножами та пістолетами, а безжальні й "відморожені" ветерани так званої "СВО" у камуфляжі, з гранатами й ручними кулеметами, яких буде контролювати єдиний центр в особі Пригожина і його союзників. Відтак феномен ПВК "Вагнер" може найближчим часом стати вельми неоднозначним фактором у внутрішній політиці Росії, яка і без того переповнена економічними та соціальними проблемами, викликаними війною та санкціями. Тому наразі російські військові й "вагнерівці" змагаються за прихильність Путіна, намагаючись продемонструвати успіхи на фронті, але за їх відсутності можуть неминуче зійтись у жорсткій суперечці за владу і вплив на Кремль.