УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Путін після дзвінка Байдена погодився скоротити ядерний арсенал Росії і продовжив ДСНО на 5 років

23,9 т.
Путін підписав документ після бесіди з Байденом

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про продовження договору між РФ і США щодо скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО або СНО-3) на п'ять років, який серед іншого стосується ядерної зброї.

Про це 29 січня повідомляється на сайті Кремля. Таким чином документ діятиме до 5 лютого 2026 року.

"Федеральним законом ратифікується Угода про продовження Договору між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь від 8 квітня 2010 року, яку було укладено 26 січня 2021 року між Росією і США в формі обміну нотами", – йдеться в законі.

Що передбачає договір ДСНО

  • Встановлює обмеження і граничні рівні стратегічних наступальних озброєнь (СНО), положення, що стосуються охоплення, розміщення, інспектування, переобладнання і ліквідації СНО.

  • Документ поширюється на важкі бомбардувальники; міжконтинентальні балістичні ракети (МБР); балістичні ракети підводних човнів (БРПЛ), в тому числі МБР і БРПЛ в неядерному оснащенні у разі їх створення; пускові установки МБР і БРПЛ.

  • Договір передбачає, що наявні у сторін сумарні кількості СНО не повинні перевищувати 700 одиниць для розгорнутих МБР, розгорнутих БРПЛ і розгорнутих ТБ; 1550 одиниць для боєзарядів на розгорнених МБР, боєзарядів на розгорнених БРПЛ і ядерних боєзарядів, які зараховуються за розгорнутими ТБ; 800 одиниць для розгорнутих і нерозгорнутих ПУ МБР і БРПЛ, а також розгорнутих і нерозгорнутих ТБ.

Закон про продовження ДСНО.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 26 січня новий президент США Джо Байден провів перші переговори з російським лідером Володимиром Путіним, під час яких, крім ДСНО, також йшлося про Україну. Так, американський президент висловив підтримку територіальній цілісності України перед обличчям триваючої російської агресії.

На думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, діалог Байдена був побудований з позиції сили.