Відео дня
Перевибори: Зеленський пішов на фатальну помилку і може загриміти на 6 років
Президент України Володимир Зеленський під час церемонії інавгурації все ж заявив про розпуск Верховної Ради, у такий спосіб порушивши закон і зробивши серйозний стратегічний прорахунок.
Всупереч поширеному міфу про те, що коаліції в парламенті не існує вже декілька років, весь цей час вона функціонувала і ухвалювала закони.
У 2016 році вона підтвердила своє існування, проголосувавши за призначення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і членів Кабінету міністрів. Згодом у парламенті ухвалили ще низку історичних документів. Один із останній прикладів – закон про українську мову. Без більшості в Раді все це було б неможливим.
Створена в листопаді 2014 року коаліція "Європейська Україна" дійсно зазнала декількох криз й значних пертурбацій протягом свого існування, однак дата її смерті – 17 травня 2019 року. Не раніше.
Тому сценарій розпуску, який запустив Зеленський йде врозріз із законом і загрожує країні політичною кризою. Детальніше – в матеріалі OBOZREVATEL.
Коаліція протрималася 4,5 року
У 2016 році створена після Революції Гідності коаліція дійсно переживала серйозну кризу. Одна за одною її покинули фракції – Радикальна партія, "Батьківщина" і "Самопоміч". Почався тривалий період переговорів.
Читайте: "Народний фронт" вийшов із коаліції: що буде з Радою
У результаті коаліція все ж була реанімована на базі найбільших політсил у парламенті – БПП і "Народного фронту", а також позафракційних депутатів.
"Є люди, які взяли на себе відповідальність за те, що країна почала змінюватися на краще. Ці люди увійшли в коаліцію, в якій налічується понад 235 осіб, із них 227 – у фракції БПП і "Народний фронт". Так, коаліція з числа фракційних і позафракційних депутатів налічує понад 230 голосів і щодня поповнюється новими заявами", – зазначив Юрій Луценко, тодішній глава фракції БПП.
14 квітня 2016-го парламентська більшість довела факт свого існування, проголосувавши за Кабінет міністрів Володимира Гройсмана. Пізніше були ухвалені медична, освітня реформи, "безвізовий" і "антикорупційний" пакети законів, внесені зміни в Конституцію в частині курсу на ЄС і НАТО... Список можна продовжувати. Навряд всі ці рішення можна було проштовхнути без наявності дієздатної коаліції.
Спікер парламенту Андрій Парубій неодноразово заявляв, що більшість існує і в її склад входять понад 226 депутатів. Офіційно з коаліції, а заразом і з БПП, вийшов тільки нардеп Юрій Бублик. Його заяву в сесійній залі зачитав голова Ради в лютому 2017 року.
А вже у жовтні 2018 року заяву про входження до коаліції та до фракції "Народний фронт" написав депутат Іван Савко.
Визнавали існування коаліції навіть опозиційні політики. Так, у 2017 році позафракційний нардеп Віктор Чумак заявив:
"Складена в 2014 році угода про створення досі дійсної коаліції депутатських фракцій "Європейська Україна", одним із учасників якої також є Блок Петра Порошенка, містить пункт про скасування депутатської недоторканності..."
А 9 лютого 2018 року оприлюднено запит ще одного опозиційного нардепа Юрія Дерев'янка до спікера Ради щодо звернення до коаліції "Європейська Україна" про призначення на посади міністрів охорони здоров'я, аграрної та інформаційної політики.
І лише 17 травня 2019 року "Народний фронт" заявив про радикальний крок.
"Коаліція, сформована в 2014 році, яка діяла до сьогодні, виконала свої завдання. За п'ять років цей парламент, два уряди й українська влада загалом провели змін більше, ніж за два попередні десятиліття", – заявив голова фракції Максим Бурбак.
Що тепер
Тепер запущений 30-денний процес формування нової коаліції. Протягом цього часу розпускати Раду не можна за законом. Однак Зеленський все ж ухвалив рішення про перевибори.
Розпуск повинен відбутися не пізніше ніж за шість місяців до закінчення терміну повноважень Ради. І навіть якщо коаліцію за 30 днів створити не вдасться, майбутній глава Банкової не вкладається в шестимісячний дедлайн.
Однак Зеленський пішов проти букви закону і все одно запустив процедуру перевиборів – мовляв, коаліції не було в парламенті давним давно. У розпорядженні OBOZREVATEL ще в п'ятницю, 17 травня, виявився відповідний указ, датований 20 травня – днем інавгурації майбутнього глави держави.
В указі написано:
1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради восьмого скликання.
2. Призначити позачергові парламентські вибори на 14 липня 2019 року.
3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів.
4. Центральній виборчій комісії забезпечити їхню підготовку і проведення.
Але так Зеленський із перших днів на посаді потрапляє у великий політичний скандал.
Народні депутати звернуться до Конституційного Суду, і якщо він ухвалить рішення про незаконність розпуску Ради, то є велика ймовірність нелегітимності майбутнього парламенту. Це загрожує глибокою політичною кризою і оголошенням повторних виборів.
У цього рішення є ще низка мінусів:
Верховна Рада буде сформована за старим, наполовину "феодальним", законодавством. Вибори пройдуть за змішаною мажоритарно-пропорційною системою: 50% депутатів оберуть за одномандатними округами, іншу частину – за партійними списками.
Головний законодавчий орган країни навряд чи буде більш якісним, ніж попередній, до того ж Зеленський не зможе за такий швидкий час зібрати необхідну кількість "водіїв" і "акторів", щоб наповнити весь виборчий список. А це означає, що до Верховної Ради потраплять або випадкові люди, або представники олігархічних кланів.
Крім того, Зеленський, судячи з усього, порушив статтю 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем. Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на такий же строк із позбавленням права обіймати певні посади.
А якщо дія спричинила тяжкі наслідки – карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.