Хибна економічна політика не дає Україні використовувати власний потенціал для розвитку - Тимошенко

Бідність Українців обумовлена неефективною економічною політикою нашої держави, заснованій на сировинній моделі виробництва. Про це йдеться в презентованому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс".

Лідер "Батьківщини" констатує, що єдиним шляхом виходу з економічної пастки та підвищення рівня життя українців є припинення політики деіндустріалізації та відмова від сировинної моделі економіки.

Читайте: Тимошенко зустрілася з колишніми співпрезидентами Римського клубу

Країна як сировинний придаток

"Проблеми інституційного устрою України та багаторічна відсутність ефективної національної стратегії розвитку країни призвели до глибоких структурних диспропорцій реального сектору економіки, найбільш вагомою з яких стала деіндустріалізація. В Україні деіндустріалізація та деградація реального сектору економіки проявляються упродовж тривалого періоду часу, а наявні системні проблеми періодично загострюються внаслідок коливань зовнішньої кон’юнктури або чергових неправильних дій органів регулювання, викликаючи фінансово-економічні кризи", – йдеться в "Новому економічному курсі".

Разом з тим, автори документа наголошують, що економіка, побудована на експорті сировини, просто не здатна приносити значні надходження до бюджету, лише посилюючи бідність населення.

"Системними проблемами України є хибна модель економічного розвитку, побудована на високій залежності економіки від експорту сировини та виробництва товарів з низькою доданою вартістю. У структурі українського експорту переважають сировинні товари та продукція з низьким рівнем доданої вартості, зокрема: сільськогосподарська продукція, метали, харчові продукти та продукція хімічної промисловості. Структура економіки в цілому орієнтована переважно на зовнішні сировинні ринки, а частка високотехнологічної продукції є незначною і постійно скорочується. Реалізація продукції машинобудування, одного з небагатьох видів діяльності, що належить до категорії високотехнологічних, мало диверсифікована і здійснювалась переважно на ринок РФ та інших пострадянських країн", – зазначають автори "Нового економічного курсу".

Олігархи та енергоносії

Ще одним важливим фактором, який гальмує розвиток української економіки, є один з найвищих в світі рівень енергоємності виробництва та висока енергетична імпортозалежність. Простіше кажучи, ми витрачаємо занадто багато дорогих енергоносіїв для виробництва дешевих товарів.

Читайте: Тимошенко представила Україну серед світових інтелектуалів

"Близько третини загального постачання первинної енергії в Україну забезпечується за рахунок імпорту. Неефективною є структура енергетичного балансу країни. Переважають вугілля, природний газ та атомна енергія. В той час як частка відновлюваних джерел енергії (в структурі постачання первинної енергії у 2017 р.) становила до 5%, незважаючи на значний потенціал для скорочення енергоспоживання", – йдеться в документі.

В стратегії "Нового економічного курсу" також наголошується, що для розвитку енергетичної сфери держави надзвичайно важливо прибрати олігархічні монополії з ринку енергоносіїв.

"Відсутність висококонкурентного ринкового середовища та монополізація ключових ринків олігархічними структурами, а також системні вади інституційного середовища в Україні визначають низьку ефективність виробництва та слабкий динамізм економічної діяльності. Недоступність довгих, а останнім часом і коротких фінансових ресурсів для розвитку бізнесу зводить до мінімуму роль кредитних джерел у фінансуванні поточної діяльності та інвестиційних проектів вітчизняних підприємств", – зазначається в стратегії.

Інвестиції та зарплати

Окрему увагу, на думку авторів "Нового економічного курсу", потрібно приділяти інвестиційним проектам, чого на сьогоднішній день практично не відбувається.

"Високий ступінь зносу основних фондів у виробництві і низький рівень інвестиційної діяльності та інноваційної активності консервують технологічну відсталість і сировинний статус вітчизняної економіки. Тобто інвестиційна діяльність зводиться до відновлення існуючої структури виробничої бази і навіть не в повному обсязі, оскільки рівень зносу основних фондів поступово зростає. Згідно з останніми даними Держстату, ступінь зносу основних засобів в промисловості становив 69,4%, зокрема в переробній промисловості – 76,4%", – пишуть в "Новому економічному курсі".

Читайте: Тимошенко запропонувала вихід із соціально-демографічної кризи

Натомість, хвалена "дешевизна" робочої сили українців також не є плюсом для держави в економічному вимірі. Скоріше навпаки, автори документу констатують, що діяльність підприємців потрібно заохочувати не дешевою робсилою, а умовами ведення бізнесу. Адже лише тоді вони будуть здатні вкладати гроші в економіку України, і в тому числі платити високі заробітні плати, з яких вираховуються податки.

"Парадигма дешевої робочої сили, яка запроваджувалась з початку отримання незалежності і вже стала традиційною для України, в сучасному світі перестала бути конкурентною перевагою. Навпаки, вона несе для економіки значні загрози: внаслідок глобалізації та зростання мобільності людського капіталу високий диференціал заробітних плат між Україною та більш розвиненими країнами є потужним фактором масової міграції населення України за кордон і загострення демографічної кризи в Україні; внаслідок бідності і низької платоспроможності населення, внутрішній ринок України є непропорційно вузьким, що перешкоджає збалансованому розвитку економіки", – констатують у документі.