Кредит МВФ майже в кишені: як "Слуга народу" змінювала Регламент під закон про ПриватБанк

У "Слузі народу" маленька перемога – багатостраждальний закон про банки можуть ухвалити вже у травні. А це означає, що кредит МВФ буде, а дефолт – ні.

Відео дня

У Верховній Раді 16 квітня проголосовано окремий закон, який суттєво спростить роботу нардепів над банківським проєктом і допоможе обійти понад 16 тисяч правок, уже зареєстрованих одразу кількома парламентаріями. При цьому зміни в Регламент "Слуга" ухвалити самостійно не змогла, не обійшлося без кулуарних домовленостей.

Із ким саме знайшлии спільну мову в команді Володимира Зеленського та що буде далі – розбирався OBOZREVATEL.

У Раді не можуть вирішити питання з "Приватбанком"

У парламенті готується до фінального голосування дуже важливий закон. Його суть – унеможливити багатомільярдну компенсацію або повернення банків колишнім власникам. Також документ ставить заслін перед власниками сотень інших неплатоспроможних банків, які намагаються оскаржити рішення регулятора.

Логічно, що в цьому ключі йдеться про судову війну між Національним банком України і бізнесменом Ігорем Коломойським. Обидві сторони намагаються довести, що ПриватБанк і його активи належать їм. На стороні НБУ грає Міжнародний валютний фонд, який обіцяє (разом з іншими іноземними інституціями) дати країні близько 10 млрд доларів. 2 млрд одразу після ухвалення рішення.

Чому це важливо:

• Зараз дефіцит бюджету катастрофічно загрожує економіці. Тільки на 24 березня країна втратила 35% всіх надходжень. З урахуванням затяжного карантину – цифра буде тільки більшою. МВФ прогнозує падіння ВВП на рівні 7,7% у 2020 році;

• Це загрожує безробіттям, високим курсом долару, обвалом промисловості та іншими проблемами.

На противагу МВФ і НБУ грає група народних депутатів, яких пов'язують із Коломойським. Всі вони подали трохи менше 16 тисяч правок до цього закону, що продовжує його розгляд до 2-х років. Просто приголомшливий результат. Один лише позафракційний нардеп Антон Поляков подав понад 6 тисяч правок. Їх на 300 більше, ніж усього слів у проєкті.

У "Слузі народу", розуміючи всі ризики "війни" з МВФ, вирішили піти на хитрість та проголосувати старий варіант №1043, який суттєво прискорює розгляд таких складних законопроєктів. Простіше кажучи – з двох років до одного тижня.

Нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура пояснив OBOZREVATEL його суть. Якщо коротко:

• Законопроєкт готується до другого читання. Нардепи подають правки. Якщо їх кількість у п'ять і більше разів перевищує кількість статей (пунктів) первинного акту, але не менше 500 поправок, такий проєкт може розглядатися за особливою процедурою.

• Вона застосовується при наявності підписів не менше 150 нардепів і підтримки не менше 226 голосів.

• Кожна фракція може подати по 5 правок до закону. Кожен позафракційний нардеп по одній правці;

• Особливі правила будуть діяти на період карантину та після нього протягом 30 днів.

"За" проголосували 204 нардепи зі "Слуги народу", ОПЗЖ – 15, "Довіра" – 13 і позафракційні – 10. "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос" і "За майбутнє" не підтримали голосами.

У фракції "Голос" пояснили OBOZREVATEL, що утрималися від голосування з тієї причини, що не був врахований пункт саме про тимчасову дію особливого закону. "У нас була чітка політична позиція і ми вважаємо, що норма не досконала. Як розумію, з цим погоджуються і в коаліції. Але якщо немає варіанту прийняти іншу редакцію, то ми попросили додати пункт про те, що це буде перехідне положення. На жаль, цього зроблено не було й ми утрималися від голосування, так як ми послідовні у своїй позиції", – пояснив заступник голови фракції Ярослав Железняк.

Голоси не дали і в інших політсилах. У "Батьківщині" прямо назвали ідею неконституційною, мовляв, не можна обмежувати нардепа в праві вносити свої правки. В "Європейської Солідарності" позиція була аналогічною.

Вчергове свої голоси дали в групі "Довіра", яку асоціюють з аграрним лобі і главою групи "Кернел" Андрієм Веревським. За словами джерел OBOZREVATEL, аграрний бізнесмен знайшов точки дотику з Офісом президента і в потрібних голосуваннях дає півтора десятка кнопок "за".

Також показовою є підтримка ініціативи "Слуги народу" від ОПЗЖ, причому лише половини депутатів. Свої голоси дали і позафракційні нардепи. Цікаво, що вкотре СН не вистачило голосів самостійно ухвалити закон, лише 204 "за".

Що буде далі

Співрозмовники OBOZREVATEL у "Слузі народу" прогнозують приблизно такий варіант розвитку подій. До закону вже подано кілька постанов про скасування, зокрема від нардепів Олександра Дубінського, Антона Полякова, Тараса Батенка, Ірини Костанкевич, Ольги Василевської-Смаглюк.

На наступному засіданні парламенту, яке пройде вже після Великодня, всі ці постанови провалять і закон підпише спочатку спікер Дмитро Разумков, а потім президент Володимир Зеленський. Через засідання нардепи запустять всю систему скороченого голосування й почнуть розгляд законопроєкту за новою процедурою, на це також піде тиждень.

Попередньо відомо, що голосування у другому читанні закону про банки заплановано на першу половину травня. Поки лише попередньо.

У цілому, якщо в Раді не станеться форс-мажорних обставин, голосування стосовно банківського закону буде успішним. Виходячи з тенденцій, "Слуги народу" можуть дати до 200 голосів за нього. А решту можна добрати позафракційними нардепами, групою "Довіра", а також "Голосом" і "Європейською Солідарностю".

За словами співрозмовників, зараз оптимально можна знайти 240-250 голосів у другому читанні. Але це лише в тому випадку, якщо нинішні домовленості команди "Слуги народу" з іншими партіями і групами впливу будуть чинні.