КСУ не ухвалив рішення щодо земельної реформи в Україні

Велика палата Конституційного Суду України не ухвалила рішення за поданням щодо тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство.

Про це повідомило агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на інформоване джерело в понеділок, 2 листопада.

Розгляд справи продовжать на наступному засіданні, дата якого поки не відома. Зазначимо, що заради розгляду реформи землі в КСУ навіть змінили порядок денний.

Суд розглядав питання про офіційне тлумачення норм Конституції, що стосуються права власності на землю. Автор конституційного подання пояснює потребу тлумачення поняття "земля" як об'єкта правовласності українського народу тим, що в Основному Законі зазначаються два різних права власності на землю: як природний об'єкт – право власності українського народу і як об'єкт цивільних прав, власності громадян та юридичних осіб.

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія разом з колегами в понеділок, 2 листопада, прийшли до Конституційного суду, щоб поцікавитися його "супертурборежимом" щодо розгляду питань реформи ринку землі.

За його словами, КСУ не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про ринок землі, а мова йде лише про тлумачення кількох понять про землю в Конституції.

"Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов'язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не стануть розглядати", – розповів Арахамія, закликавши до "максимально відкритого режиму" роботи суддів щодо питань землі.

Глава наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко раніше стверджував, що якщо КСУ вирішить зірвати земельну реформу в Україні, то глава "Батьківщини" Юлія Тимошенко і глава ОПЗЖ Віктор Медведчук розгорнуть кампанію про потребу провести референдум щодо землі, фактично намагаючись представити його як референдум про недовіру президенту Володимирові Зеленському.

"Крім того, після такого роз'яснення КС буде відкрито шлях, щоб задовольнити два депутатських звернення, де вимагають визнати незаконним конкретно закон про ринок землі. Рішення щодо землі, яке розглядає КС у понеділок, готує суддя КС за квотою "Батьківщини" Сергій Сас. Питання розглядалося в КС з грудня минулого року в неспішному режимі, але з огляду на останні скандали навколо КС Юлія Тимошенко і суддя Сергій Сас висунули ультиматум Тупицькому – вони більше не голосуватимуть за його рішення, поки він не зробить потрібне роз'яснення щодо землі", – написав Лещенко.

У чому суть справи

Народні депутати, більшість серед яких – представники "Батьківщини", а також депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє", ще в кінці 2019 року просили уточнити, що саме мається на увазі під ст. 13 і ч. 1 ст. 14 Конституції України.

Як відомо, у першій ідеться про те, що "Земля, її надра, атмосферне повітря... є об'єктами права власності Українського народу", а в другій – "Земля є основним природним багатством, що перебуває під особливою охороною держави".

Розгляд цього подання почався ще у грудні 2019-го і до останнього часу його не вели активно. Однак після настання "конституційної" кризи КСУ вирішив змінити порядок денний.

Незабаром суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко запевнив, що Велика палата КСУ продовжить розгляд конституційного подання, суть якого зводиться суто до тлумачення положень Конституції – землі як основного національного багатства. Він також заявив, мовляв, йому не відомо, з яких причин було перенесено збори суддів і які саме питання планувалися до розгляду.

Що передбачає закон про землю:

• з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати лише громадяни України.

• З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі.

• Заборонено також продаж державних і комунальних земель.

• Згідно з підписаним законом, питання про надання іноземцям права купувати землю розв'язуватиметься на референдумі.

Усього українці мають право на землю:

• для ведення особистого селянського господарства – не більше ніж 2 гектари;

• для ведення садівництва – не більше ніж 0,12 гектара;

• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше ніж 0,25 гектара, у селищах – не більше ніж 0,15 гектара, у містах – не більше ніж 0,10 гектара;

• для індивідуального дачного будівництва – не більше ніж 0,10 гектара;

• для будівництва індивідуальних гаражів – не більше ніж 0,01 гектара.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

• в Україні назрів скандал через те, що Конституційний Суд України визнав неконституційним кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Відповідно, судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна й обмежили повноваження НАЗК.

• НАЗК закрило доступ до електронних декларацій, проте розпорядженням Кабміну, ухваленим за рішенням Ради національної безпеки й оборони, доступ було відновлено.

• Також президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про звільнення всього складу Конституційного Суду.

• Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт Зеленського нібито має ознаки конституційного перевороту.

• Представник Ради Європи і глава Венеційської комісії розкритикували законопроєкт Зеленського, який передбачає зміну складу Конституційного Суду. Вони попередили, що це буде порушенням Основного Закону й закликали розглянути інші варіанти розв'язання кризи. Крім того, документ розкритикували українці.

• Зокрема, представник президента в КСУ Федір Веніславський назвав проєкт закону єдиним можливим варіантом виходу з кризи після рішення Конституційного Суду.

• Зеленський вважає, що за скандальними рішеннями Конституційного Суду стоять "російські маріонетки" і "деякі українські олігархи", які відчувають загрозу з боку антикорупційних органів.

• Народна депутатка із фракції "Слуга народу", заступниця голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Галина Янченко заявила про намір внести до парламенту подання про скорочення фінансування КСУ.