
Блог | Арахамія, Путін і "новий Майдан": інформаційна атака пішла ва-банк


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Як я "планував Майдан проти Арахамії, підтримував Януковича і агітую за Путіна"?! або про чергову замовну маячню від "любих друзів" влади, зліплену із "брехні, гімна і палок". Приємно почати ранок із статті про себе, навіть якщо в ній 99 відсотків хворої фантазії, маразматичної неадекватності й цинізму.
Бо як казав класик: якщо замовляють і оплачують інформаційну кампанію проти тебе, це означає, що БОЯТЬСЯ, а отже – ПОВАЖАЮТЬ!
Взагалі то, я за своє громадсько-політичне життя пройшов чимало брудних інформаційних вкидів:
- у радянські часи головна комуністична газета "Правда" із самої Москви та підлеглі республіканські газети називали мене "сумновідомим націоналістом, який розвалив комсомол і створив багатопартійність в КДУ";
- у часи Кучми всі медведчуківські змі – "зухвалим опозиціонером, який заважає їм розбудовувати щасливу і багату Україну";
- після Помаранчевої революції – "антисемітом, який насмілився повернути Київській громаді землю, яку табачники-кобзони отримали за безцінь для будівництва свого яхт-клуба…"
Але навіть у них не вистачило нахабства написати, що я боровся проти Незалежності, активно підтримував КПУ і Януковича, а під час своїх лекцій веду "проросійську пропаганду серед студентів". Ще більш дико, що статтю про нібито мою "любов до російської орди вбивць, мародерів та варварів" розмістили саме у російськомовному виданні.
Таку дурню могла придумати лише людина, як тепер модно казати, з "кістою замість мізків", точніше навіть з "кістою, гемороєм і тріпером замість мізків".
Тепер щодо мого, так званого підступного плану підготовки нового карткового Майдану задля зриву геополітичної та наукової події року – захисту докторської дисертації Арахамії про "унікальну, стійку і непідкупну монобільшість". Це не я, а брутальна правда про невігластво, корупцію і хамство серед депутатів "Слуги народу" її зірвала.
Ще одна ідея фікс від інформаційних кілерів про те, що я мовляв критикую чесну і професійну владу та займаюсь популізмом не просто так, а тому що беру участь у виборах ректора Київського університету Тараса Шевченка.
Таке враження, що замовники заплатили за написання статті ще весною, а дали гроші на її розміщення вже восени, бо реєстрація кандидатів на посаду Ректора завершилася 4 місяці тому, 11 травня.
І мене серед кандидатів немає з принципових міркувань: я ще у 2019 році публічно озвучив свою позицію про те, що ПРИНЦИПОВО відмовляюся від будь-яких ВЛАДНИХ ПОСАД у часи ЗЕ-влади. І тепер чому я не збираюся подавати судовий позов?
Якби у ЗМІ була традиція розміщувати прізвища замовників інформаційного бруду та кілерства, то тоді є сенс у судовій справі. А так витрачати час на маячню примітивних телепнів-виконавців?! Принагідно нагадаю, що у свій час я виграв суд у лідера Компартії Симоненка, міського голови Києва Черновецького…і справу у Європейському суді з прав людини щодо незаконності дострокового припинення дії мого депутатського мандату.
Між іншим, зараз із адвокатами готую більш важливий і нагальний судовий позов про БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ та ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ чиновників Офісу Президента, які вже ВДРУГЕ відмовляються зареєструвати мою Петицію до Президента на тему:
"Захистити Україну від УКРАЇНОФОБІЇ та ідеології "РУССКОГО МІРА" (про запобігання, протидію та відповідальність за прояви українофобії (україноненависництва).
Бо якщо МИ не здатні захистити свою УКРАІНСЬКУ НАЦІОНАЛЬНУ ГІДНІСТЬ, то ХТО?
П.С. І коли ви прочитаєте чергову дурню про мене, написану якимсь сучасним Стецьком на замовлення влади, то згадайте безсмертний твір Григорія Квітки-Основʼяненка.
Сподіваюся, що вони теж свято вірять у те, що коли у них не всі дома, то надвечір вони таки посходяться.