Відео дня
Часто передаю привіт Соросу, запитуючи про гроші, – лідерка "Голосу" Кіра Рудик
Ім’я нинішньої керівниці партії "Голос" Кіри Рудик уперше з’явилося в інформаційному просторі декілька років тому: тоді стартап, до якого нинішня депутатка мала безпосередній стосунок, продав додаток Ring компанії Amazon за суму в понад мільярд доларів. Відтоді в житті Кіри відбулося чимало пертурбацій, і зараз вона як лідерка партії "Голос" вибудовує новий проєкт – політичний. Пані Рудик переконує, що знає, як досягти успіху й на цій ниві, і вважає, що була б найбільш проамериканським прем’єром.
Чи є в неї сили на те, щоб очолити Кабмін, і наскільки активно Білий дім втручатиметься в українські справи, – про це була розмова шеф-редактора OBOZREVATEL Ореста Сохара з лідеркою партії "Голос".
"Так, це мережевий маркетинг. Він працює"
– Нещодавно відбувся з’їзд партії "Голос", на якому одним із питань порядку денного нібито планувалася зміна керівництва партії. В підсумку ви зберегли за собою посаду. Що відбувалося за лаштунками?
– У мене є досвід швидкої побудови організації від трьох осіб до тисячі. Так само і в партії: у перший рік свого існування ми були парламентською фракцією, тепер, після місцевих виборів, у нас плюс 350 депутатів і ще 500 партійців. Це означає, що в "Голосі" повинні відбутися структурні зміни, які надають демократичний доступ до влади.
Я є провайдером цих змін. До нової політради партії увійшли три представники регіонів, – на додачу до трьох представників фракції.
Повертаючись до переобрання голови. На кожному етапі розвитку організації завжди є якесь бажання рухатися в один чи інший бік. Тому, якщо працюєш за правилами, то ти відкритий, можеш вислухати всі сторони й дозволити громаді ухвалити рішення.
– Де ваша партія буде через 1 рік? Через 5 років?
– Почну з того, що ми перестали бути винятково галицькою партією. Ми добре закріпилися в тих регіонах, які вважалися непріоритетними, непрофільними, наприклад, у південних та східних. Там партійці показали гарний результат на місцевих виборах.
Через рік "Голос" стане платформою. Це наш план на 3-5 років: бути політичним центром, до якого приєднуватимуться люди з нашими цінностями, чесні проукраїнські люди.
– За всієї поваги, але Ви повторюєте те саме, що говорять всі інші політики. Наприклад, я житель Бахмута, мені байдуже до Вакарчука… Як ви залучите мене до вашої платформи, щоб я підтримував і проголосував за вас?
– Ми будемо ознайомлювати вас із нашими досягненнями. Розповідати, що партія "Голос" представлена людьми, які вже реалізувались у своїй кар’єрі, і зараз ми можемо подбати про людей у Бахмуті. Ми покажемо їм, як наблизити їхнє життя до рівня ЄС. Ми не брешемо, ми не обіцяємо їм золоті гори. Перебудова країни – це довгий і болючий процес. Але ми вже зараз трансформуємо конкретні напрями й чесно говоримо про те, що ми можемо реально зробити.
– Розумієте, тут криється складність. В електорату запит на розваги, на умовний "95 квартал" у політиці, а ви їм про "складний і болючий процес"… Якось неліквідно, даруйте…
– Насправді запит на шоуменів падає. На місцевих виборах торік нам вдалося переконати людей, щоб вони нас підтримали.
Запорука нашого успіху – це робота в полях. У нас були активні кандидати, вони ходили по дворах і переконували людей. Наприклад, у Черкасах, де ми пройшли у другий тур, кандидат у мери "відпахав" 84 зустрічі за 2 місяці.
Це працює. Конкретні люди, які готові вкластися емоційно, усіма своїми силами в результат. Саме побудова такої команди і є однією з моїх завдань і на рік, і на п’ять.
– Так би мовити, мережевий маркетинг?
– Так, у нас немає доступу до телеканалів, до медійки загалом. Тому обрали такий шлях – живе спілкування з людьми та бізнесом.
