Поголів `я голів
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Дерло головою Верховної Ради України, як и дерло президентом Нашої держави, БУВ Леонід Макарович Кравчук. Заступивши на посаду Кравчук 23 липня 1990 року, а це означає, что такий ВАЖЛИВО акт, як Декларація про держаний суверенітет України, БУВ чинний ще до йо спікерства.
Натомість Інша чаша НЕ оминув Кравчука (як и необхідність сделать свой вибір на возбудить уголовное однієї чи Іншої сторони) - мова про події серпня 1991-го, путч ГКЧП у Москві, проголошення суверенітету України, Прийняття дерло АКТІВ незалежної держави ТОЩО.
Про ті роки, як и про роль, якові відіграв у них Кравчук, можна розводітіся безкінечно. При цьом ОЦІНКИ подій будут діаметрально протилежних. Сам Леонід Макарович, торкаючи СПРОБА московського перевороту, у властівому Йому заколісуючому Тоні говорітіме неквапно и мудро про ті, як ВІН ставши на заваді введенню российских Танків до Києва, як зберіг и Верховну Раду, котру роздіралі внутрішні конфлікті, і держава в цілому.
А від одвічний опонент Кравчука Іще по парламенту І склікання - Степан Ількович Хмара - навпаки, звінувачуватіме любителя ходити між крапельками у подвійній (Якщо не потрійній) грі, у підлабузніцтві до Москви, у заграванні з тоді ще Дуже потужном комуністічною більшістю Верховної Ради.
Найкращим спікером "усіх часів та народів" особисто для Хмари є ніні покійній (помер у 1994-му) Комуніст Володимир Антонович Івашко , попередники Кравчука у парламенті УРСР. ПОПР Різні ідеологічні позіції, Хмара щиро поважаю Івашка за розум, прінціповість и того подібний набор якости - так, прінаймні, віпліває Зі слів самого Степана Ільковіча.
До речі, відставка Івашка у 1990-му супроводжували дерло в истории Верховної Ради ексцесамі. Доті спокійно-сонна ВР, як и будь-який Інший парламент Радянської РЕСПУБЛІКИ, не знала жодних емоційніх сплесків.
... Прігадується, як газета "Сегодня" колись писала про ті, что у ще одного депутата-довгожітеля - Ярослава Кендзьора - є пристрасть фіксуваті на плівку ВСІ гарячі події на Грушевського, 5. Десь в анналах Кендзьора, співуче, зберігається, и зйомка того дня , коли у відставку подавши Володимир Івашко.
За Такі моменти слід чіплятіся теперішнім історікам, доки живі безпосередні свідки подій, доки годину и вічність не примириться вчорашніх ворогів. "Уж вітер стелиться, вже земля в росі / вже скоро зіркова застигне в небі хуртовина, / і під землею скоро засинаємо ми всі, / хто на землі не давали заснути один одному ...".
... І не давали заснути, и жбурлялі один в одного мікрофонамі, и робили Інші капості ... У 2008-му відеокамеру Кендзьора розіб `є Інший розлюченій спікер - Олександр Ткаченко. Альо между Ткаченком та Кравчуком в канву истории вплетені Іще Двоє достойників - Плющ та Мороз.
Отже, Іван Степанович Плющ . Ставай спікером двічі - у 1991-му (колі Кравчук, Припін свое членство в КПУ, подаючи у президенти країни - як беспартійній пошукач, и Виграїв вибори) i у 2000-му. Перше головування Плюща Нічим особливим НЕ запам `яталося. Хіба что традіційнім покрікуванням "вімкніть Третій мікрофон!" та феноменмально кострубатою мовою спікера.
За мовній безграмотності Плюща, що не втерпівші, пройшов ще один депутат з Довгим послужним списком (в минули - нацдем-мажоритарник, а ніні - бютівець) Юрій Гнаткевич. У 1992 году, писав Гнаткевич, Верховна Рада закупила та роздані депутатам и їх Помічникам тисячу прімірніків маленького орфоепічного словнічка.
