Сильний прем'єр і вступ до НАТО: як в Україні хочуть змінити Конституцію

За рік до президентських виборів основні кандидати і дійові особи вітчизняної політики практично синхронно розкритикували Конституцію України. Щоправда, такими меседжами вже давно нікого не здивуєш.

За час незалежності України фактично кожен новий президент і кожен склад Верховної Ради України погрожували переписати Основний закон. Їм це часто вдавалося. У всіх на слуху вічні перипетії навколо форми правління в Україні, розподілу обов'язків і відповідальності, зміни в Конституції 2004, 2010 і 2014 років.

Очевидно, весь спектр нестиковок зводився до проблеми розподілу влади, до питання: хто впливовіший - президент або Рада?

Як спробували відповісти на це питання українські політики - читайте в першій частині матеріалу OBOZREVATEL.

Гройсман за посилення ролі прем'єра

"Проблема в тому, що український прем'єр-міністр не має права навіть видати розпорядження. Їх приймає тільки колегіальний орган. Це розмита відповідальність, розмиті повноваження. Видати указ прем'єр-міністр також не може - є тільки рішення уряду, постанови уряду, доручення уряду. Прем'єр може дати доручення, скликати Кабінет міністрів, внести подання уряду з певних питань", - саме так прокоментував в інтерв'ю OBOZREVATEL свою управлінську проблему Володимир Гройсман.

За його логікою, прем'єр-міністр України повинен отримати інструмент призначення членів свого Кабміну. Тобто самостійно формувати свій кабінет. Зараз же ця функція належить президенту - він подає кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, і Верховній Раді, яка за ці кандидатури голосує.

Дивіться відео на тему

При цьому нинішній прем'єр виступив проти зміни форми правління в країні. Парламентсько-президентська управлінська модель, на переконання Гройсмана, особливо не має значення для ефективної роботи політиків. Щоправда, проблему дуалізму влади і відсутність чітких меж відповідальності між прем'єром і президентом все ж необхідно вирішити саме в Конституції.

Читайте: Що буде з цінами на газ, пенсіями і мінімалкою: інтерв'ю з Володимиром Гройсманом

А ось у систему місцевого самоврядування внести корективи все ж варто. Йдеться про закріплення в Конституції базових принципів місцевого самоврядування. В цьому випадку центральна влада повинна мати механізми контролю і перевірки діяльності тергромад.

"Представники держави з юридичними повноваженнями, тобто префекти, мають право стежити за законністю рішень керівництва громад, виступати на боці людей і держави... Взагалі, місцеве самоврядування базується на трьох основних речах. Перше - це повноваження, друге - фінанси, третє - відповідальність. Повноваження і фінанси ми передали, а ось з відповідальністю поки проблеми. Треба виправляти", - вважає Гройсман.

Також змінам підлягає і депутатська недоторканність. Її потрібно трансформувати, а також закріпити механізм її скасування. Всі ці нововведення, за словами Гройсмана, парламент може реально прийняти до наступних виборів - до березня 2019 року.

Оцінюючи дані пропозиції, стає очевидним той факт, що після чергових президентських і парламентських виборів Гройсман бачить себе в кріслі прем'єр-міністра. Незалежно від переможців.

Євроінтеграція президента Порошенка

На відміну від прем'єра, президент ніяких глобальних пропозицій не вносив. Враховуючи той факт, що останні 4 роки влада фактично належала команді Петра Порошенка, то, за наявності бажання, він міг внести зміни до Конституції.

Публічно про ідею щось змінити в Конституції Петро Порошенко заявив у кінці лютого цього року.

Серед основних тез президент виділив дві головні: закріплення в Основному Законі курсу на євроінтеграцію і членство в НАТО. На його думку, таке прагнення народу очевидне і має бути зафіксованим у преамбулі основного закону.

"Прагнення до членства в Євросоюзі й НАТО можна було б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин від складу Верховної Ради", - сказав він 28 лютого.

Але досі законопроект до Верховної Ради з цієї тематики президент не подав.

Читайте: Єврономери, вибори і ЦВК: що можуть змінити в Україні вже восени

Ще одна конституційна ініціатива гаранта - ліквідація депутатської недоторканності.

У цьому ж випадку законопроект вже давно зареєстрований в парламенті і навіть встиг отримати позитивний висновок Конституційного Суду. А сам проект закону передбачає виключення лише пункту 3-го статті 80, в якому і йдеться про депутатську недоторканність.

Також в законопроекті прописується термін зняття недоторканності - з 1 січня 2020 року. За фактом, вже для наступного скликання Верховної Ради.

У другій частині матеріалу OBOZREVATEL розповість про плани на Конституцію з боку Арсенія Яценюка, Юлії Тимошенко і Олега Ляшка.