Рада ухвалила законопроєкт про ПриватБанк: що він передбачає

Рада ухвалила законопроєкт про ПриватБанк: що він передбачає

Законопроєкт, що забороняє повернення ПриватБанку колишнім власникам, не дасть повернути їм установу на ринок, навіть якщо вони виграють усі суди в НБУ.

Також документ ставить заслін перед власниками сотень інших неплатоспроможних банків, які намагаються оскаржити рішення регулятора. Про це йдеться в аналізі ключових положень законопроєкту, ухваленого Радою в першому читанні, в публікації на "БізнесЦензорі".

Закон про ПриватБанк
Відео дня

Зокрема, законопроєктом встановлюються правила розгляду справ, які стосуються рішень:

  • Національного банку про визнання банку неплатоспроможним, відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, затвердження пропозиції Нацбанку про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

  • Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, початок процедури ліквідації банку та затвердження плану врегулювання;

  • Кабінету міністрів про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

  • Міністерства фінансів, прийнятих на виконання рішення КМУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

  • Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

При цьому подання позову і відкриття провадження не зупиняють дію оскаржуваних рішень державних органів щодо виведення з ринку та націоналізації неплатоспроможних банків.

Суд, при розгляді адміністративних справ про виведення та націоналізацію неплатоспроможних банків, покладається на оцінки та висновки, які були зроблені НБУ, Фондом гарантування, Нацкомісії з цінних паперів, Мінфіну та КМУ.

На основі цих даних суд може прийняти рішення про визнання протиправним рішень НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, Мінфіну та КМУ про виведення з ринку банку, введення тимчасової адміністрації, його націоналізацію, чи ліквідацію і стягнути з відповідача заподіяну позивачу шкоду у матеріальній формі.

Водночас визнання незаконним рішення НБУ, Фонду гарантування, Комісії з цінних паперів, Мінфіну чи КМУ, чи його окремих положень щодо виведення банків з ринку, не відновлює того статусу фінустанови, який був до прийняття рішення.

Тобто, банк, якого було визнано неплатоспроможним, виведено з ринку, ліквідовано, не зможе відновити свою роботу. Крім того, акціонери банку не зможуть повернути у свою власність виведений з ринку чи націоналізований банк.

Окрім того, через цей закон українські суди не зможуть прийняти будь-які інші рішення, що можуть зупинити розпочату процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку або його ліквідацію.

Єдине на що можуть розраховувати власники виведеного з ринку банку, так це на відшкодування завданої шкоди, яку вони ще повинні довести в суді.

Тобто ухвалений закон передбачає, що відтепер позивач зобов'язаний доводити шкоду, заподіяну рішеннями Нацбанку, Фонду гарантування, КМУ, Міністерства фінансів та Нацкомісії з цінних паперів, які стосуються виведення, ліквідації чи націоналізації банків.

Окрім того, не допускається забезпечення позову шляхомзупинення дії рішень НБУ та Міністерства фінансів, які були прийняті на виконання рішень КМУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Мінфіну, його посадових осіб та посадових осіб НБУ заборони вчиняти відповідні дії.

Також не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії актів Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Комісії з цінних паперів, її посадових осіб заборони вчиняти певні дії.

"Таким чином, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов не зможуть рішеннями судів скасувати націоналізацію Приватбанку. Це ж стосується і колишніх власників виведених та ліквідованих банків, які через суди скасовують рішення НБУ", – сказано в публікації.

Процедура відшкодування власникам колишнім банків

Закон передбачає лише грошову компенсацію власникам виведених чи націоналізованих банків, якщо вони доведуть правомірність такої компенсації в суді.

Зокрема, в законопроекті прописана процедура компенсації. Так розмір упущеної вигоди колишнім власникам оцінюється на основі прибутку, який вони могли б одержати, якби не рішення НБУ.

Упущена вигода відшкодовується лише у випадку, якщо вона не була врахована під час оцінки реальних збитків.

А вони, реальні збитки, визначаються у розмірі вартості акцій банку на день винесення рішення Нацбанку про віднесення його до категорії неплатоспроможних, або відкликання ліцензії та ліквідації.

Як визначається вартість акцій такого банку? Вона визначається у розмірі суми, яку б покупець, що володіє всією інформацією про стан банку, готовий буде сплатити за його акції, з урахуванням майбутніх перспектив банку, враховуючи реальний фінансовий стан банку, ринкові умови та вартість фінансування.

Вартість акцій визначатиметься у фінансовому звіті банку, який складається міжнародною аудиторською фірмою, що відповідає критеріям НБУ. Аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди.

Однак, якщо на день прийняття рішення НБУ щодо банку, його розмір зобов'язань перевищував розмір активів, то вважатиметься, що банк не міг продовжувати роботу і акції банку нічого не коштували для будь-якого покупця.

Водночас якщо розмір активів банку перевищував розмір його зобов’язань, то таке перевищення також не є доказом того, що акції банку мали вартість для будь-якого покупця.

Тобто розмір компенсації власникам банків визначається на підставі реальних збітків, завданих їм рішенням НБУ. Розмір таких збитків визначатиме міжнародно визнана аудиторська фірма, яку призначить суд, на основі фінансового стану банку, з урахуванням того, чи погасив банк свої зобов'язання перед кредиторами на прийняття рішення про визнання його неплатоспроможним.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше глава НБУ Яків Смолій заявив, що Україна практично повністю виконала свої зобов'язання перед МВФ за новою програмою.

У МВФ заявили, що в разі ухвалення в Україні законів про банки і про земельну реформу країна отримає навіть більший кредит, ніж передбачалося.

Верховна Рада на позачерговому зібранні 30 березня ухвалила законопроєкт, що регулює роботу банківської діяльності і від якого, у тому числі, залежить отримання фінансової допомоги від МВФ.