В Україні захотіли "перекроїти" області: опубліковано проєкт оновленої карти
Міністерство розвитку громад і територій підготувало проєкт оновленої карти України
На ній позначено межі нових районів, які зміняться в рамках децентралізації
Замість 490 нинішніх районів, їх стане 118 – в середньому по 4-5 на область
Одна з причин в тому, що райдержадміністрації втрачають свою актуальність через створення об'єднаних територіальних громад
В Україні можуть скоротити кількість районів. Більше того, в Мінрегіоні вже підготували карту з їхнім приблизними межами в кожній області.
Що зміниться і навіщо це потрібно – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Що в проєкті
Міністерство розвитку громад і територій підготувало проєкт мап майбутніх районів у всіх областях України. Згідно з їхнім задумом, в кожній області залишиться в середньому по 4-5 районів, з невеликими винятками: в Луганській і Донецькій їх по 8, а в Чернівецькій Херсонській і Тернопільській по 3. Загальна їхня кількість складе 118, тоді як зараз – 490.
У відомстві зазначили, що всі питання щодо формування меж районів обговорювалися з ОДА й експертами, а одним із головних критеріїв стала нижча межа чисельності населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Здебільшого ця цифра вище десь на 50 тисяч, але в деяких районах (крім тих, де розташовані обласні центри) можна спостерігати і по 600-700 тисяч населення. Щоправда, є такі, де до нижньої планки не дотягли. Наприклад, у Сватівському районі Луганської області зазначено 82,5 тисяч осіб.
Навіщо це потрібно
Одна з причин таких змін – диспропорції щодо населення в наявних районах. Наприклад, у Поліському районі Київської області живе 5622 особи, а в Харківському районі – 182 100 осіб.
Крім того, є проблема з потребою РДА. Річ ось у чому: в Україні зараз 490 районів. 26 із них у рамках децентралізації виявилися повністю покриті ОТГ. Ще у 164 районах кількість ОТГ займає від 50 до 99% площі. У таких випадках районні державні адміністрації там працюють менше ніж на половині територій, оскільки в інших місцях їхні функції виконують ради ОТГ. І тільки у 75 районах не створено жодної ОТГ – там РДА поки працюють як і раніше.
У Мінрегіоні зазначили, що райони мають бути максимально ефективними для здійснення на місцях виконавчої влади. Ось і виходить, що в нинішній системі ці органи просто втрачають свою актуальність, оскільки люди можуть отримувати потрібні послуги у себе в ОТГ.
Можливо, будуть зміни
Заступник міністра розвитку громад і територій В'ячеслав Негода зазначив, що це не кінцевий варіант розташування районів – зараз проєкт відправлений на розгляд до центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування.
"Ще вносяться пропозиції, які будуть обов'язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким повинні відповідати майбутні райони, будуть враховані", – прокоментував він.
Вінницька область (тисяч населення)
Вінницький – 766,4
Гайсинський – 243,3
Могилів-Подільський – 205,2
Тульчинський – 157,2
Хмільницький – 188,3
Волинська область
Володимир-Волинський – 174,7
Камінь-Каширський – 132,4
Ковельський – 271
Луцький – 457,3
Дніпропетровська область
Дніпровський – 1245,7
Кам'янський – 439
Криворізький – 772,3
Нікопольський – 262,6
Новомосковський – 171,7
Павлоградський – 315,1
Донецька область
Бахмутський – 211,4
Волноваський – 146
Донецький – 1503,4
Кальміуський – 122,6
Краматорський – 568
Маріупольський – 521,1
Покровський – 402,7
Житомирська область
Бердичівський – 169,3
Житомирський – 617,1
Коростенський – 262,1
Новоград-Волинський – 171,7
Закарпатська область
Берегівський – 199,8
Мукачівський – 254,6
Тячівський – 268,1
Ужгородський – 255,8
Хустський – 278,6
Запорізька область
Бердянський – 167,4
Васильківський – 188,7
Запорізький – 874,2
Мелітопольський – 286,6
Пологівський – 189
Івано-Франківська область
Івано-Франківський – 490,7
Калуський – 286,5
Коломийський – 278,2
Косівський – 117,8
Надвірнянський – 200
Київська область
Білоцерківський – 423
Бориспільський – 290,4
Бучанський – 422,6
Обухівський – 202,1
Переяславський – 153,9
Фастівський – 228,9
Кіровоградська область
Голованівський – 124,9
Кропивницький – 448,1
Новоукраїнський – 142,7
Олександрійський – 229,8
Луганська область
Алчевський – 442,8
Антрацитівський – 296,8
Довжанський – 207,7
Луганський – 535,2
Сватівський – 82,5
Сєверодонецький – 384,1
Старобільський – 119,3
Щастинський – 81,2
Львівська область
Дрогобицький – 239
Золочівський – 163,3
Львівський – 1124,5
Самбірський – 227,7
Стрийський – 327,7
Червоноградський – 233
Яворівський – 206,9
Миколаївська область
Баштанський – 140,5
Вознесенський – 182,5
Миколаївський – 656,3
Первомайський – 151,8
Одеська область
Білгород-Дністровський – 201,4
Болградський – 154,5
Ізмаїльський – 206,2
Одеський – 1413
Подільський – 229,9
Роздільнянський – 175,4
Полтавська область
Кременчуцький – 399,4
Лубенський – 194,4
Миргородський – 206,2
Полтавський – 600,5
Рівненська область
Вараський – 139
Дубенський – 170,4
Рівненський – 634,9
Сарненський – 213
Сумська область
Конотопський – 204,2
Охтирський – 169,2
Роменський – 113,7
Сумський – 405,9
Шосткинський – 188,5
Тернопільська область
Кременецький – 155,6
Тернопільський – 495,2
Чортківський – 395,1
Харківська область
Ізюмський – 181,6
Красноградський – 131,2
Куп'янський – 137,2
Лозівський – 154,6
Люботинський – 156,2
Харківський – 1712,8
Чугуївський – 202,2
Херсонська область
Генічеський – 122,4
Новокаховський – 323,7
Херсонський – 591,5
Хмельницька область
Дунаєвський – 147,5
Кам'янець-Подільський – 203,1
Старокостянтинівський – 183,4
Хмельницький – 470
Шепетівський – 260,7
Черкаська область
Звенигородський – 225,2
Золотоніський – 142,3
Уманський – 257,5
Черкаський – 581,4
Чернівецька область
Сторожинецький – 253,8
Хотинський – 157,8
Чернівецький – 492,8
Чернігівська область
Ніжинський – 228,7
Новгород-Сіверський – 158,1
Прилуцький – 158,2
Чернігівський – 482,8