У Путіна залишилося дуже мало часу: що говорять на Заході про ультиматум РФ та можливе вторгнення в Україну

21 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що РФ має повне право "вживати військово-технічних заходів" у відповідь на "агресивні" дії НАТО. Слова російського лідера багато хто сприйняв як пряму загрозу розпочати вторгнення на територію України, біля кордону якої продовжують скупчуватися російські війська.

Наскільки серйозними вважають погрози Кремля західні експерти та ЗМІ – розповідає OBOZREVATEL.У Путіна озвучили вимоги

Протягом майже трьох місяців західні та українські експерти думали, чого ж домагається Володимир Путін черговим перекиданням військ. Версії були різні: від спроби повернутися до проєкту "Малоросія" до політичних сигналів Вашингтону і прагнення прискорити сертифікацію "Північного потоку-2".

Вимоги російської влади стали зрозумілими після зустрічі президентів Джо Байдена та Володимира Путіна. Останній висунув умову, за якою РФ відведе свої війська від кордону, – гарантія невступу України та Грузії до НАТО. Глава Кремля впевнений, що зближення Києва з Альянсом призведе до появи на нашій території ударних ракетних комплексів із мінімальним підлітним часом.

У РФ також вважають, що Захід має "плани щодо постійного наближення" до російських кордонів своєї військової інфраструктури, у тому числі "найсучаснішого і високоточного" озброєння. Докладніше про це читайте тут.Очевидно нездійсненні вимоги

"Росія висунула ці вимоги з повним розумінням, що їх неможливо прийняти", – вважає сенатор-республіканець Джим Ріш і наголошує, що РФ могла свідомо це зробити, щоб, отримавши західне "ні", створити привід для нової війни.

Аналогічною думкою у коментарі ВВС поділився Ієн Келлі, який служив представником США при ОБСЄ та послом у Грузії. "Коли країни всерйоз хочуть обговорити документи, вони не публікують їх. Сам факт публікації фактично робить їх вимогою, а не запрошенням до переговорів", – зазначив він.

Дипломат також погодився, що пропозиції Кремля виявилися настільки односторонніми, що їхнє обговорення приречене на провал. "Вони знають, що ми не обговорюватимемо з Росією європейську безпеку без залучення наших союзників... Я боюся, що це просто привід та виправдання для військових дій", – додав Келлі.

Колишній посол Великобританії в Росії Родерік Лайн також погоджується, що "гарантії безпеки" можуть бути ультиматумом, відкидання якого буде використано для початку війни. Але в той же час, вважає він, вони можуть бути "стартовою пропозицією у спробі змусити Захід брати участь у переговорах".

Інший британський експерт, директор Інституту Росії в Королівському коледжі Лондона Сем Грін закликає не надавати занадто великого значення словам президента РФ. "Відповіді потрібно шукати не в його виступах. Вони – у тонкощах російської політики і в тому, що допомагає владі Путіна", – наголосив він.Передбачити реакцію Заходу важко

Колишній посол США в Росії Майкл Макфол констатує, що спрогнозувати реакцію Заходу на нову агресію проти України дуже важко. А нещодавні чутки, що Вашингтон розглядає можливість підтримки партизанського руху проти російської армії, він називає спекуляцією. "Про це ще рано говорити, все залежить від того, як вчинить Росія", – додає експерт.

На думку дипломата, наразі можна точно передбачити економічні та політичні санкції, а також перегляд наявних договорів між країнами. Зокрема, може йтися про акт Росія-НАТО, підписаний у 1997 році. Цей документ обмежує військову присутність американських та натовських військ на території країн Балтії.

Також Макфол називає можливість перегляду пріоритетів Вашингтона у зовнішній політиці. Наразі адміністрація президента Байдена спрямовує основні ресурси на суперництво з Китаєм, але у разі ескалації в Україні значення російської загрози може зрости.Легкої перемоги не буде

Західні експерти визнають, що російська армія суттєво перевершує українську – як за чисельністю солдатів, так за кількістю озброєння. Але водночас вони наголошують, що у разі вторгнення Росія втратить дуже багато життів, тисячі своїх військових. Адже ЗСУ дуже мотивовані та підготовлені значно краще, ніж у 2014 році.