Ми вже звикли до "соросят"
– Мережевий маркетинг – це добре, але це не публічна історія. Як ви збираєтеся реалізовувати свою стратегію, не маючи важелів впливу на владу?
–У нас є Національний план "Голосу" на 2021 рік…
– От ви приходите з планом, а більшість каже: вибачте, ми зайняті. У нас є програма інша, ваші малі бізнесмени нам не до шмиги. І ви?..
– По-перше, коли ми приходимо з планом, а в них свого плану немає, то у 80% випадків вони беруть наш "План розвитку".
Приклади? Подивімося на минулий рік: план масового тестування — ми запропонували й парламент проголосував. Далі, план підтримки малих і середніх підприємців, антикризовий план — це також ми були ініціаторами. Він виконаний десь на 80%. Наприкінці року ми провели закони про донорську кров і закони, які зобов’язують обладнати лікарні киснем.
Ми приходимо з контентом і говоримо: ось уже є, просто візьміть і зробіть. Найчастіше вони беруть і роблять, тому що кращого нічого не вигадали. От візьмімо наш план вакцинації: там усе детально розписано, що й за чим має йти, заявлено про необхідність купувати холодильники для вакцин, що треба їх розвозити уже по регіонах, щоб можна було потім забезпечити вакцинацію.
Так само антикризовий пакет по бізнесу. Це ж політична робота. Коли ти збираєш малих і середніх підприємців, різні асоціації, вони кажуть: "Ми б хотіли перелік ось із цих 10 пунктів". Ти кажеш: тут 5 ми можемо втілити, наприклад, відкласти ЄСВ, відкласти податкові перевірки, а ось ще 5 – ні. І ми з цим йдемо, просимо внести це в порядок денний, просимо Верховну Раду проголосувати.
Торік ми виконали третину своєї передвиборчої програми, частину у співпраці зі "Слугам народу". От, зокрема, Бюро економічної безпеки (БЕБ) – це теж частина нашої стратегії, нашого Плану.
– Ви, мабуть, законопроєкт про БЕБ у "партнерстві" з МВФ писали? Бо це була їхня вимога…
– Ні, просто в нас деякі пункти збігаються з євроатлантичними цінностями й МВФ. Співпадіння? Не думаю (сміється).
– А підприємці повинні платити податки?
– Звичайно.
– А треба виводити бізнес із тіні, протидіяти тіньовому працевлаштуванню працівників? Боротися зі схемами?
– Держава повинна забезпечувати правила, однакові для всіх. Але… є різні умови й різні можливості забезпечення цих правил.
Я розумію, до чого ви хилите. Але я так само розумію, що неможливо в умовах, де малий і середній бізнес виснажується через карантин, намагатися прикрутити гайки. Зараз пріоритет — виживання бізнесу, а вже потім держава буде його "обілечувати".
– Гаразд, ось зараз в активній фазі рух SaveФОП. Але чому відверто не сказати, що є чесні самозайняті, а є ФОПи-оптимізатори. Наприклад, великі інтернет-магазини, великі супермаркети тощо. Ви за те, щоб позакривати оптимізаційні схеми через самозайнятих?
– Я за те, щоб у якийсь момент таких схем не було в нашій країні. Але зараз у нас може не бути механізмів, щоб відділити чорне від білого. Бодай тому, що не проведено дві реформи: судову та правоохоронну.
– У країні з деформованим оподаткуванням ФОПи – це певний вихід із ситуації. Але ми ж розуміємо, що великий бізнес оптимізується через "спрощенців", контрабанда легалізується через ФОП, тому що фізособи-підприємці не повинні мати сертифікати походження товару тощо. Ви знаєте рецепт, як із цим впоратися?
– У нас є законопроєкт, покликаний боротися з цим. Коли ми говорили про відтермінування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для ФОПів, то ми їх відтверміновували тільки для менш ризикових сфер, точно не для інтернет-магазинів, скажімо так. Але боротися з інтернет-магазинами треба не методом гноблення всіх ФОПів. Це завдання правоохоронних органів — з’ясувати, як працює той чи інший інтернет-магазин і вжити відповідних заходів.
