Відео дня
Нардепи готуються до канікул і хочуть встигнути "здати борги": ТОП-5 напрямів
Робочий час нардепів можна вимірювати пленарними тижнями, сесіями або роками, які ніби у школі переривають довгоочікувані літні канікули, тільки в депутатів вони трохи коротші. До серпня у Верховній Раді хочуть "здати борги" й ухвалити всі документи, які потрібні Україні, зокрема, для отримання траншу МВФ і проведення саміту "Кримська платформа".
OBOZREVATEL запитав у депутатів, що вони збираються встигнути за останні три пленарні тижні п'ятої сесії та підібрав ТОП-5 напрямів, які увійшли до пріоритетного списку парламентарів.
На канікули народні обранці підуть у серпні, коли Україна святкуватиме 30-у річницю Незалежності, зустрічатиме міжнародних гостей і проводитиме саміт щодо Криму. На законопроєктну роботу під куполом залишилося небагато часу, і депутати хочуть встигнути головне. У "Голосі" важливими вважають законопроєкти про судову реформу, е-резидентів та фонд підтримки фермерів. У "ЄС" хочуть розглянути правки до закону про НАБУ та ринок землі.
Але, як показує практика, порядок денний під куполом формує монобільшість, як провладна партія. Проте плани "Слуги народу" багато в чому збігаються з іншими політсилами щодо нагальних законопроєктів. Тож серед пріоритетів і судова реформа, і правки до закону про НАБУ, оборона, декларації та питання Криму.
Закони до саміту "Кримська платформа"
скасування вільної економічної зони "Крим"
Документом автоматично скасують вільну економічну зону "Крим", яка діє з 2014 року. Жителі півострова будуть підпадати під дію закону, який не дозволить ввозити і вивозити товари військового призначення. Підприємці матимуть змогу добровільно платити єдиний внесок, а загалом з українців у Криму не стягуватимуть місцеві податки та збори, а також військовий збір. Цим документом Крим визначатиметься як тимчасово окупована територія, а не як анексований півострів, що допоможе наполягати на санкціях проти Росії під час саміту.
корінні народи України
Корінними народами, які сформовані на Кримському півострові, пропонують визнати кримських татар, караїмів і кримчаків. Законопроєктом передбачається, що вони мають право на самовизначення і фактично претендують на історичну територію Криму. Закон планують використовувати як інструмент для деокупації.
"Сам документ дуже активно обговорюється з боку Росії. Ця їхня істерія свідчить про те, що його треба ухвалювати саме в такій редакції, ми влучили в ціль. Комітет уже рекомендував ухвалити за основу і загалом", – сказала нардепка "Слуги народу" Євгенія Кравчук.
Олігархи і декларації: ініціативи Зеленського
законопроєкт про олігархів
Норми документа передбачають, що список олігархів формуватиме Рада нацбезпеки і оборони. Під це визначення підпадуть ті, хто відповідатиме 3 з 4 критеріїв: участь у політичному житті; вплив на ЗМІ; володіє природною монополією; має активи в сумі 2,2 млрд грн.
Однак законопроєкт отримав багато критики. Наприклад, депутати з "Голосу" вважають, що РНБО матиме штучні можливості щодо визначення когось олігархом, а про повноваження Антимонопольного комітету в документі взагалі ніби забули. На думку юристів, відсутність чітких критеріїв дає можливість назвати олігархом чи не кожного заможного бізнесмена.
"Прописали всього чотири пункти, які дозволяють визначити "олігарха". Що таке брати участь у політичному житті? Тут має бути роз'яснення: фінансує політичну партію, заснував її. Інакше можна сказати, що будь-хто бере участь у політичному житті, якщо хоч раз ходив на вибори. А як визначити, хто впливає на ЗМІ? Якщо людина засновник, бенефіціар, фінансує його? Якщо бізнесмен розміщує свою рекламу в ЗМІ, хіба це не вплив?" – прокоментувала OBOZREVATEL членкиня Ради громадського контролю НАБУ, юристка Злата Симоненко.
закон про декларування і вето Зеленського
Ініціативу про електронне декларування чиновників ухвалили у Раді 3 червня, однак президент вже заявив, що збирається ветувати свій закон. За його словами, парламентом були підтримані правки, що дозволяють не декларувати майно членів родин та ускладнюють процедуру щодо притягнення до відповідальності за брехню в декларації.
Сам законопроєкт покликаний повернути покарання у вигляді позбавлення волі за брехню посадовців у майнових деклараціях, яку восени скасував Конституційний Суд. Парламентарі хочуть повернутися до цього питання якнайшвидше і проголосувати документ без "шкідливих" поправок.
Треба гроші: законопроєкти щодо співпраці з МВФ
Україна бере участь у програмі Міжнародного валютного фонду stand-by, в межах якої ще у 2020 році отримала $2,1 млрд, а загалом зарезервовано $5 млрд. Друга частина грошей очікується, однак для цього потрібно ухвалити низку законопроєктів. Деякі парламент ухвалив у першому читанні, але опозиція подала тисячі поправок, які можуть загальмувати процес.
законопроєкт про НАБУ
Окремі норми закону про НАБУ були визнані КСУ неконституційними. У Раді відповідні зауваження врахували і вже ухвалили інший законопроєкт у першому читанні. НАБУ стане центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом і не потребуватиме будь-яких додаткових заходів, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією органу.
Окрім того, в цьому пакеті МВФ очікує ухвалення вже згаданого законопроєкту про покарання за недостовірне декларування, а також внесення змін у закони про банки та закон про Національний банк, які підвищують його незалежність.
Оборона України
національний спротив
Пропонується з 1 січня 2022 року почати в країні організацію національного опору, щоб якомога більше людей могли протистояти збройній агресії з боку Росії. Для цього школярі почнуть отримувати військові навички. Загалом документ має середньострокову перспективу, громадян хочуть фізично і морально підготувати до захисту України.
чисельність ЗСУ
Цей документ є продовженням вищезазначеного і пропонує збільшити чисельність Збройних сил України на 11 000 військовослужбовців. Це необхідно для того, щоб функціонували створені в Україні Сили територіальної оброни і рух опору розвивався. У ТКГ щодо Донбасу позитивно оцінили ініціативи Зеленського.
Судова реформа
відновлення роботи ВККС
Документ ухвалили в першому читанні. Він покликаний відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і вдосконалити процедуру її формування і діяльності. Регулюється склад конкурсної комісії, її утворення, проведення співбесід із кандидатами і завершення конкурсних процедур. Ініціатива вже успішно пройшла перше читання.
діяльність Вищої ради правосуддя
Передбачається створення Етичної ради, яка складатиметься із шести членів. Половина з них делегуватиметься з числа суддів у відставці, а інші три від міжнародних партнерів. У повноваження цих людей будуть входити перевірка кандидатів на посади членів ВРП та надання рекомендацій щодо них. У самій ВРП парламент застерігають щодо ухвалення цього законопроєкту, наголошуючи, що він не відповідає Конституції.
Попри всі перелічені ініціативи, у ВРУ також планують взятися за підвищення ренти на руду, податкову частку великого бізнесу, добровільну податкову амністію. Не виключають депутати, що для повноцінного розгляду всіх документів будуть збиратися на позачергові засідання, аби до канікул встигнути все.