Блог | Паливний апокаліпсис: нафтова імперія Путіна сиплеться на очах
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Ще весною цього року у мене були певні сумніви щодо можливостей Сил оборони України швидко добити російську величезну нафтопереробну галузь, яка має 40 великих НПЗ.
Однак, за підсумками літньої бойової роботи, я був приємно вражений. Останні дані свідчать що СОУ вивели повністю із ладу усі великі НПЗ Лукойла та інших деяких компаній. Базова російська галузь опинилася на межі справжньої катастрофи.
Міф про невичерпність зруйновано
До 2026 року Росія мала значний запас міцності завдяки надлишковим потужностям. Проте влітку 2026 року ситуація якісно змінилася. Повторні та серійні ураження заводів перетворилися на системне обмеження для всієї галузі.
Цифри падіння
У довоєнні часи РФ переробляла близько 5,5–5,7 млн барелів нафти на добу. Станом на кінець серпня 2026 року ця цифра впала приблизно до 3,8-4 млн барелів. Фактично зараз працює лише близько трьох п’ятих номінального потенціалу первинної переробки.
Бензин уже у відкритому дефіциті
Бензиновий ринок першим відчув удар. На початку липня випуск бензину впав до рівня, який покривав лише близько 65% середнього сезонного споживання.
Як наслідок: Росія запровадила заборону на експорт та змушена купувати бензин за кордоном, втрачаючи валюту.
Дизель – остання лінія оборони ледве стримує падіння у прірву.
Саме дизель завжди був головним експортним буфером РФ, але й він стрімко скорочується. У липні морський експорт дизпалива й газойлю обвалився приблизно на 60%. Ринок перебуває у стані крихкої рівноваги. Попереду осінь – сезон збирання врожаю, підвищеного військового споживання та переходу на "зимові" сорти пального, якого критично не вистачає через пошкодження вторинних установок.
Імпорт не врятує
Росія намагається замістити втрати. Білорусь постачає рекордні обсяги, йдуть закупівлі з Азії, проте імпорт здатний закрити лише окремі локальні розриви. Він не може повністю замінити втрати великої національної нафтопереробки через високу вартість та логістичні складнощі.
Що це означає для російської економіки?
Дорожче пальне розганяє інфляцію у всіх сферах: від вартості продуктів харчування (через аграріїв) до вантажних перевезень, видобувної промисловості та будівництва. Влада змушена заливати цю пожежу бюджетними грошима, одночасно втрачаючи доходи від експорту нафтопродуктів.
Яка стратегічна мета для України?
Поточний тиск створює для РФ сценарій "керованого виснаження". Але якщо ефективна переробка впаде до рівня 2–2,5 млн барелів на добу, Росію чекатиме екстремальна каскадна дезорганізація. Це означатиме масштабне нормування, різке скорочення цивільного споживання, перебої в логістиці та глибоку рецесію із соціально-економічними та політичними непередбачуваними наслідками.