– Тут ви говорите як політик. А от підприємці загальних форм оподаткування скаржаться на нерівність, бо якщо у вас великий бізнес, то ви не можете бути на спрощеній формі оподаткування. В результаті, будучи змушеним платити всі податки, зокрема й на заробітну плату, легально розмитнюватися, ви вилітаєте з ринку. Ви не можете бути в рівних умовах із умовним інтернет-магазином чи з умовним оптимізатором, бо вони апріорі мають значно менше податкове навантаження, плюс можливість використовувати дірки в митному законодавстві.
– І от саме для цього тепер створять БЕБ. Саме вони тепер займатимуться зокрема й такими питаннями.
– Найцікавіше запитання для читачів: за рахунок чого живе партія? Хто вас фінансує?
– За рахунок двох напрямів. Перше, це державне фінансування.
– У вас там були якісь проблеми з НАЗК...
– Так, були. Ми чекаємо від НАЗК спростування того, що вони написали у своєму звіті. Там навіть пан Віталій Шабунін із Центру протидії корупції заявляв, що вони не знайшли в нас жодних порушень.
Друге джерело фінансування – це підтримка наших донорів. Ми не залежимо від жодного олігарха, але залежимо від великої кількості малих і середніх підприємців, простих громадян. Це не співмірні суми: те, що дає нам держава, і те, що зараз дають фінансові донори. Але друга частина теж є дуже важливою для нас.
– Я чув, що пан Томаш Фіала (я не знаю, це малий підприємець чи середній) ніби то відійшов від вас...
– Пан Фіала – взагалі не громадянин України, тому він ніколи не міг нас підтримувати.
– Але було багато людей у вашій політичній силі, асоційованих із ним. І є підозри, що він якось підтримував вас на виборах, принаймні парламентських.
– Парламентські вибори проводила не я. Ними займалася попередня голова партії Юлія Клименко, за що їй честь і хвала. Вона фантастично провела цю кампанію. Я достеменно не знаю, що і як на той момент відбувалося. Я можу розказати, як ми проводили місцеві вибори, за що ми живемо останній рік і будемо жити далі.
– Тобто Віктор Пінчук не фінансував вашу партію на місцевих?
– Що?! (сміється) Дивіться, дві мої улюблені персони: Пінчук і Сорос. Я завжди переказую їм привіт і кажу: "Шановні панове Пінчук і Сорос, усі розповідають, що ви нас спонсоруєте, але гроші до нас ще так і не дійшли. Будь ласка, чи могли б ви щось таки нам передати". Якби за кожен раз, коли розповідають про спонсорування Джорджем Соросом партії "Голос", нам би давали гривню, мені не треба було б фандрейзити.
– Але люди, які так чи інакше пов’язані з Пінчуком і Соросом, поруч із вами тусуються…
– Я думаю, що переважно в таких випадках йдеться про людей, які отримували закордонну західну освіту і які розділяють наші цінності. Це ті люди, які працювали або жили в США чи Європі, отримували освіту у Стенфорді чи Гарварді. Вони повертаються, і ми для них – найближча партія ціннісно й емоційно.
Хоча ми вже звикли до прізвиська "соросята".
"Я була б найбільш проамериканським прем’єром"
– До бренду партії "Голос" так і хочеться додати звичне "Голос Америки" через хороші зв’язки лідерів вашої партії із США. Тому ви повинні знати напевне: як нова адміністрація Джо Байдена може вплинути на ситуацію в Україні?
– У нього буде дуже ліберальна адміністрація, яка шукатиме активних і гучних перемог. Думаю, що в Україні таких гучних перемог вони здобути одразу не зможуть, але намагатимуться. Нам варто чекати посилення чітких сигналів про те, що добре, а що погано. Насправді за останні два тижні ми вже бачимо певні ліберальні перемоги в нашій країні. Перше – блокування каналів Медведчука. Друге – блокування YouTube-каналу Дубінського.
– Думаєте, це був "чарівний копняк" від Дядька Сема?
– Так. Думаю, це була рекомендація визначитись. Зараз у керівної команди вже немає можливості сидіти на двох геополітичних стільцях.
