"Слуга народу" внесла в Раду законопроєкт про позбавлення КСУ фінансування
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Проєкт закону підготувала народна депутатка Галина Янченко
Вона вважає, що це, ймовірно, стимулюватиме КС піти у добровільну відставку
А невикористані 109 млн грн "слуга" пропонує направити на більш корисні потреби
Народна депутатка від фракції "Слуга народу", заступниця голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галина Янченко, як і обіцяла, внесла до ВРУ законопроєкт про позбавлення бюджетного фінансування Конституційного суду України.
Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook. "Слуга" підкреслила, що її проєкт закону передбачає зміни до держбюджету і позбавлення КСУ фінансування до оновлення цього держоргану.
"Я особисто вважаю, що ми не повинні коштом платників податків утримувати орган, який систематично зносить антикорупційне законодавство і руйнує репутацію України в очах усього цивілізованого світу. 109 млн грн, які лишилися невикористаними, пропоную направити на більш соціально-корисні потреби, наприклад субвенцію навчальним закладам на лінії розмежування", – наголосила парламентарка.
Згідно з карткою проєкту закону про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2020 рік" (щодо перенесення бюджетного фінансування з Конституційного суду України на розвиток освітніх програм), документ поки перебуває на розгляді у керівництва ВРУ.
Додамо також, що в ефірі українського телеканалу Янченко зазначила, що депутати з фракції "Слуга народу" будуть готові підтримати законопроєкт президента Володимира Зеленського, згідно з яким мають припинитися повноваження всіх суддів Конституційного суду України, якщо не буде інших, менш болісних рішень. Нардепка висловила переконання, що судді КСУ можуть добровільно піти у відставку, якщо хочуть зробити щось добре для України.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
в Україні назрів скандал через те, що Конституційний суд України визнав неконституційним кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Відповідно, судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна та обмежили повноваження НАЗК.
НАЗК закрило доступ до електронних декларацій, проте розпорядженням Кабміну, ухваленим за рішенням Ради національної безпеки і оборони, доступ був відновлений.
Також Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про звільнення всього складу Конституційного суду.
Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт Зеленського нібито має ознаки конституційного перевороту.
Представник Ради Європи і глава Венеційської комісії розкритикували законопроєкт президента Володимира Зеленського, який передбачає зміну складу Конституційного суду. Вони попередили, що це буде порушенням Основного закону, і закликали розглянути інші варіанти розв'язання кризи. Крім того, документ розкритикували українці.
Зі свого боку представник президента в КСУ Федір Веніславський назвав проєкт закону єдиним можливим варіантом виходу з кризи після рішення Конституційного суду.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що за скандальними рішеннями Конституційного суду стоять "російські маріонетки" і "деякі українські олігархи", які відчувають загрозу з боку антикорупційних органів.
Народна депутатка з фракції "Слуга народу", заступниця голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Галина Янченко заявила про намір внести до парламенту подання про скорочення фінансування КСУ.
Конституційний суд "позапланово" приступив до розгляду подання 46 народних депутатів щодо конституційності відкриття ринку землі. Порядок денний у роботі інстанції змінили вранці 2 листопада, згідно з ним збори суддів було перенесено.
Незабаром суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко запевнив, що Велика палата КСУ продовжить розгляд конституційного подання, суть якого зводиться суто до тлумачення положень Конституції – землі як основного національного багатства.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія разом із колегами прийшли до Конституційного суду, щоб поцікавитися його "супертурборежимом" щодо розгляду питань реформи ринку землі.
Згодом стало відомо, що Велика палата Конституційного Суду України не ухвалила рішення за поданням щодо тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство.