Путін "увімкнув задню"? Чому Росія вирішила раптово прибрати війська від кордонів з Україною

5 хвилин
56,6 т.
Росія відводить війська й техніку від кордонів з Україною

Несподівано, але факт: після місяця брязкання зброєю поблизу кордонів з Україною в Кремлі розпорядилися відвести 15-тисячну армію РФ в місця її постійної дислокації. Експертне середовище одразу почало жартувати з російського президента Володимира Путіна, мовляв, таки злякався погроз Заходу і вирішив не доводити чергове протистояння до червоних ліній.

Але чи так це насправді і чому Кремль "увімкнув задню" – читайте матеріалі OBOZREVATEL.

Хотів підібратися ближче до Байдена?

Трохи хронології для тих, хто втратив шерех останнього місяця, який намагався навести Путін:

Відео дня
  • вислав українського консула через його нібито шпигунську діяльність на території Росії;

  • запевняв, що з легкістю відмовиться від американського долара і світових платіжних систем;

  • погрожував Україні новим загостренням, все це супроводжувалося істерикою в російських пропагандистських медіа, що ЗСУ і війська НАТО нібито готуються нападати на Донбас, а Росія буде захищатися від військової загрози з їхнього боку.

Росія починає відведення військ від кордонів з Україною

За словами політичних аналітиків, із якими поспілкувався OBOZREVATEL, цими діями Путін реалізовував дві мети:

  • звернути на себе увагу;

  • "купити" квиток на зустріч із американським президентом Джо Байденом на кліматичний саміт, проведення якого заплановано на літо 2021 року.

Так вважає і Джеймс Брук, колишній редактор Bloomberg і The New York Times. На його думку, черговим протистоянням із Заходом Путін хотів забронювати собі місце за одним столом із Байденом (мається на увазі на саміт із питань зміни клімату, куди його запросив лідер США. – Ред.), і заплатив за це стратегічними і репутаційні втратами.

І все тому, що:

  • президент Франції Еммануель Макрон заговорив про червоні лінії;

  • комітет сенату США з міжнародних відносин одноголосно проголосував за збільшення військової допомоги Україні;

  • планувальники війни НАТО по-новому сконцентрувалися на своїх відповідях на потенційні дії Росії.

"Після паніки війною важко зрозуміти, чого насправді домігся президент Путін. Він навчив нове покоління європейських лідерів реальній воєнній загрозі, що виходить зі Сходу. Припинивши військові дії, Путін, ймовірно, гарантував цього літа зустріч на вищому рівні з президентом Байденом. Це досить дорогий спосіб зайняти місце за столом", – зазначив журналіст.

Путіну подобається, коли його бояться

Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко теж вважає, що брязкання зброєю з боку Путіна було спрямоване не тільки на Україну, а й на США. Глава Кремля вкотре хотів вразити американців і, в принципі, домігся своєї мети. Але тільки від частини.

Володимир Путін вкотре хотів вразити американців, вважає Олександр Мережко

"Мрія Путіна – сісти за стіл переговорів із американським президентом на рівних і домогтися визнання США впливу Росії в нашому регіоні. Для цього він активно використовує політику залякування сусідів і створює атмосферу невпевненості. Його его радує те, що його бояться. Якщо не поважають, то хоча б бояться. Так, він може вважати дзвінок Байдена перемогою, адже на нього дійсно звернули увагу. Хоча насправді нічого переможного тут немає і США не змінять свою політику щодо Росії. Путіна продовжать вважати головною загрозою і ще більше посилюватимуть санкції", – запевнив політик OBOZREVATEL.

Примус до популярності

Путін дійсно не планував починати нове військове протистояння з Україною. Він хотів звернути на себе увагу міжнародної спільноти – сказав OBOZREVATEL російський журналіст і аналітик Леонід Радзіховський. Мовляв, усі політики прагнуть бути в центрі всього світу і роблять це різними способами, у Путіна вони часто силові і агресивні просто тому, що інших в арсеналі в нього немає.

"Пересуваючи своїх олов'яних солдатиків, він просто хотів привернути до себе увагу задля привернення уваги. Заяви, що оскільки Байден пішов із ним на зустріч, значить можна відводити війська – частково правдиві. Пропозиція про зустріч надійшла днів 10 тому, а війська відвели вчора (22 квітня. – Ред.). Але єдиний мотив Путіна і всієї його політики взагалі – створювати інформаційні приводи, привернути увагу до себе особисто, до містера Путіна, і надалі вирішувати проблеми, які він сам же і створює. Це вся його політика. Але так діють всі політики у світі, і Путін не виняток. Просто в нього репертуар більш вузький, він це робить тільки погрозами. Примус до уваги і популярності", – підсумував Радзіховський.

Путін програє, США не дадуть йому спуску

Путін програє Заходу, він абсолютно не дорівнює йому як економічний суб'єкт, соціокультурний і взагалі як образ і модель життя – запевнив OBOZREVATEL відомий російський політолог Дмитро Орєшкін. Тому єдина мова спілкування для нього з Заходом, як він думає, – силова, щоб його слухали і чули. Цього разу він знову домігся своєї мети: Захід почав вести діалог із ним, тільки ось мовою санкцій.

Росія може програти в протистоянні США, вважає російський політолог Дмитро Орєшкін

"Путін вважає, що з ним починають говорити тільки після того, як він усіх змушує. Стилістика держав другого рівня: створити критичну ситуацію, а потім пропонувати вихід із неї, вимагаючи виконати якісь умови. Цим пояснюється загострення на Донбасі і ситуація навколо України. Бідолашний Володимир Володимирович нагнав військ, але починати справжню війну з Україною не збирався. Тож ситуація в нього досить тупикова. Він став вигнанцем, приблизно як Брежнєв, якщо не як Сталін. Він не цікавий, тому Захід говоритиме з ним тільки мовою дуже жорстких матеріальних обмежень. Сиди не висовуйся, а якщо висунешся – отримаєш по руках. Особливо з боку США і президента Байдена. Він добре знає радянську політику, до якої належить Путін, тож ніяких послаблень Росії чекати не доводиться", – запевнив політолог.

Безумовно, те, що російські війська відходять від кордонів з Україною, дуже обрадувало українське і світове співтовариство. Але це не означає, що Росія здалася. Закінчився черговий етап чергового протистояння. Але війна триває, на окупованому Донбасі все ще перебувають російські найманці, безпека Заходу все ще під такою самою загрозою, як і в останні 7 років. З огляду на політику Москви не відкидається, що там підвищать ставки. Особливо в червні – напередодні можливої зустрічі Путіна і Байдена.