Блог | Про що Насіров просить суд?

В чому є сила судової системи і взагалі правових систем в країнах розвинутої демократії?

Перш за все в тому, що там неухильно дотримуються закону, в тому числі і процесуального законодавства, яке і регламентує саму процедуру судового розгляду справи.

І там для суду не має значення прізвище підсудного – ці норми закону суд застосовує незалежно від особи підсудного.

Читайте: "Запрошуємо всіх!" Після бійки Геруса і Ляшка Насіров покликав політиків на дзюдо

Інше питання, а як чинить суд, коли підсудній не розуміє суті обвинувачення. Так часто буває.

І не тому, що він інтелектуально не спроможний з’ясувати для себе і зрозуміти суть обвинувачення, а тому що воно неправильно написано, або є якісь помилки, або просто юридично неспроможне.

В такому випадку суд і роз’яснює підсудному суть обвинувачення, тому що так вимагає закон.

І як би суд не ставився до підсудного, він зобов’язаний запитати у нього чи розуміє суть обвинувачення. Навіть у верхівки керівників третього рейху на Нюрнберзькому процесі – міжнародний суд спочатку запитав – чи розуміють підсудні суть обвинувачення.

Тільки після того, як суд отримає позитивну відповідь може переходити до наступної стадії процесу.

Тобто, невід’ємним правом людини на захист – є чітке розуміння того, в чому її обвинувачують. Якщо підсудній не розуміє суть обвинувачення – суд зобов’язаний йому його роз’яснити. І не просто роз’яснити, а суд має чітко усвідомити, що підсудній дійсно розуміє суть обвинувачення і це є необхідною умовою забезпечення його права на захист.

А забезпечення права підсудного на захист – це теж обов’язок суду, можливо один із самих головних, якщо таке право на захист не забезпечено – це є істотне порушення процесуального законодавства, яке є безумовною підставою для скасування будь-якого вироку.

Після оголошення прокурором обвинувачення суд запитав у підсудних Насірова і Новікова – чи розуміють вони суть обвинувачення. І підсудні чітко заявили, що не розуміють суті того обвинувачення, яке зачитав прокурор. Вони не тільки заявили суду, що не розуміють суті обвинувачення, але й заявили клопотання щоб суд їм його роз’яснив, як це і передбачено законом.

Я багато разів висловлював свою позицію про незаконність (антиконституційність) ухвалення чинного Кримінального процесуального кодексу України, але навіть у цьому незаконно ухваленому кодексі передбачено обов’язок суду роз’яснити підсудному суть обвинувачення.

А що зробив суд у справі Насірова? Він фактично відмовив йому в його конституційному праві знати в чому його обвинувачують, пославшись на те, що, не знає як повинен йому роз’яснити обвинувачення, так мені розповіли учасники цього процесу.

Відверто кажучи, я розумію суд, в яку складну ситуацію він потрапив, оскільки зрозуміти обвинувачення Насірова, яке позбавлено не тільки юридичних ознак обвинувального акту по своїй суті, але й ні логічно, ні змістовно, ні доказово не створює процесуальний документ, який називається обвинувальний акт. Крім самої назви, все інше – це якийсь набір переписаних положень різних нормативних актів, які не мають ніякого відношення до обвинувачення.

Але, мова не про це. Це я трохи забіг наперед, а зараз лише про те, хто повинен роз’яснити Насірову суть обвинувачення і чи може суд ігнорувати цю вимогу закону.

Відповідь однозначна – роз’яснити обвинувачення зобов’язаний суд і ігнорувати цю вимогу закону не має права.

Адже без чіткого усвідомлення, що підсудній Насіров розуміє суть обвинувачення – суд не може рухатись далі.

Якби до Насірова хто не ставився, окремі засоби масової інформації зробили свою справу щоб навішати йому різних негативних ярликів, але якщо він звертається до суду і заявляє, що не розуміє суті обвинувачення і просить йому його роз’яснити, то це обов’язок суду.

А поки цього не зроблено, підсудній не знає від якого саме обвинувачення захищатись, тобто не може забезпечити адекватний захист.

Якщо підсудному суд не забезпечив право на захист, то грош ціна такому суду.

А що ж просив Насіров роз’яснити?

Я не буду глибоко аналізувати кожний пункт клопотання підсудного, лише зупинюсь на двох.

Я вже багато років займаюся правоохоронною діяльністю, працював як адвокатом, так і прокурором, і можу сказати, що, як правило, в прокуратурі на той час працювали високопрофесійні співробітники і кваліфіковані юристи, у всякому разі, які не допускали свавілля у написанні обвинувальних актів і на свій розсуд не вносили змін в диспозиції статей кримінального кодексу, по яким обвинувачувався той чи інший підсудній.

Нажаль зараз я бачу там працюють кадри іншої кваліфікації.

Насіров, зокрема, і просив суд роз’яснити йому, як він може захищатись від обвинувачення, якщо диспозиція однієї із статей кримінального кодексу, яка зазначена в обвинувальному акті, не відповідає диспозиції відповідної статті у кримінальному кодексі?

Хіба це не справедлива вимога підсудного?

В Кримінальному кодексі України написано одне, а в обвинувальному акті інше.

Або ще один приклад.

Необхідною умовою складу злочину по ст. 364 Кримінального кодексу України, по якій обвинувачується Насіров, є отримання неправомірної вигоди, або ним особисто, або іншими особами.

Насірова не обвинувачують що він особисто отримав неправомірну вигоду. Це означає, що таку неправомірну вигоду отримали інші особи.

Якщо цього немає, то немає і злочину!

Насіров і просив роз’яснити то все таки хто отримав цю неправомірну вигоду і в якому розмірі, оскільки цього в обвинувальному акті немає.

Як проти цього людині захищатись? Від якого обвинувачення?

Я впевнений, навіть не симпатики Насірова погодяться, що щось тут не те! Якщо Насіров, як Голова ДФС України, не обвинувачується в тому, що отримав неправомірну вигоду, то хто ж тоді її отримав? Це ж повинно бути чітко зазначено в обвинувальному акті, як безумовно і розмір цієї неправомірної вигоди. Якщо не встановлено особу, яка отримала неправомірну вигоду – то немає і складу злочину.

Отакий невтішний перший день розгляду справи по суті.

Насіров, як не знав, так і не знає від яких звинувачень йому захищатись!

Може все таки суд роз’яснить?

Час покаже.