У Раді збірочку того, як НЕ ТРЕБА Говорити, ніжно називаєся "словником плющізмів", іронізує Гнаткевич. Чому? Та тому, что "Усі пам` ятають колоритний суржик уродженця Чернігівщини Івана Плюща, Яким ВІН засівав через "мікрохвон" усю Україну: "Доброго ранку, шановні депутати. Як ви пам'ятаєте, вчора вранці ми з вами домовимося сьодні Розминка НЕ ??Проводити ", - нагадує декотрі з перлів Плюща Гнаткевич.
Як слушно зауважувалі коментаторів, негаразди з мовою ПРЕДСТАВНИК правих сил Плющу б Іще Пробач, Якби ВІН розділів їхню ВЛАСНА позіцію во время здобуття Україною незалежності. "Міцний селянський розум" Плюща не раз давав збої и НЕ всегда тонко вловлював кон `юнктури дня сьогоднішнього, прот Івану Степановичу всегда вдаватися лишитися на плаву.
Пріміром, у 1994-му ВІН навіщось Подаючи у президенти України, І, звічайній ж, вибори програв. Альо при цьом НЕ посварівся з більш сильним суперникам - Леонідом Кучмою, и не дозволено Собі жодних випада проти чинного глави держави. За що й ставши спікером вдруге - у 2000-му, коли "меншовікі"-Розкольников под проводом Олександра Ткаченка (дів. нижчих сюжет про нього) мало не довели серцевого Леоніда Даниловича до передчасно розпуску парламенту ІІІ склікання.
После того, як 21 січня 2000 року 239 депутатів від пропрезідентської більшості проголосувати у Українському домі за відставку голови ВР Ткаченка, а Згідно вручили спікерську "булаву" Івану Плющу, Останній жодних разу не підвів свого патрона.
На качану 2001-го ВІН слухняно підпісав спільну з Леонідом Кучмою та Віктром Ющенком (тодішнім прем `єр-міністром) відозву, Котре затаврував учасников Акції" Україна без Кучми "як фашистів ТОЩО ( "Обозреватель" нещодавно згадувать ті події ).
ВІН и надалі БУВ бі не менше слухняною маріонеткою, аж тут (себто у 2002-му) гримнули Чергові парламентські вибори, и Іван Степанович Плющ Пішов з Заради разом з усім Депутатська корпусом.
Пішов, втім, щоб повернути у лави парламентарів - тепер Вже членом команди Віктора Ющенка. У 2008-му, подейкують, Ющенко влаштуван СПРАВЖНЯ істеріку, вімагаючі повернення Плюща на посаду спікера и погрожуючі - у разі невиконання его вимог - ще раз Дострокове розпустіті Раду. Альо в Третій раз Плющ спікером Вже не ставши.
Ніхто з очільників Верховної Ради НЕ сідав у це крісло три рази. Декому (Плющу, зокрема) пощастило дива двічі спікером, а декому - як одному з наших Наступний героїв, Олександру Ткаченку - Цілком вистача и одного разу.
Альо до Ткаченка головою Верховної Ради (у 1994-1998 роках) БУВ Олександр Олександрович Мороз . Це булу перша "ходка" Мороза у спікері. Ее ми з чистою совістю залішімо поза уваг. Парламент ІІ склікання БУВ суто мажоритарна, в ньом все ще домінувала прокомуністічна більшість - ряд особливая тодішнього парламентаризму не давав Розгорнутим ПЄВНЄВ сценаріям, Які стали відзнакою его стилю у Майбутнього.
Щоправда, на Першу каденцію Мороза припала така Надважливо Подія, як Прийняття конституції України, одним Зі співавторів Якої и виступать Сан Санич. Чи не тоді й Почалося поступове набирание Морозом балів суспільної значімості - помалу, step by step, и на Президентський виборах-1999 з лідера Соцпартії постав серйозно конкурент тодішньому президенту Кучмі.
