Урядові законопроекти не легалізують, а заженуть зарплати в тінь - експерт

Запропоновані урядом законопроекти щодо легалізації заробітних плат, які цього тижня представив віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО, не дадуть бажаного ефекту і можуть ще більше тенезіровать їх. Таку думку висловив виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій МІРОШНИЧЕНКО. " Дані законопроекти не сприятимуть легалізації зарплат, вони, скоріше, заженуть їх у тінь - (їх реалізація - УНІАН) або скоротить кількість підприємств, або призведе до звільнення людей ", - вважає він. За словами А.МИРОШНІЧЕНКО, ставлення роботодавців до запропонованих законопроектів в основному негативне. Їхній головний аргумент - ринкова економіка не передбачає адміністративного регулювання заробітних плат. "Підприємство буде отримувати два види стягнень за порушення законодавства у сфері праці - по даному законопроекту фінансове і за Адміністративним кодексом. Тобто, за одне і те саме порушення двічі передбачена відповідальність ", - коментує А.МИРОШНІЧЕНКО введення штрафів за порушення трудового законодавства. Також роботодавці проти необгрунтовано високих штрафів: "Необгрунтована розмір штрафів - 34 тис. грн. за кожного працівника. Якщо обсяг продукції 300-400 тис. грн., То такий штраф нереальний ". Більше того, зазначає А.МИРОШНІЧЕНКО, законопроекти, окрім посилення адміністративної відповідальності, також передбачають кримінальну. Роботодавці також негативно оцінили введення такого механізму, як гарантована заробітна плата, назвавши його "радянським анахронізмом". Позитив, на думку А.МИРОШНІЧЕНКО, в тому, що більш коректно виписана процедура нарахування мінімальної заробітної плати та її співвідношення з тарифом першого розряду. "Це ті два позитиви, які ми бачимо, більше їх немає", - зазначив він. За словами заступника голови Федерації профспілок України Сергія Кондрюка, держава робить дві речі, які заганяють зарплату "в тінь". Перша - це штучне заниження розміру мінімальної заробітної плати. Друга - на сьогодні немає відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати. "Тому значна частина підприємств" маневрує "заробітною платою, що не виплачуючи її взагалі або виплачуючи її в конвертах. Тому створення таких умов, щоб було економічно невигідно затримувати зарплату є істотним чинником детінізації зарплат ", - зазначає він. Також представник профспілок підкреслює важливість громадського прикладу притягнення до відповідальності роботодавців за порушення трудового законодавства: "Не важливий термін ув'язнення (за порушення - УНІАН), важливі самі приклади, самі публічні факти притягнення до відповідальності за нелегальні виплати зарплат ". С.КОНДРЮК звернув увагу ще на один важливий момент - ситуація з оподаткуванням дуже високих доходів фізосіб. За його словами, на сьогодні з заробітної плати стягується найвищий прибутковий податок - 15%. При цьому доходи багатих людей - це вже давно не зарплати, а дивіденди та інші джерела, які оподатковуються у розмірі 5%. "Спільно з детінізацією заробітних плат необхідно детінізувати доходи, які отримують найбагатші люди. Такий підхід дозволив би значно поповнити державний бюджет ", - сказав він. Як повідомлялося раніше, 4 квітня віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО представив норми трьох законопроектів, спрямовані на легалізацію заробітних плат в Україні. За його словами, на сьогодні тіньовий фонд оплати праці оцінюється у розмірі 145 млрд. грн. Законопроекти будуть доопрацьовуватися протягом місяця, після чого будуть представлені в парламенті.