ПВК "Вагнер" і перерозподіл економіки: у Росії очікується м'який сценарій 1917 року

На тлі осінніх невдач російських військ в Україні внутрішньополітична ситуація в самій Російській Федерації стає все складнішою. Тим часом все більшого впливу на державні процеси в Росії отримує куратор ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, який серйозно увійшов у медіапростір РФ своїми вчинками та скандальними заявами.

Куратор ПВК "Вагнер" стає політичною фігурою

Однак за відверто скандальними акціями куратора "Вагнера" на кшталт брутальної страти свого колишнього найманця або заяви про втручання у вибори в США стоять і вельми реальні досягнення, які свідчать про зростання його політичної ваги в Росії. До цього можна віднести активний альянс із главою Чечні Рамзаном Кадировим, результатом якого стала ганебна відставка одного з керівників "СВО" генерал-полковника Олександра Лапіна. Крім того, масове вербування на війну російських в’язнів, відкрита конфронтація з губернатором Санкт-Петербурга, де відкрився "Вагнер-центр", та інші факти свідчать про карколомне зростання політичної фігури Пригожина.

Втрати від санкцій відшкодують перерозподілом економіки

З іншого боку, політичні еліти в Росії поступово розуміють, що жодних цілей так званої спецоперації не було і не може бути досягнуто в межах, які зазначалися на початку російського вторгнення. Тепер Кремль у найкращому для себе випадку намагається втримати захоплені території, а в найгіршому – не втратити Крим, Донецьк і Луганськ. Однак для росіян набагато важливіше – це не територіальні захоплення, а можливість утримувати владу та економічні ресурси всередині РФ у теперішніх умовах. Очевидно, що одна частина російської політико-економічної еліти багато втратила від війни та санкцій, натомість інша активно опановує нові можливості перерозподілу ресурсів, які відкрилися в умовах воєнного часу. Саме такими бенефіціарами стають у цій ситуації Пригожин, Кадиров та інші пов’язані з ними особи, зокрема заступник керівника Адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.

Націоналізація і конфіскація капіталів та майна в обмін на лояльність частини еліт

Тому цілком ймовірним видається найближчим часом реалізація в Росії м’якого варіанту революції 1917 року, а саме економічної її частини. Це може мати такий вигляд: подальші невдачі на фронтах змусять Путіна взимку оголосити про "загальну мобілізацію сил і засобів" (на кшталт сталінського "Все для фронту…"). Як завжди, російський президент не наважиться визнати, що буде загальна мобілізація людського ресурсу (хоча вона буде прихованою), натомість йтиметься про повний перехід економіки на воєнні рейки. Саме тут і буде закладено повторення подій 1917-1918 років, а саме: часткова націоналізація промисловості, банків, капіталів та інвестицій на користь держави з наступною таємною передачею цих активів найбільш лояльним захисникам режиму (Пригожин, Кадиров та інші). Під націоналізацію орієнтовно можуть потрапити майно і капітали т.зв. недружніх країн та їхніх юридичних осіб, до яких Кремль зараховує всі держави, які надають військову допомогу Україні. Такий крок можна очікувати як відповідь Путіна на ймовірну конфіскацію російських активів за кордоном для виплат репарацій Україні.

"Декапіталізація" нелояльних громадян та великого бізнесу

Однак чи не більший ризик "націоналізації" майна й активів може очікувати російських громадян, передовсім "іноагентів", в які записують людей, незгодних з режимом. Також можливі, і то та навіть дуже ймовірні, акції російської влади на кшталт арештів банківських рахунків та конфіскація майна тих сотень тисяч громадян, які покинули Росію на початку мобілізації у вересні. Їх можуть поставити перед вибором "повернення або втрата майна", адже російській економіці не вистачає працездатних і платоспроможних громадян.

Окремим елементом у цьому сценарії стоятиме націоналізація активів того великого бізнесу, власники якого мали необачність виступити проти війни в Україні. На це прямо натякнув сам Пригожин: "Більшість російських олігархів отримали своє майно, не заробивши його важкою працею, а під час перерозподілу активів СРСР. Тепер олігархи та ті, хто їх прикривають, намагаються вкрасти все те, що належить народу, вивести все це з країни та отримати узбецьке чи ізраїльське громадянство".

Саме ці процеси буде найгучніше піарити російська пропаганда, втілюючи одвічну мрію "глибинного" народу Росії "все відібрати й поділити". Звісно, жодного зиску російський народ не отримає, але саме дійство, на думку Кремля, має затьмарити гіркоту поразок на фронті, розширення мобілізації та економічні проблеми, які продовжують наростати в Російській Федерації.

Воювати в Україні стане невигідно – російський бізнес під загрозою

У разі реалізації цього сценарію процеси легко можуть вийти з-під контролю Кремля – для тієї ж ПВК "Вагнер" значно вигідніше "віджимати" бізнес-активи всередині Росії, ніж воювати в Україні. "Вагнерівці" можуть зібрати під своїм крилом десятки тисяч учасників війни з бойовою зброєю, частина з яких – випущені на волю рецидивісти, та повторити рекет 90-х років у новому форматі. Природжена жорстокість, помножена на бойовий досвід і невдоволення владою, може швидко перетворити російські приватні військові компанії з опори режиму на його головну загрозу. Можливо, тому зараз саме "вагнерівців" кидають на нескінченні штурми населених пунктів Донбасу, що призводить до величезних втрат. Натомість особиста гвардія Рамзана Кадирова завжди перебуває на відносно безпечній третій лінії, що наводить на думку про її майбутню роль як противагу у випадку виходу ПВК з-під контролю. У будь-якому разі ознаки неминучих соціальних, економічних та політичних потрясінь у Росії вже чіткіше проявляються на горизонті найближчого майбутнього.