Конкурент, Якого намагалась скомпроментуваті буцімто прічетністю до буцімто замаху на дорогоцінне життя екс-соратніці Мороза Наталії Вітренко. Конкурент, Якого удалось ПЄВНЄВ мірою радікалізуваті. А відтак - сделать майбутнім опозіціонером, Володар плівок Мельниченка и одним з облич "касетного скандалу", учасником Акції "Україна без Кучми" і "Повстань, Україно!".
Если у межічассі кінця 90-х та качана 2000-х років Олександр Мороз працював на свое ім `я, то у 2006-му, во время чергової коаліціаді-спікеріаді, ВІН прімудрівся втоптаті це самє ім` я у безпросвітне багно. Ласкаво б Іще, Якби з подалі користи для самого себе - ні, корісті Зі своих Дій Мороз не МАВ жодної; его, як сказав бі д `Артаньян за Шахов партією у герцога Рішельє, погано зустрілі ТУТ и НЕ зрозумілі ТАМ ...
Словом, Олександр Олександрович Мороз програв все, что можна Було програті, и тім наблізівся за шкалою Невдача до Іншого безсумнівного лузера - Віктора Андрійовіча Ющенка, Котре 2 квітня 2007-го проголосує дострокові вибори до Верховної Ради, поклал край солодки, альо короткому тріумфу Мороза.
Вочевідь, зайве нагадуваті, Що саме сталося у 2006-му: "помаранчеві" сили затіялі делать коаліцію, зійшовшісь на тому, что премєр-міністром України буде Юлія Тимошенко, а спікером парламенту - Петро Порошенко.
Сан Санич решил всех перехітруваті, и як Пилип з копонель віскочів Із, власною кандидатурою на посаду голови ВР. "Поманаранчеві" образів. А Морозу допомогла посісті омріяне крісло нова коаліція, до складу Якої увійшлі "регіонали", соціалісті та комуністи. У підсумку Мороз пробув спікером Трохи больше року - его друга каденція чати менше, чем у ще одного персонажа - Олександра Миколайовича Ткаченка.
Ткаченко обіймав посаду голови ВР з липня 1998-го по січень 2000-го. Історія Ткаченка тісно переплетена з долею Мороза: после парламентських віборів 1998 року Кучма докладать усіх зусіль, щоб заблокуваті вибраному | головою Верховної Ради свого суперники ОлександраМороза.
Віснажліва "спікеріада" чати почти два Місяці и завершилася вибраному | Олександра Ткаченка. Заміщення всех других ключовими посад в парламенті здійснювалося Вже под впливим нового спікера. Дерло заступником голови Верховної Ради ставши Комуніст АдамМартінюк, заступником - теперішній кум Путіна Віктор Медведчук .
Комуністи Очола Шість комітетів парламенту, соціалісті-два. У Раді активно хазяйнувалі ліві, что перестало подобатісь Леоніду Кучмі. Угода про Утворення парламентської більшості містіла в Собі зобов "язання фракцій добитися відставкі Всього лівого Керівництва Верховної Ради.
У Цій сітуації Ткаченко влаштуван цілу віставуз метою недопущення Голосування Щодо недовіріголові парламенту. Згідно з регламентом, для Зміни Керівництва парламенту БУВ необхідній кворум у Дві третіні складу депутатів. Шкірного разу, коли поставало це питання, ліві партії НЕ реєструваліся. Дні йшлі за днями, альо сформована більшість не могла легітімізуватіся.
Відтак "більшовікі" залишили приміщення Верховної Ради и перебазувалися в Український дім на Європейській площі. Меншість депутатів залиша у пріміщенні парламенту, альо не могла працювати через відсутність кворуму.
Як Вже Було сказано, Незабаром події, названі "Оксамитового революцією" в Українському домі, привели до спікерського крісла Івана Плюща, что ж стосується Олександра Ткаченка, то для нього цею програш ставши фактичність кінцем перебування у Великій політіці.
После відставкі Ткаченка на Парламентський "престол" всадили Івана Плюща, а после Плюща настала черга Володимира Михайловича Литвина . Литвин такоже двічі ставав спікером, до того ж, ВІН БУВ Єдиним, хто відбув Дві каденції почти "від Дзвінка до Дзвінка".
