Мова - мовою, а закони за розкладом

Ось уже третій день поспіль представники опозиційних парламентських фракцій проводять акцію протесту проти затвердженого в другому читанні законопроекту про державну мовну політику. Це - той самий документ, який надає мовам нацменшин регіональний статус.

Відео дня

Більше 10-ти нардепів - опозиціонерів (переважно з фракції НУ-НС) на знак протесту проти затвердження "мовного" законопроекту проводять голодування прямо на сходах Українського дому. Їхні колеги з "Батьківщини", "Фронту Змін" та УДАРу від їжі не відмовляються, підтримуючи голодувальників і протестуючих хіба що своїми полум'яними спічами.

Поки опозиція голодує / протестує , законодавчий верстат Верховної Ради працює буквально стахановськими темпами. Представники правлячої парламентської більшості у напівпорожній сесійній залі розглядають і голосують (часто - навіть без обговорення) серьезнейшие законопропроект, які суттєво коригують юридичні норми різних сфер життєдіяльності.

Деякі з прийнятих документів викликали шквал критики з боку експертного співтовариства. Проте "більшовики" на камені, кинуті в їх город, не реагують, а опозиціонери зайняті виключно протестної мовної акцією.

Яким законопроектів фракції більшості дали путівку в життя? Зупинимося на найбільш резонансних документах.

Учора Верховна Рада прийняла закон про зайнятість. Документ звільняє від сплати єдиного соціального внеску роботодавців, які працевлаштовують молодь без досвіду роботи, а також інвалідів і людей старше 50-ти років. Крім цього, закон передбачає навчання за замовленням роботодавця під конкретне робоче місце. Ті, хто хоче поліпшити свої шанси на працевлаштування, зможуть отримати сертифікати для навчання на 12 тис. грн. Крім навчання нових професій закон передбачає консультації для відкриття власного бізнесу.

Парламентські більшовики 241 голосом "За" прийняли поправки до закону "Про здійснення державних закупівель". Депутати, що представляють провладні фракції, зокрема звільнили державні, казенні, унітарні, комунальні, підприємства з держчасткою понад 50% від проведення тендерів по закупівлі товарів, робіт і послуг. Якраз після оприлюднення "оновленого" закону держкомпанії отримають можливість не проводити конкурентні торги у разі, якщо закупівля буде проведена за їх власні кошти. Тендер буде обов'язковий тільки для держкомпаній, які витрачають на закупівлю гроші державного і місцевих бюджетів, Держрезерву, Аграрного і соціальних фондів. Експерти гранично жорстко критикують затверджені законодавцями нововведення, зазначаючи, що, згідно з новим законом, суспільство фактично не зможе контролювати постачальників і вартість закуповуваних товарів.

На тижні, що минає парламентарі також проголосували в цілому за законопроект, що збільшує кількість груп платників єдиного податку з чотирьох до шести. Таким чином, вже з 1 січня 2013-го фізичні особи-підприємці, які використовують працю до 20 найманих співробітників і мають річний оборот до 20 млн грн, зможуть перебувати в групі N5. У шосту групу потраплять юридичні особи з таким же оборотом і кількістю працівників до 50-ти. СПД платитимуть єдиний податок - 7% і 10% від обороту. Зазначимо, що нині максимальний річний дохід у фізичних осіб становить 3 млн грн, а юросіб - 5 мільйонів. Вони платять податок 3 - 5% від обороту.

Парламентарії допомогою відповідного голосування, виключили київський Гостинний двір з переліку об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Відзначимо, що Гостинний двір був побудований на початку XIX століття, а в 1982-му будівлю було реконструйовано.

Законопроект N10286 "Про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна" знайшов підтримку 260-ти нардепів провладних фракцій. У документі, серед іншого, передбачена альтернатива комунальним БТІ у вигляді приватних бюро.

