Відео дня
"Кілер обрав місце біля бази спецназу ФСБ": у справі про розстріл у Росії воєнного злочинця з'явилися нові факти
Тренера з карате з України Сергія Денисенка, затриманого на території Росії, вже безапеляційно призначили "кілером" та звинуватили у "роботі на ГУР". Водночас у РФ йде кампанія з "відмивання репутації" воєнного злочинця Станіслава Ржицького, який командував підводним човном "Краснодар" і віддавав накази щодо обстрілу України.
Що не так із скандальною справою, які нестиковки виявлені – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Удар бумеранга
Вбивство у Краснодарі заступника начальника відділу з мобілізаційної роботи Станіслава Ржицького наробило багато галасу. Його розстріляли впритул у парку, де той з'являвся щоранку на пробіжці.
Воєнний злочинець, який раніше командував підводним човном, з якого запускали "Калібри" по території нашої країни, був адептом здорового способу життя, але від куль біг не допоміг. "Від смерті не втечеш", – із чорним гумором констатували коментатори у соціальних мережах.
Станіслав Ржицький багато років прослужив у збройних силах країни-агресора та засвітився у скоєнні воєнних злочинів у Сирії, а потім уже й в Україні.
Ще у 2014 році, на самому початку російської агресії проти нашої країни, під час окупації Криму він "переганяв" підводний човен "Запоріжжя" ВМС України. Про цей факт не посоромився розповісти його батько, а от причетність сина до кривавого обстрілу Вінниці у 2022 році з великою кількістю жертв серед цивільних (зокрема маленьких дітей) той заперечує.
Ба більше, батько воєнного злочинця стверджує, що Ржицький начебто подав рапорт на звільнення ще у грудні 2021 року, проте насправді звільнився не раніше серпня 2022 року.
У цей час, за твердженням джерел, командир підводного човна "Краснодар" точно ніс службу в окупованому Севастополі, де базується Чорноморський флот РФ.
"Один із варіантів – Ржицький приховував від батьків свою причетність до воєнних злочинів проти українців. Цим і пояснюються слова його батька, який стверджує, що син нібито "не мав стосунку до СВО", – каже джерело OBOZREVATEL у розвідці.
Проте факт очевидний: удару по Вінниці було завдано 14 липня 2022 року – ще до звільнення Ржицького. А наступного дня, 15 липня, окупант був внесений до бази "Миротворця".
Водночас залишається ймовірність, що батько злочинця, сам у минулому підводник, просто намагається обілити репутацію сина. Але в тому, що вся родина Ржицьких підтримує розв'язану Путіним війну, сумніватися не доводиться. До того ж місяць тому батьки окупанта переїхали з російського Бєлгорода у захоплений Крим.
До кампанії з дезінформації долучився і друг Станіслава Ржицького, який вже після вбивства у парку заявив, що той звільнився із ЗС РФ ще до "СВО". Що йде в розріз навіть зі словами батька окупанта. Але саме такі "свідчення" і розганяють зараз посилено російські ЗМІ та Telegram-канали.
Призначили "кілером"
Брехня та дезінформація – відмінні риси сьогоднішньої Росії, якими нас вже складно здивувати. Тому "виявлення" українського сліду у вбивстві було лише питанням часу. Тут російські спецслужби спрацювали швидко – вже менш ніж за добу заявили про затримання підозрюваного у розстрілі екскомандира підводного човна. Ним виявився колишній голова федерації Шотокан карате-до України SKIF 64-річний Сергій Денисенко.
Він родом із Сум, виховувався в дитбудинку. Друзі стверджують, що спортсмен жодним чином не був пов'язаний із військовими і навіть ніколи не тримав у руках зброю.
У винність Денисенка категорично не вірить ніхто, а виявлений під час затримання пістолет вважають підкинутим. А це дуже навіть можливо: після такого резонансного вбивства російським спецслужбам конче потрібний був відповідний "кандидат" і, звісно, "український слід".
Проте з огляду на особу Денисенка та його "подорожі" територією Росії, у його причетності до вбивства Ржицького засумнівався навіть афілійований з ФСБ Telegram-канал.
"Джерело ВЧК-ОГПУ повідомляє, що поки що мотив затриманого за вбивство екскомандира підводного човна "Краснодар" Станіслава Ржицького українця Сергія Денисенка із загальної картини його переміщень не вимальовується", – йдеться в повідомленні.
Після початку повномасштабної війни, у 2022 році, Денисенко нібито вирушив із дружиною Ольгою та двома дошкільнятами-синами до Швейцарії. Через деякий час чоловік повернувся до Бучі, де вони жили до від'їзду, полагодив будинок, який постраждав від бойових дій, і в грудні 2022 року поїхав до РФ.
"Відомо, що Сергій Денисенко подав на громадянство РФ. Перший час він жив у квартирі у старшого сина Олександра. Погостювавши, каратист на початку року поїхав до знайомих до Москви та Пермі, щоб влаштуватися тренером. Але повернувся до Туапсе, де винайняв квартиру. Рідні зазначають, що весь цей час Сергій був на позитиві, спілкувався із сім'єю телефоном. Незважаючи на антивоєнну позицію, він не був активістом і планував розвивати улюблений вид спорту", – пише ФСБ-шний канал.
У Туапсе мешкає і доросла донька Денисенка. Загалом у чоловіка, за інформацією його друзів, шестеро дітей – Сергій був одружений кілька разів.
За інформацією ще одного друга Денисенка, він міг втекти з України до Росії "через свої погляди". Раніше тренер неодноразово бував у РФ та до останнього підтримував відносини з громадянами країни-агресора. Якщо це справді так, то тим більше вбивство в Росії, де Денисенко вирішив залишитися, до його планів точно не входило.
Прокол на проколі
Зв'язок Денисенка з ГУР виглядає ще більш фантастичним. Але навіть якщо теоретично таке допустити, то все одно версія розсипається через зовсім непрофесійні дії "кілера".
"Перше, що бентежить: для вбивства була використана переробка з газової зброї, яку могло заклинити в найвідповідальніший момент. Друге – те, що жоден кілер не зберігатиме використаний для вбивства ствол. Та й те, що "кілер" покірливо чекав у орендованому житлі затримання, не менш смішно", – каже співрозмовник OBOZREVATEL.
Дивним було обрано й місце ліквідації Ржицького – майже біля паркану бази спецназівців "Альфа" краснодарської філії ФСБ.
"Якби ліквідацію готувала розвідка, то однозначно врахувала б ці моменти", – вважає співрозмовник в одній із спецслужб.
А ось на думку ГУР МОУ, Ржицького цілком могли ліквідувати свої – за відмову виконувати накази. Саме обстріл Вінниці з великою кількістю жертв міг стати спусковим гачком для рішення окупанта про звільнення зі служби. А в російській армії, як ми знаємо, "прибирати" своїх – цілком звичайна справа.