Відео дня
Шляхом Куби та Ірану. Журналіст розповів, куди заведуть Росію санкції
Від західних санкцій проти Росії не варто чекати палацових переворотів і зміни режиму в Кремлі. Проте ці заходи здатні знекровити РФ і звести її вплив у світі до мінімуму.
Про це в блозі для сайту "Крим. Реалії" пише журналіст Павло Казарін. "Обозреватель" приводить його думку повністю:
"Є така загальна омана, що західні санкції щодо Росії - це ледь не причина для зміни режиму. Причому вважають так і в Росії, і в Україні. Хоча насправді все зовсім інакше.
Кожна нова соціологія, яка демонструє підтримку росіянами політики Володимира Путіна, викликає в Україні бурю емоцій. Мовляв, західні санкції провальні, росіяни в Кремлі розчаровуватися не поспішають, а тому "зрада" і "насзливають".
Чисто емоційно таку реакцію можна зрозуміти, зате раціонально вона не витримує ніякої критики. Тому що санкції проти російської економіки вводилися абсолютно не для того, щоб влаштувати в Російській Федерації революцію або палацовий переворот. Досвід Ірану або Куби показав, що санкції дозволяють керівництву країни експлуатувати тему "обложеної фортеці" і збільшувати час життя режиму. І Росія в цьому сенсі не виняток.
Західні санкції - вони не про майдани. Їхня роль зовсім в іншому - послаблювати і знекровлювати.
Якщо якась країна починає загрожувати існуючому світопорядку, то оптимальне рішення - це послабити її економіку і зробити так, щоб її вплив не виходив за межі її кордонів. Якщо якась країна використовує наявні в ній ресурси для війни, то природною реакцією сусідів буде прагнення скоротити кількість доступних такій країні ресурсів.
І тільки.
У 1960-му році США ввели проти Куби санкції, які згодом переросли в повноцінне торгове ембарго. Американським громадянам і компаніям було заборонені здійснювати будь-які операції з Гаваною, під удар потрапили кубинський експорт та судна, що заходили в порти острова. Регламентувалася навіть кількість коштів, яку могли витрачати на Кубі американські туристи. Наприкінці грудня 2010 року за офіційними даними Гавани збиток від санкцій за 50 років із урахуванням інфляції склав $975 млрд.
У результаті ми можемо скільки завгодно хвалити кубинські пляжі, носити майки з профілем Че і розхвалювати місцеві сигари, але факт залишається фактом - сучасна Куба є небагатою державою, що не граює ніякої суб'єктної ролі в регіоні. Її шанс на розвиток виявився втраченим, вплив нівельовано, а економіка - ослаблена. Так, сім'я Кастро не втратила своєї влади, вона продовжує керувати островом, але все це вторинне.
Санкції - інструментальні. Заборона на військово-технічне співробітництво з російськими військовими концернами не виведе співробітників цих заводів на антикремлівські демонстрації. Обмеження на постачання технологій для видобутку нафти не призведе до страйків. Заборона на кредитування російських держкорпорацій не форсує передачу влади в Російській Федерації. Вони всього лише знекровлять ту систему, яка півтора роки тому увірувала у власну вседозволеність.
І якщо ви хочете зрозуміти, працюють санкції чи ні, читайте не соціологів, а економістів".
Як повідомляв "Обозреватель", 30 червня США оголосили про набирання чинності нових санкцій щодо російських компаній. У списку санкцій вперше потрапили ключові компанії - "Газпром", "Лукойл", "Транснафта", "Газпром нафта" і "Сургутнафтогаз".