– Ви точно знаєте, що були такі вимоги?
– Я не можу так казати. Ми говоримо, що прихід Байдена й зміни в американській адміністрації змушують нашу владу, нашу державу показати, який курс вона обирає.
– Чому ці нові люди не зробили зовсім чітких сигналів, щоб, наприклад, накласти санкції на Медведчука. Козак – це ж напівзаходи...
– Це перший крок.
– А що буде далі?
– Далі мають бути економічні санкції і, можливо, персональні санкції. В ідеалі з’явиться певний список людей, на яких буде накладено персональні санкції. Перелік осіб, які в Україні порушують не лише українські закони, але й міжнародні.
– Про кого йдеться?
– Політики й олігархи, на яких у середині країни буде накладено санкції.
– Цей список великий буде?
– Я не думаю, що йому потрібно бути великим, йому потрібно бути відчутним. Гадаю, це буде умовний "список Магнітського" для України.
Важливо інше – чого очікує зараз американська адміністрація: якщо ти кажеш, що ти проєвропейський, то підтверджуй це діями. Не можна більше буде просто вийти і сказати: ми – молодці, ми за все хороше. Потрібно буде робити кроки. За це ми як країна можемо отримати партнера в боротьбі із Росією. Партнера, який буде наполегливішим, вагомішим, аніж Франція та Німеччина.
Переконана, що США поставили перед собою завдання створити такі умови, щоб РФ було економічно невигідно далі вести війну на нашій території. Це великий системний проєкт, у якому інтереси США та України співпадають. Ми долучаємося до цього плану як рівноправний партнер, а не як пантер, який намагається постійно зістрибнути з домовленостей, когось підманути, залишившись сидіти на двох стільцях.
– У цьому зв’язку: чи чули ви, що парламент збирається переформатовувати коаліцію? Арахамія заявив, що не відкидає коаліцію з Юлією Тимошенко та "Довірою". Ви чули про це?
– Завжди, коли є політична турбулентність, починають говорити про зміну коаліції. Перемовини про додання партнера до монобільшості йдуть постійно, то з тими, то з тими. Я думаю, що зараз це мало ймовірно.
– Але у керівної команди, на мою думку, є необхідність рекрутувати в прем’єри пробайденівського протеже. І в цьому сенсі називали два прізвища: перше – Яценюк, а друге – ваше прізвище. Ви будете прем’єр-міністром?
– Можливо, колись і буду.
– А в уряді Зеленського?
– Це залежить від великої кількості інших факторів. Погано бути прем’єр-міністром, який нічого не вирішує. Дуже важливо мати можливість зібрати свою команду. До таких обговорень ми не дійшли, тому…
– Але розмови були?
– Із тих кандидатів, яких ви назвали, напевно, я була б найбільш проамериканським прем’єр-міністром.
– Навіть більше, ніж Яценюк?
– Яценюк збудував американську компанію? Я – так.
– Розкажіть про цей стартап. У чому його суть?
– Стартап Ring – розумний дзвiнок. Вішається на двері, під'єднується до інтернету та нотифікує людину, коли хтось проходить повз двері або дзвонить у дзвінок. Згодом технологія розширилась і на розумні камери спостереження для дому.
– Як ви його розпочали?
– Стартап заснували в США, я є співзасновницею та на певному етапі відкрила інженерний офіс в Україні. Ми починали всього з трьох людей, а за три роки я розбудувала компанію до 1000 осіб у Києві. Наразі вона – один із найбільших та найсучасніших R&D центрів в Україні.
– Скільки було вкладено коштів і звідки вони?
– Було чотири раунди інвестицій у материнську компанію в США. Це гроші венчурних фондів.
– За скільки продано стартап? І скільки заробили особисто ви?
– У 2018 році компанію придбав Амазон за більш ніж мільярд доларів. Cвою частку від цієї угоди я не можу розголошувати.
– Чи є ці кошти в декларації?
– Звичайно, отримані бонуси я задекларувала.
– Скільки з цієї суми ви вклали в партію?
– Зараз, коли у партії призупинене державне фінансування, я взяла на себе частину операційних витрат.