Блог | Фіно-угорська Москва погрожує споконвік слов’янському Києву. Рецепт лікування кремлівської агресії
Володимир Путін назвав українців та росіян одним народом. Йому не повірили. Тому що росіяни є прямими нащадками фінно-угорських племен, на територію яких прийшли слов'яни з Польщі в середині 8 ст.: кривичі в регіон Псков-Смоленськ, словени - в регіон Новгорода, а в'ятичі в регіон басейну річки Москви і південніше.
Київ заснований у 482 р., 1500-річчя якого святкували у 1982 р., одразу був центром першої слов'янської держави – племінного союзу антів та склавін, який існував до початку 7-го ст. На основі антів пізніше сформувалися племена ул и чів, тиверців та сіверян, а на основі склавін – племена деревлян, волинян та білих хорватів. Київ стояв на межі розселення антів та склавін і навколо нього мешкали племена полян. Ці згадані сім племен і стали основою формування русів, котрі стали титульним народом Київської Русі – найбільшої європейської держави наприкінці 10-го – середини 13-го ст.
Не титульний народ Русі - росіяни (мікс фінно-угрів (меря, мокша, чудь, весь, іжора, чемериси і т.д.) і слов'ян, що прийшли з Польщі) намагалися знищити Київ ще в 1169 р., коли Володимирський князь Андрій з фінно -угорською раттю мері спалив Матір міст руських, вкрав святу ікону Богоматері, вирішивши перемістити політичний центр зі слов'янської Русі (Київське, Чернігівське, Переяславське та Галицько-Волинське князівства) у середу фінно-угрів. Але не врахував він, що фінно-угри не хотіли приймати християнство на відміну від згаданих князівств Русі, ще 200 років, тому вони його й убили. Московська церква за це назвала Андрія - Боголюбським, але у Києві за спалені православні храми його вважали іудою.
Потім центр фінно-угрів із Володимира переміщується до Москви (у перекладі з місцевої мови "Мутна вода"). Може Москва і залишилася б невиразним провінційним містечком, та після розгрому Русі з центром у Києві монголо-татарами, московські князі підкупом домагаються у Золотої Орди ярлик на збір податей з усієї території, де проживали фінно-угри/росіяни, які від слов'ян Русі відрізнялися як етнічно, так і культурно (у слов'ян немає музичного інструменту балалайка, традиції носіння косоворотки та кокошника чи походів у лазню). Збагатившись, Москва постаралася зміцнитися політично, запропонувавши у 1325 р. перебратися у Білокам’яну Київському митрополиту, який утік із Києва у 1299 р. у Володимир-на-Клязьмі після чергового татарського погрому, місце кафедри. Усі території, де проживали фінно-угри, що змішалися зі слов'янами з Польщі, Москва поступово об'єднує навколо себе (Рязанське, Муромське, Тверське, Смоленське князівства та Новгородська земля). Велике князівство Московське, відчувши розбрід і хитання всередині Золотої Орди (розділ на Велику та Ногайську орду, Кримське, Казанське, Астраханське та Сибірське ханства), у 1480 р. звільнилося від сплати данини ординцям. Оскільки суб'єкти колишньої Золотої орди продовжували ворогувати між собою, то через 70-80 років їх усіх Москва завоювала, окрім Кримського ханства. Після цього польська слов'янська кров, змішана з фінно-угорською, у росіян була ще наполовину доповнена татарською. Ось вам і "Волга російська ріка" – точніше нижня та середня Волга – ординська, а верхня – фінно-угорська. Це повністю відбиває суть слів відомої російської пісні. У цей час князівства, де проживали руси, входять до складу Великого князівства Литовського, а потім у Польсько-литовську державу, один із провісників Європейського Союзу націй.
То чого ж хоче Кремль сьогодні, зібравши 130-тисячну армію біля кордонів України? Нібито письмових гарантій своєї безпеки та не вступу України до НАТО. Москва вважає, що НАТО постійно розширюється у бік її кордонів, а це небезпечно для Росії. Кремлю не зрозуміло, чому всі колишні соціалістичні держави Європи (поки що за винятком сербів) та республіки колишнього СРСР, які перебувають на європейській частині і раніше мали свою державність, тікають від "братських обіймів" Росії. Видно, що протягом століть усіх дістало нахабне правління фінно-угрів із Москви, які перебрав ординські навички, одним народам – загрожують, других – завойовують, третіх – підкуповують, а четвертих просто ігнорують, наче їх як немає. Росії час зрозуміти, що час ультиматумів і перерозподілу території Європи на сфери впливу вийшов 70 років тому. Вашингтон і колективний Брюссель уже сповістили Москву про каральні заходи, які на неї чекають, у разі вторгнення в Україну, але там поки що не дуже задумалися. В.Жириновський – політичний клоун Кремля, публічно закликає, щоб "Київ знищити військово і фізично", а прес-секретар російського МЗС М.Захарова просто принизливо і образливо згадує Україну, а це прабатьківщина більшості слов’ян, якими себе хочуть представляти росіяни. Тому настав час вживати ще більш рішучих заходів до підпалювачів війни:
По-перше, у разі нападу на Україну, необхідно заарештувати та націоналізувати на території країн НАТО та союзників усю російську власність та фінансові активи, насамперед, Володимира Путіна та його оточення, як можливі інструменти фінансування Москвою війни проти європейців. РФ втрачає фінансове підживлення своєї майбутньої експансії, а європейські країни та американці законно отримують награбовані та вивезені з Росії кошти.
По-друге, з початком російського нападу на Україну рекомендувати всім країнам-членам НАТО та ЄС плюс союзники (Канада, Австралія, Японія, Корея, Нова Зеландія) не видавати в'їзні візи громадянам країни-агресора. Пересічні громадяни також повинні розуміти, що вони відповідають за агресію своєї країни проти суверенної держави. А так, багато москвичів та пітерців збираються перечекати військову кампанію проти України за устрицями та шампанським у Франції або покупками та відвідуванням музеїв в Італії. Вони мають розуміти, що їх не прийме навіть Туреччина.
По-третє, всі країни східної Європи, які вступили або прагнуть вступити до НАТО, це роблять не для того, щоб атакувати Росію, а щоб захиститись від можливої агресії Москви. Напад на Україну лише підтвердить правильність вибору парасольки безпеки Альянсу цими країнами та безпідставність вимог Кремля – повернення до 27 травня 1997 р. (Угоди РФ-НАТО), де жодного слова не йшлося про політику розширення Альянсу. Тоді Крим та Донбас були в державному полі України, південна Осетія – Грузії плюс відсутність на той час договору про базування у Севастополі Чорноморського флоту.
По-четверте, Росія має стати країною-парією. Потрібно відразу призупиняти її членство у всіх міжнародних організаціях і насамперед у Раді Безпеки ООН з позбавленням права вето.
Такий порядок лікування пропонується для буйних кремлівських голів, яким втрачати нічого, крім своїх голів.