"Перший раз" Литвина припавши на багатообіцяючій парламент IV склікання. Чому багатообіцяючій? Та тому, что Вперше за 10,5 років Існування незалежної України позіції комуністів відчутно ослабли и до складу Заради, карбуючі крок, увійшлі лави націонал-Демократів - тихий, кого через два роки назвуться "помаранчевими".
Як и годитися Українським націонал-демократам, свой пречудовий шанс закріпіті Перемогу смороду благополучно Втратили. Щоправда, формально більшість у парламенті з опозіціонерів НЕ Складанний. Альо и провладні Фракції НЕ малі чісельної ПЕРЕВАГА: "Наша Україна" Отримала тоді 112 місць, 101 місце Було у блоку "За єдину Україну!", 65 мандатів взяли комуністи, 22 - Блок Юлії Тимошенко, 20 - СПУ Мороза та 19 - СДПУ ( о) Віктора Медведчука.
Цю клаптікову Ковдря можна Було смікаті у Різні боки, что парламентарі, власне, и робили, альо у підсумку парламент таки Вийшов пропрезідентськім, та ще й з прообразами майбутніх "тушок" (тоді їх називаєся просто перебіжчікамі). Ключовий посада у ВР - місце спікера - такоже відійшла ставленику більшості. Ним став "заєдіст" Литвин.
Досідівші в парламенті до кінця каденції (тоб до 2006 року), Литвин, що не втрачаючі бадьорості духу, рушів на наступні вибори. І програв їх. За рік по тому - у 2007-му - колішній голова адміністрації Кучми и один з "голосів" на плівках Мельниченка вновь спробував сили у парламентських перегонах.
Цього разу віборець, затурканій Політичною агітацією, Чомусь погодівся Із тім, что "країні потрібен Литвин". Так Володимир Михайлович вкотре ставши депутатом, а такоже - и спікером Верховної Ради.
Альо Останнє стало не відразу. Попередники у Литвина-2 БУВ Арсеній Петрович Яценюк. ЙОГО призначення на посаду спікера має свою драматично нас немає. Втім, драма радше пов `язана з Чергова СПРОБА помаранчевих сил создать коаліцію, яка Ніяк НЕ Хотіла зліплюватісь до купи.
Врешті й коаліція зліпілася, альо для обраних прем `єр-міністром Юлії Тимошенко не вистача буквально одного голосу. (Домовленість между коаліціантамі пролягав в тому, что очільніком Уряду становится представник БЮТу, а спікер обірається з середовища "нашоукраїнців").
Відтак і Тимошенко удалось всадовіті на "царствіє", а чати й віснажліва спікеріада завершилася вибраному | Яценюка. Хочай на тій момент НУНС заміслювався над кандидатурою и Івана Плюща, и Юрія Єханурова, і - особливо - В `ячеслава Кириленка.
І друзі, и недруги коаліціантів нагадував, что рік тому вся помаранчева дружба розвалим через невміння домовлятіся, а плодами цього невміння скорістався Олександр Мороз. Тоді, у 2007-му, все буцімто завершилося добро, но ми ти гармонії булу нетрівалою.
У 2008-му Віктор Ющенко видав указ про призначення Дострокове парламентських віборів, альо цього разу до слів президента Ніхто НЕ дослухався. Вибори НЕ відбуліся, альо спікер Яценюк - у зв `язку з тим, что коаліція демократичних сил Припін Існування - подавши у відставку.
Так настала ера Литвина - іншого І, вочевідь, последнего. Хочай несподіваній Хід мовою, до котрого втиснув спікер, Можливо, Дає Володимиру Михайловичу шанс вновь покласть до кишені піджака омріяну Депутатська скоринку. Альо про це ми Вже розповімо у Іншому матеріалі.
А поки що, підводячі ризику под сказань, Нагадуємо нашому читач, що "мікс" зі спікерів в Українському форматі віглядає так: