УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Курносова: Сі Цзіньпін їде до Москви. Чому Путін не може його просто послати. Інтерв'ю

4 хвилини
194,9 т.
Курносова: Сі Цзіньпін їде до Москви. Чому Путін не може його просто послати. Інтерв'ю

Китайський лідер Сі Цзіньпін їде з візитом до Росії. Його заплановано на 20-22 березня. Чи дослухається кремлівський диктатор Володимир Путін до глави Китаю, який є авторитетом для нього? І що, власне, пропонуватиме йому Сі? З упевненістю можна сказати, що йтиметься про план мирних переговорів, який був представлений Китаєм. Путін опинився в непростій ситуації і не може просто "послати подалі" главу Китаю – країни, яка стала для нього останньою надією.

Найбільше, що можна очікувати від переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна, – вирішення питання з українськими атомними станціями. Сі може внести до свого мирного плану пункт про повне виведення російських військ з України, але Путін, який ніколи не визнає своїх помилок і зупиняється завжди пізніше, ніж слід було б, просто не може на це піти. Водночас для Китаю відносини зі США і Європою набагато важливіші за відносини з путінською Росією і самим Путіним, тому як у цій ситуації вчинить Сі, залишається інтригою. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.

– Сі Цзіньпін відвідає Москву і зустрінеться з Путіним. Як ви думаєте, який буде порядок денний зустрічі? Чи може для глави Кремля прозвучати "останнє китайське попередження"?

– Ми знаємо, що є певний китайський план мирних переговорів і, гадаю, порядок денний насамперед буде саме таким. Невипадково після цього, як заявляла китайська сторона, може відбутися телефонна розмова глави Китаю з Володимиром Зеленським.

– Виходячи з позиції, яку сьогодні озвучує Путін, чи він готовий піти на якісь кроки, які йому може запропонувати Сі Цзіньпін? Наскільки ми розуміємо, глава Китаю є для нього авторитетом, на відміну від того самого президента Зеленського.

– Справа в тому, що у Путіна зараз дуже непроста ситуація, а Китай для нього – остання надія, щоб за допомогою сірих схем купувати високотехнологічне обладнання, зокрема високоточні снаряди, військову техніку тощо. Я вже не говорю про продаж Китаю вуглеводнів.

Тому послати Сі Цзіньпіна подалі Путін просто не може. Інша річ, наскільки цей план є реальним. Це велике питання.

Щось пророкувати сьогодні складно. Мені здається, навряд ці переговори завершаться якимись конкретними пропозиціями. Я думаю, у найкращому разі може врегулюватися ситуація навколо атомних станцій.

– Ми знаємо, що одна з умов, яка прозвучала у мирному плані Китаю, – припинення бойових дій. Наскільки ця умова узгоджується з цілями Путіна щодо України, щодо того ж Бахмута тощо? Чи може він пояснити своєму виборцю, що це потрібно та виправдано?

– Путін може пояснити своєму виборцю все що завгодно, тому що основні засоби масової інформації знаходяться в його руках. Довести, що біле – це чорне, а чорне – це біле, він може легко. Що й доводить весь час повномасштабної війни проти України. Тому що більшість російських виборців переконані в тому, чого не існує насправді, і не знають того, що насправді існує. Тому Путін не має проблем.

Інша річ, чи він готовий піти з України. Це велике питання. Тому що для нього особисто це означатиме поразку. Як ми знаємо, проблема Путіна в тому, що він ніколи не визнає своїх помилок, ніколи не розвертається та не йде назад. У кращому разі він зупиняється набагато пізніше, ніж слід зупинитися. Це з одного боку.

З іншого боку, ми не знаємо, що насправді хоче зробити Китай. Так, мабуть, він був би зацікавлений у тому, щоб війна припинилася. Але наскільки Китай буде наполегливим у цьому, не зовсім зрозуміло. Отже, поки вся ця історія породжує більше запитань, ніж відповідей.

Більше того, я думаю, що одразу ми відповідей не отримаємо, тому що інформації щодо більшості питань, які обговорюватимуться та з яких не домовляться, ми не дізнаємося.

– Вже давно було озвучено чітку позицію України, підтриману її союзниками, про те, що однією з головних умов початку мирних переговорів з Росією має бути повне виведення її військ з території нашої країни. Чи припускаєте ви, що Сі зможе підкоригувати свій мирний план і внести туди саме цей пункт?

– На мою думку, це було б природно. Але питання в тому, чи дізнаємося ми про те, що він підкоригував цей план, чи не буде ця пропозиція озвучена лише на зустрічі з Путіним без оприлюднення у публічному просторі. Я думаю, що це цілком можливо.

– Наразі ведуться переговори про візит Сі Цзіньпіна до Києва та зустріч із президентом Зеленським. Вже підтверджено його зустріч із главою США – про це повідомив сам Джо Байден. Сам цей пул – Москва, Київ, Вашингтон – свідчить про що? Про те, що Китай розпочав свою гру?

– У Китаю завжди є якась своя гра. Зрозуміло, що Китай зараз ніяк не зацікавлений у поганих відносинах зі Сполученими Штатами. Якщо між США та Китаєм і є якесь змагання, то це насамперед економічне змагання. Китай сподівається, що йому вдасться випередити Сполучені Штати, передусім за обсягом промислового виробництва та за обсягом своєї економіки.

І вони справді рухаються у цьому напрямі. По суті, будь-яка війна може завадити економічному розвитку. Я вже не кажу про те, що Китай має свою власну історію з територіями, які вони вважають сепаратистськими, тому рухи у бік відгризання територій від країни вони ніколи не вітали і не вітатимуть.

Ми чудово розуміємо, в якій позиції перебуває Китай. Власне, відносини зі США та іншими економічно розвиненими країнами з погляду інтересів саме Китаю для них набагато важливіші, аніж відносини з Росією. Тому я припускаю, що голова Сі буде досить наполегливим. Але, знову-таки, я не думаю, що ми про це дізнаємося. Це ж китайці. У них завжди дуже багато залишається за кадром.