За словами аналітика Міжнародного інституту стратегічних досліджень Йоханна Мішеля, РФ може спробувати використати свою перевагу в радіоелектронній війні, щоб "паралізувати командування та заблокувати зв'язок із польовими частинами". Але бойовий досвід України на Донбасі, засоби ППО ближньої дії та протитанкове озброєння, зокрема й комплекси Javelin, допоможуть уповільнити будь-який наступ Росії", – каже Мішель.

Американський генерал-лейтенант Бен Годжес прогнозує, що російські війська можуть спробувати прорватися на південь та захід від окупованого Донбасу, щоб прокласти коридор в Крим та Чорне море. "Але ця обмежена ціль призведе до великих російських втрат", – пише видання Reuters.

Експерт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру Сімон Веземан вважає, що для Кремля "це не буде легкою перемогою". За його словами, Путіну доведеться виправдовуватися перед власним населенням за десятки тисяч смертей російських солдатів лише у перші кілька днів.

"Спробуйте вторгнутися в таку країну, як Україна, з населенням, яке явно налаштоване проти вас, озброєним до зубів, де більшість чоловіків мають хоча б елементарну військову підготовку, яку досі пам'ятають... Це Чечня, помножена на десять, або Грузія, помножена на 30", – каже Веземан.Загроза Росії із боку Заходу – фікція

Все ж таки посол Німеччини в Києві Анка Фельдхузен вважає малоймовірною великомасштабну військову операцію Росії проти України. За її словами, чіткі слова європейських політиків та своєчасна координація надіслали правильні сигнали в напрямку Москви.

"В останні тижні ми також не спостерігали значного нарощування військ на російсько-українському кордоні. Тому я вважаю можливість масштабного нападу з боку Росії малоймовірною", – сказала вона.

Заявляючи про необхідність нарощування військового потенціалу у світлі загрози з боку НАТО, "російське керівництво займається типовою заміною причин та наслідків", зазначає Міріам Космель, німецька експертка з питань Східної Європи.

"Жодних загроз для оборонних інтересів Росії наразі не існує. На російських кордонах немає скупчень військ, які можна було б вважати підготовкою до вторгнення. Це – фікція Москви", – констатує вона.

Працюючи зі сценаріями регіональних воєн – Україна, Чорне море чи країни Балтії – і цілеспрямовано розкручуючи спіраль ескалації, Москва сподівається отримати ключові стратегічні переваги перед США та НАТО, зазначає експертка в інтерв'ю DW.

"Я не думаю, що Путін серйозно вважає, що США чи НАТО дадуть письмову згоду на вимоги Росії щодо "гарантій безпеки". Але в цьому й полягає небезпека. Не виключено, що Путін зрештою опиниться в полоні своєї ескалаційної політики, якщо за словами не будуть справ. У таких умовах небезпека реального нападу на Україну стає дедалі серйознішою", – додає вона.

Цю думку поділяє професор політології з університету Зігена Еберхард Шнайдер. "Путін загнав себе в пастку. Глава Кремля знає, що США і НАТО не можуть виконати цих умов. При цьому він не може кожні пів року перекидати війська туди-сюди, оскільки рано чи пізно ці заходи видаватимуться неправдоподібними".Час працює проти Путіна

Росія і сьогодні продовжує нарощувати сили на кордоні з Україною та стягує військову техніку. Москва з листопада перекинула в прикордонні райони "танки, артилерію та системи", пише в недавньому матеріалі агентство Bloomberg. І це недарма, вважає російський політолог Федір Крашенинников.

За його словами, Путін поспішає і підвищує ставки, оскільки час працює проти нього. "Він не може нескінченно тримати на кордонах величезну армію в бойовій готовності, не може нескінченно продавати своєму електорату образ переможного лідера без будь-яких зримих перемог, не може нескінченно відкладати розмову про нагальні проблеми країни, посилаючись на гостру кризу у відносинах із Заходом", – зазначає він.

Експерт констатує: якщо найближчими днями не настане розв'язка, то вже за кілька тижнів Путін хоч-не-хоч буде змушений повернутися до регулювання роздрібних цін на макарони та гречку, безуспішних закликів до росіян вакцинуватися та миритися з обмеженнями на тлі чергової хвилі пандемії.