''Мінськ'' після Захарченка: чи атакує Росія

''Мінськ'' після Захарченка: чи атакує Росія

Чотири роки тому представники України, Росії, ОБСЄ, а також так званих "ЛДНР" підписали Мінську угоду. Відтоді цей формат поруч із "нормандським" став фактично безальтернативним майданчиком для захисту України від агресії з боку РФ.

Що дала ця угода українцям і яка її доля найближчим часом - з'ясовував OBOZREVATEL.

Ціна перемир'я

Документ був підписаний 5 вересня і включав 12 пунктів, які покроково розписують вирішення військового конфлікту на Донбасі.

Варто зазначити, безпосередній передумовою для зустрічі у столиці Білорусі стали жорсткі бої між українською армією та російськими бойовиками. Увійшовши на територію Донецької області 24 серпня, російські військові розстріляли зелений коридор під Іловайськом, яким виходили з оточення українські добровольці та бійці регулярної армії.

Відео дня

Унаслідок підлої трагедії, загинули сотні військовослужбовців ЗСУ. Також у боях підтверджена смерть понад 200 військових РФ.

В Іловайському котлі загинули сотні людей

Прописані в ході консультацій тези зводилися до наступного: обопільне припинення вогню, невідкладне звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб, прийняття закону про амністію, а також програми економічного відновлення Донбасу.

Через півроку був підписаний так званий "Мінськ-2". Він передбачав виконання більш детальних пунктів з деескалації конфлікту: відведення важких озброєнь, ретельної перевірки розташування військ з боку ОБСЄ, обміну заручників "всіх на всіх", виведення всіх іноземних військових формувань, а також надання окремим районам Донецької та Луганської областей спеціального статусу, закріпленого в новій Конституції.

Мінська зустріч

Щоравда, з часів прийняття угод жоден з 12 пунктів не був виконаний повністю. Бойові дії в окремих районах Донбасу тривають, військова техніка та солдати РФ залишаються на території "Л/ДНР", повного обміну заручниками між Україною і представниками ОРДЛО не було. Крім того, повноцінна децентралізація на зайнятих бойовиками територіях так і не відбулася.

Критики договору стверджують, за 4 роки з моменту його підписання Україною так і не змогла повернути контроль над окупованими територіями.

Дивіться відео на тему

Що далі

Після смерті ватажка терористів "ДНР", одного з підписантів угоди Олександра Захарченко, Мінські угоди зависли у повітрі. Дров у вогонь підкинув глава російського МЗС Сергій Лавров, заявивши, що зустрічі в "нормандському форматі" неможливі через знищення бойовика.

"Провокації України спрямовані на зрив виконання Мінських домовленостей. Вони, щоправда, і так не виконуються київською владою. У нинішній ситуації неможливо розмовляти про найближчі зустрічі в "нормандському форматі", як цього хочуть наші європейські партнери", - сказав лідер російського зовнішньополітичного відомства.

''Мінськ'' після Захарченка: чи атакує Росія

Оцінюючи роль першого Мінського договору у врегулюванні війни на Донбасі, перший заступник директора центру "Нова Європа" Сергій Солодкий зазначив, що угода припинила активні бойові дії, але вирішити проблему російської окупації все ж таки не змогла.

"Якщо оцінювати з точки зору їхньої основної мети - повернення територіальній цілісності України, то її не було досягнуто. З точки зору інструменту зменшення інтенсивності бойових зіткнень, то тут є прогрес. Бої хоч і продовжилися, але їхня інтенсивність зменшилася. Однозначної відповіді дати не можна. Ці документи і сам Мінський процес дає можливість тиснути на Росію, щоб конфлікт не переріс у повномасштабну агресію", - пояснив OBOZREVATEL міжнародник.

При цьому відхід від справ одного з лідерів "ЛДНР" по суті не повинен спровокувати зрив домовленостей. Щоправда, через фактичне курирування так званих республік Москва може скористатися приводом і все ж вийти з "Мінська".

"Поки учасники говорили про призупинення Мінських угод, будемо вважати, що вони залишилися на порядку денному. Зміна режиму на окупованих територіях не є чимось новим, адже раніше Ігора Плотницького (колишній глава "ЛНР". - Ред.) усунули від керівництва і зараз про його життя нічого не чути. На домовленості посилаються багато міжнародних партнерів, зокрема Україна і Росія. Можна припустити, смерть Захарченка не вплине на сам процес. Зрештою Росія не звертала увагу на позиції ватажків окупованих територій, коли не виконувала зобов'язання", - сказав Солодкий.

Дивіться відео на тему

Щоправда, є думка, що в нинішній ситуації росіяни можуть перейти до радикальних заходів. Так, за словами міжнародника Олексія Коломійця, як варіант Кремль може збільшити угруповання своїх військ на кілька десятків тисяч солдатів і підійти впритул до кордону з Луганською та Донецькою областями.

"З перших хвилин після підписання цих домовленостей їх можна назвати злочином проти суспільства, Конституції. Мінський злочин призвів до поразки спочатку в АТО, а потім і у війні. Однозначно, контроль над формуваннями "ЛДНР" буде тотальним. Ймовірно, вони остаточно виберуть нового лідера в "ДНР" і зараз вони перед дилемою: вводити 40-50 тисяч російських військ до лінії розмежування або посилювати тиск на Азовському напрямку. Загроза може нависнути в першу чергу над Маріуполем і Бердянськом", - сказав OBOZREVATEL міжнародник.