Тюрма за брехню в декларації: чому Зеленський проти і як перепишуть закон

Президент України Володимир Зеленський ветує законопроєкт №4651 щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації, заявили в ОП. Цей документ повинен був повернути тюремне покарання за недостовірну інформацію в деклараціях. Але, на думку президента і багатьох експертів, проголосовані депутатами поправки до закону навпаки послабили систему покарання за правопорушення в цій сфері.

Відео дня

Чи будуть все-таки садити за брехню в деклараціях – дізнавався OBOZREVATEL.

Чому знадобився новий законопроєкт?

Систему електронного декларування в Україні було запущено ще 2014 року з ухваленням закону "Про запобігання корупції". Під нього потрапили всі посадові особи, а також ті, хто обіймав високі посади або претендував на них. До жовтня 2020-го відповідальність за подачу недостовірної інформації в деклараціях наступала в тому випадку, якщо відомості в декларації відрізнялися від реальних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат (за нинішніми мірками від 600 тис. грн до 1,5 млн грн).

За такі порушення були передбачені:

• штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів;

• громадські роботи від 150 до 240 годин;

• позбавлення волі до 2 років із забороною обіймати певні посади до 3 років.

Наприкінці жовтня 2020-го Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства. Зокрема, НАПКА позбавили права проводити перевірку декларацій та моніторинг способу життя чиновників. Через це близько сотні справ про корупцію, які перебували в НАБУ, довелося закрити.

Венеціанська комісія порадила українській стороні повною мірою відновити відповідальність за неправдиве декларування. Після чого, в грудні минулого року, Верховна Рада повернула таку відповідальність з покаранням у вигляді обмеження волі, але без тюремного терміну. Наші міжнародні партнери такі заходи вважають недостатніми.

Що передбачає президентський проєкт закону?

У президентському законопроєкті №4651 пропонувалося повернути тюремне ув'язнення за брехню в деклараціях. Згідно з документом, за навмисне помилкове декларування, якщо реальні доходи більші ніж задекларовані на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно від 1,1 млн до 4,5 млн грн), посадовим особам може загрожувати штраф, громадські роботи або обмеження волі до 2 років.

Якщо різниця в доходах понад 2000 прожиткових мінімумів, тоді передбачено:

• штраф 4-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• громадські роботи;

• обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років;

• позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Як бачимо, поріг порушення істотно виріс, але жорсткість покарання збереглася. Тому експерти оцінювали цей законопроєкт досить позитивно.

"Законопроєкт Зеленського хороший і правильний. Він робить те, що сказала Венеціанська комісія", – каже засновник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін.

Як депутати заблокували виконання закону?

Законопроєкт №4651 потрапив у Раду ще взимку і мав усі шанси бути ухваленим до кінця березня, коли закінчується період подання декларацій за 2020 рік. Але депутати передали його на розгляд Венеціанській комісії, чим дещо затягнули процес. Фактично, під дію закону потраплять тільки їхні декларації за 2021 рік, які будуть подані аж навесні 2022.

Але головна проблема в тому, що дві проголосовані в залі поправки нівелюють значення законопроєкту загалом. Поправка депутата Ігоря Фриса дозволяє посадовим особам не декларувати майно, яким володіють їхні родичі, посилаючись на те, що родичі не повідомляли їх про своє майно. Так депутати і чиновники можуть оформляти квартири і машини на членів сім'ї і посилатися на те, що відомостей про таке майно їм не надавали.

Поправка Олексія Ковальова дозволяє уникнути в'язниці за неподання декларації. Адже його правка замінила "позбавлення волі" на "обмеження". Коли за брехню в декларації передбачається в'язниця, а за неподання – лише обмеження волі, це не мотивує чиновників декларувати своє майно.

Хто б поніс відповідальність, якби закон діяв зараз?

Після рішення Конституційного Суду НАЗК повернулося до перевірки декларацій чиновників тільки в лютому 2021-го. А ось без втручання КСУ покарання вже могли б понести посадовці, справи яких раніше розглядалися у Вищому антикорупційному суді. Це наприклад, колишній гендиректор "Укроборонпрому" Павло Букін, ексглава Запорізької ОДА Костянтин Бриль, мер Одеси Геннадій Труханов, екснардеп БПП Дмитро Білоцерківець та екснардеп від "Народного фронту" Максим Поляков.

Шабунін припускає, що справи деяких депутатів Верховної Ради цього скликання також могли розглядатися в НАБУ до минулої осені: "Ми не знаємо, чи були справи щодо депутатів цього скликання за брехню в деклараціях. Найімовірніше, були, але всі вони "обнулені" через рішення КСУ. Кримінальна відповідальність не має зворотної дії".

Зараз процес фактично пішов спочатку. Як розповідає ексдепутат, один із співавторів першого законопроєкту про електронне декларування Віктор Чумак, за його інформацією, не так давно була завершена перевірка першої партії декларацій за 2020 рік. Серед них була і його особиста декларація, адже він у цей період обіймав посаду заступника Генерального прокурора України.

"Мені якраз вчора надійшов лист про завершення повної перевірки декларації щодо мене. Крім мене перевірку проводили і щодо деяких депутатів, міністрів, усього близько 100 осіб. І саме зараз ми повинні почути результати відновленої повної перевірки", – розповів він.

Чи буде відновлено кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях?

На думку Чумака, питання про посилення відповідальності за неправдиве декларування найближчим часом буде вирішене. Адже з огляду на реакції Офісу президента, відступати там не мають наміру.

"Думаю, законопроєкт швидко відновлять у тій самій редакції і відправлять до Верховної Ради. А глава парламенту зобов'язаний оперативно поставити його на розгляд", – каже Чумак.

Як стверджує Шабунін, у цьому випадку з боку Зеленського вдало було б подати вето з пропозиціями: "У цих пропозиціях можна викинути те, що проголосували депутати з правками. Тоді буде прекрасний закон, який додасть покарання в'язницею за брехню в деклараціях, як це і було до рішення КСУ".

Зараз Україна має почати спочатку весь шлях до забезпечення відповідальності чиновників за електронне декларування. Тож недивно, що відповідні законопроєкти зустрічають опір, зокрема, в парламенті. Але зважаючи на запит суспільства і міжнародних партнерів, знищити систему електронного декларування, ймовірно, не вдасться.