Документом N10231-3, яким депутати дали голосове "добро", прописується процедура земельних аукціонів при продажу державних і комунальних земель. Зокрема законопроект передбачає, що ще до проведення торгів на земельну ділянку має бути виготовлений та погоджений проект землеустрою, пройдені держреєстрація та реєстрація майнових прав. Розмір реєстраційного внеску (повертає) складе до 50% мінзарплати, а сума гарантійного внеску (повертається переможеним протягом трьох днів) - п'ять відсотків від стартової ціни продажу землі. Договір купівлі-продажу, відповідно до закону, полягає відразу по закінченні торгів.

Судові засідання в режимі "Live" скоро стануть реальністю в Україні. Власники депутатських мандатів прийняли закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції". Згідно з новим законом, постанову про проведення процесу в режимі відеоконференції може бути прийнято за ініціативою суду або на прохання будь-кого з учасників процесу, проте не пізніше ніж за 7 днів до початку розгляду. Слід зазначити, що прийнятий закон не стосується кримінального процесу. Перехідні положення підтриманого депутатським корпусом документа передбачають, що в кожному суді першої інстанції технічними засобами для проведення відеоконференцій мають бути обладнані не менше двох залів, у кожному апеляційному суді - не менше 4-х, а у вищих спеціалізованих і ВСУ - не менше п'яти.

259 голосами підтримали парламентарії урядовий законопроект N10562, яким пропонується ввести ліцензування імпорту ліків. Документ, правда, поки що прийнято що в другому читанні. Якщо законопроект буде затверджений в цілому, на територію України зможуть ввозитися тільки зареєстровані в країні лікарські засоби з умовою, що імпортер має сертифікат якості ліків від виробника і ліцензію на його імпорт. Відзначимо, що порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється вітчизняним урядом.

Депутатський корпус на тижні, що минає підтримав законопроект "Про внесення змін до закону" Про державний бюджет на 2012 рік ". Зміни стосуються витрат Центрвиборчкому (ЦВК). Документ передбачає збільшення на 993 600 000 грн видатків загального фонду держбюджету ЦВК на виконання бюджетної програми створення та введення системи відеоспостереження на виборчих дільницях.

Камери спостереження будуть встановлені на всіх 34 тис. українських виборчих дільниць. Закупівлею систем відеоспостереження займеться Кабмін.

Якщо говорити про законопроекти не економічного, а політичного спрямування, то тут, мабуть, слід окремо виділити 2 документа. Перший стосується "святая святих" - депутатської недоторканності, другий - процедури зняття з посади голови Верховної Ради.

Отже, парламентарії-більшовики направили до Конституційного суду проект змін до Основного Закону країни, що стосується обмеження депутатської недоторканності. Відзначимо, що документ, зареєстрований у ВР під номером 3251, був зареєстрований ще в 2008-му. Восени 2009-го депутатський корпус сказав "Так" законопроекту, направивши його на експертизу до КСУ. Навесні 2010 року КС оголосив, що ряд положень даного законопроекту частково не відповідають вимогам Конституції.

Влітку поточного року нардепи повернулися до розгляду даного законопроекту (до слова, його авторами є діючий президент Янукович і глава Мін'юсту Лавринович), залишивши в його тексті лише ті норми, які КС у своєму висновку дворічної давності визнав відповідними Основному Закону. Давеча 236 голосами нардепи підтримали даний документ, повторно направивши його на експертизу до КСУ, як того і вимагає процедура внесення змін до Конституції.

В оновленому законопроекті серед іншого пропонується залишити власникам депутатських мандатів недоторканний статус лише від переслідування за їх голосування та висловлювання в Раді. За всіма іншим епізодам правоохоронні органи отримають право розслідувати і передавати на розгляд Феміди справи стосовно парламентаріїв, а Держслужба виконання покарань - здійснювати вироки.

Абсолютно несподівано на порядку денному Верховної Ради з'явився законопроект, що суттєво спрощує процедуру звільнення голови ВР. Документ був внесений з голосу і негайно проголосований "більшовиками". Таким чином, тепер зняти спікера можна не за допомогою таємного голосування бюлетенями, в якому мають взяти участь не менше 300 парламентаріїв - достатньо лише простої більшості в 226 нардепів, які голосують у відкритому режимі в сесійній залі Ради.