Блог | Заборона каналів Медведчука: Зеленський починає - і виграє?
В ніч з 2 на 3 лютого Україну підірвала новина про введення санкцій відносно депутата від ОПЖЗ Тараса Козака і телеканалів "112 Україна", "ЗІК" і "Ньзван", формальним власником яких він є. Рішення про введення радикальних заходів було ухвалене на засіданні РНБО і введене в дію указом президента України Володимира Зеленського.
Чим же обумовлена необхідність термінових радикальних дій після півтора років зволікання, яким повинен бути наступний крок в сфері інформаційної безпеки і чи зможе Зеленський перемогти Порошенка на патріотичному полі?
"Нічні" санкції для каналів Медведчука
Указ № 43/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших органічітельних заходів (санкцій)" був опублікований на сайті глави держави ближче до півночі. Він передбачає широкий перелік обмежень як щодо Тараса Козака, так і стосовно відомих своєю проросійською редакційною політикою і трансляцією наративів ворожої пропаганди телеканалів.
Зокрема, згідно з указом, на найближчі 5 років Козак позбавляється права розпоряджатися своїми активами (телеканалами), не зможе ні продати, ні переоформити їх. Козаку заборонено передавати будь-кому технології або права на об'єкти інтелектуальної власності, проводити фінансові операції і будь-яку іншу діяльність. Указ також передбачає анулювання ліцензій на мовлення згаданих телеканалів, юрособи, на які вони зареєстровані, не зможуть вивести активи і капітали за кордон, проводити фінансову і будь-яку іншу діяльність протягом все тих же 5 років.
Зеленський зробив те, на що не вистачило духу у "попередників"?
Поки в ОПЗЖ і на телеканалах, які потрапили під санкції, голосять про нібито наступ на "свободу слова", а експерти сперечаються про дієвість такого механізму захисту воюючої країни від зовнішньої інформаційної агресії – малопоміченим залишився дуже важливий факт. Зеленський і РНБО не придумали велосипед, а застосували на практиці прийнятий ще в 2014 році Закон України "Про санкції", з ухваленими пізніше доповненнями та змінами. Закон, який підписав 5 президент України Петро Порошенко.
Те, що неприпустимо дозволяти вільну ретрансляцію ключових меседжів держави-агресора на медійних майданчиках країни, проти якої ця агресія спрямована, навряд чи у кого-то може викликати сумніви. З міркувань безпеки та самозбереження, прагнення зберегти територіальну цілісність і суверенітет країни, з усіх юридичних і моральних законів України просто зобов'язана була перекрити потоки російської пропаганди всередині країни. І формально перший крок до цього у вигляді прийняття в 2014 році Закону України "Про санкції" був зроблений. Ось тільки на практиці захист України від зовнішньої інформаційної гібридної агресії звівся до заборони російських телеканалів, а також соцмереж "Вконтакте" і "Однокласники".
А санкції, які вводилися протягом останніх років, були виключно економічними.
І 2 лютого 2021 року Україна вперше за 7 років війни серйозно показала зуби в інформаційній сфері.
На жаль, ще кілька років тому правоохоронні органи дозволили уникнути відповідальності тодішньому власникові телеканалу "ЗІК" Петру Димінському. Мільйонерові, котрий насмерть збив на своєму авто 31-річну дівчину, просто дали можливість виїхати з України. І продати згодом свій телеканал другу і партнеру Віктора Медведчука Козаку.
Саме при Порошенкові втікач-міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко в 2018 році примудрився продати підконтрольний йому телеканал "112 Україна" громадянину Німеччини Едуард Катцу. А де-факто – все тому ж Медведчуку.
Саме за попередньої влади перейшов у власність Медведчука і телеканал "Ньюзван", який ніколи і не був особливо проукраїнським, але після перепродажу почав бити всі рекорди за кількістю антиукраїнської риторики.
Питання самозбереження держави
Свобода слова безумовно є однією з ключових цінностей демократичного суспільства. Але в воюючій країні навіть такі важливі принципи відступають на другий план перед ключовою метою: вижити і перемогти. А Україна зараз бореться за своє існування – хоч як би не намагалися "ЗІК", "112 Україна" і "Ньюзван" переконати свою аудиторію в зворотньому.
Відомий флорентійський мислитель епохи Середньовіччя Ніколло Маккіавелі в своєму трактаті "Державець" відзначав: правителям держав, що мають спільні кордони з великим і агресивним сусідом, слід насамперед максимально убезпечитися від його впливу на своїй території. Те, що зробив Зеленський, наштовхує на думку, що або він сам, або його близьке оточення з працями середньовічного філософа ознайомилося. Або, як варіант, влада нарешті усвідомила масштаби загрози і власну відповідальність за долю України і її збереження на політичній карті світу.
Втім, все може виявитися куди прозаїчнішим. Одні джерела припускають, що введення санкцій могло бути пролобійовано Рінатом Ахметовим. Інші в якості архітектора санкцій проти медіа-імперії Медведчука називають Сергія Льовочкіна. Кажуть також і про те, що удар по ряду проросійських телеканалів в Україні міг бути санкціонований з Вашингтона.
Як би там не було, рішення було ухвалене вірне. Хоча навіть Зеленський запізнився з його прийняттям майже на два роки.
Зараз вкрай важливо – не зупинятися на півдорозі. І довести розпочате до кінця.
Будь-який досвідчений мисливець знає: залишати "підранків" категорично не можна. Адже підстрелений кабан обов'язково повернеться, щоб вдарити мисливця в спину. І на війні в глобальному сенсі діють схожі правила. Особливо – в інформаційній війні.
Отже, зробивши перший крок, влада спалила мости до відступу. І тепер зобов'язана розглянути можливість введення санкцій не тільки проти формального власника заборонених телеканалів – Козака, а й проти їх фактичного господаря, кума Путіна Віктора Медведчука.
Мовчазне спостерігання за створенням медіа-імперії Медведчука свого часу стало однією з ключових причин програшу Порошенка в президентських виборах. Цілком можливо, п'ятого президента на той момент власний бізнес цікавив більше, ніж безпека держави.
Якщо ж Зеленський повторить помилку і не доведе розпочате до кінця – він прирече себе на інформаційне знищення.
Але поки у Порошенка з'явився серйозний конкурент на патріотичному полі. Оскільки рішення Зеленського з приводу санкцій проти каналів Медведчука викликало схвалення навіть у тих, хто до цього звинувачував президента в підіграванні Кремлю.
І тільки від Зеленського залежить, чи збереже він крихкий імідж президента з дійсно державницькою позицією – або на корені зруйнує його.
