Борис Колесніков пообіцяв "давати свідчення через ЗМІ"
Глава Донецької облради випустив у світ "2-у частину" свого відкритого листа до заступника генпрокурора України, текст якого ми наводимо нижче:
"ВІДКРИТИЙ ЛИСТ (частина 2-а) БОРИСА КОЛЕСНИКОВА заступник генерального прокурора Віктор Шокін
Шановний Віктор Миколайович!
Обставини змусили мене знову звернутися до Вас через ЗМІ. Знаю, що після мого першого листа Ви опинилися на "лікарняному". Видужуючих! Ви ще будете потрібні слідству.
З моменту нашого останнього "спілкування" відбулися події, про які я Вас попереджав минулого листі. Очевидно, що Ви не тільки не врахували моїх застережень, але взагалі нічого не зрозуміли. Ви не дали відповідей на ті питання, які я Вам задав. Мабуть, Вам нема чого сказати на своє виправдання!
Нещодавно за клопотанням моїх адвокатів, а потім і рішенням суду, одним з банків слідству були надані дані про 22-х банківських рахунках сім'ї Пенчуків. Ці рахунки були відкриті Пенчуками в дні, коли вони продавали мені свої акції торгового центру "Білий лебідь". (Див. "Знайдені чергові" неспростовні "докази невинності Бориса Колесникова?" - "Обком")
Комп'ютерна система даних банку по секундах показала як "потерпіла" сім'я Пенчуков йшла від податків і ховала отримані готівкою від мене гроші за продані акції. Ці гроші були утаени Пенчуками від слідства і заявлені як сума "збитку", яку я нібито заподіяв їх сім'ї і які стали формальною причиною мого арешту.
Знайдені гроші зайвий раз підтверджують, що Пенчуки обмовили мене, а всі "докази", надані Пенчуками слідчим, були сфабриковані з метою вимагання у мене ВЖЕ СПЛАЧЕНИХ їм грошей.
На ці рахунки Пенчуки поклали ті гроші, які я ЧЕСНО і сповна заплатив їм. Слідство знав про ці рахунки ще з моменту першого допиту сім'ї Пенчуков - цієї організованої злочинної сімейної угруповання. Слідство мало моїми показаннями, в яких я повідомляв про це. Проте слідство навмисне ухилилося від перевірки даних фактів.
Замість того щоб займатися розслідуванням моєї справи, Генпрокуратура раніше продовжує знущатися наді мною і над людьми, які мене захищають. Цього разу прокурори сфабрикували кримінальну справу проти лідера парламентської фракції "Регіони України" Раїси Богатирьової і мого адвоката Андрія Федура. Так в чому ж вони завинили? Відкрили страшну таємницю банківських вкладів сім'ї Пенчуков чи все-таки надали слідству докази проти Ваших спільників? Адже саме через ці вкладів я перебуваю за гратами!
Ну, а щоб надалі не наражати на небезпеку моїх офіційних і громадських захисників, мені доведеться самому дати роз'яснення природи появи грошей на рахунках шахраїв Пенчуков. Ось, наприклад, як ховав гроші, на своїх банківських рахунках, Пенчук В.А.:
Дата і час транзакції
Інтервал
Сума та валюта транзакції
Примітка
03.10.02 13:12:21
94464 $
Сума, зазначена на прохання Пенчука в договорі про продаж акцій
03.10.02 13:12:47
Через 26 сек
9000 $
Гроші, що залишилися, отримані за акції (до10 000 $ - без повідомлення в ДПАУ)
03.10.02 13:14:03
Через 16 сек
9000 $
08.10.02
Відвідування банківської комірки
08.10.02 16:47:42
9000 $
Гроші, що залишилися, отримані за акції (до10 000 $ - без повідомлення в ДПАУ)
08.10.02 16:48:02
Через 20 сек
9000
21.10.02
Відвідування банківської комірки
21.10.02 16:16:49
9000 $
Гроші, що залишилися, отримані за акції (до10 000 $ - без повідомлення в ДПАУ)
21.10.02 16:17:13
Через 24 сек
9000 $
Будь-якому першокурснику юридичного чи фінансового факультету буде зрозуміло, чому гроші розкладені по 9 тисяч доларів і чому спочатку в договорі була занижена сума операції. Це робилося з однією метою - ухилитися від податків і фінансового моніторингу фіскальних органів, адже продавці, тобто Пенчуки, зобов'язані сплатити податки. Ось чому Пенчуки вимагали від мого представника більшу частину грошей за угоду віддати їм готівкою. Ось чому вони відкрили 22 (!) Банківських рахунки.
Тепер про саму "геніальною" на думку Пенчуков комбінації. Тато з сином, вже продавши акції, 07 жовтня 2002 року "в смертельно наляканих" стані "без ніг" і з "масою вогнепальних поранень" переводять дивіденди, отримані від діяльності ТЦ "Білий лебідь", в сумі, що перевищує дивіденди, які вони отримали за 3 останні роки разом узятих. Володимир Пенчук отримав 121453 грн. дивідендів, а Борис Пенчук - 123403 грн. Через тиждень, 14 жовтня 2002 року, вони повертаються в банк і відкривають нові рахунки, на які вносять точно такі ж суми. Невже слідчому не зрозуміло, що таким чином Пенчуки попросту ховали гроші і йшли від податків?!
Про рівень "порядності" і "законослухняності" Пенчуков говорить наявний у справі, але проігнорований наслідком, факт - навіть мита і збори за продаж особистих акцій ця банда оплатила з розрахункового рахунку ТЦ "Білий лебідь", чим завдала збитків більш ніж 10 000 акціонерів.
Після цього Пенчуки тішать себе думкою, що вони "красиво" обдурили ДПАУ і що "віртуозно" створили проти мене та інших сумлінних покупців докази. Створили для того, щоб надалі звинуватити нас у здирництві. Так би й шахраювали Пенчуки і далі, якби ...
Незабаром - до нещастя для організованої злочинної сімейної угруповання (ОПСГ) Пенчуков - громадськість дізналася про злочинну діяльність Бориса Пенчука на посту директора універмагу "Білий лебідь" за той час, коли його батько хворів (газета "Акцент" за 9 жовтня 2002). Оговтавшись від хвороби і дізнавшись, що натворив його улюблене чадо, Володимир Пенчук намагається врятувати сина від відповідальності за скоєне і ... скорочує його посаду. Незабаром звільняється і сам Володимир Пенчук. І після цього вони ще сміють мене звинувачувати в тому, що це я змусив з піти з торгового центру! На загальних зборах акціонерів, на якому я не був присутній, тому що вже продав усі акції і не був власником акцій, за його відставку проголосувало 96% присутніх.
Мої захисники вимагали від ГПУ встановити справжню причину звільнень Бориса Пенчука і його батька, а також перевірити їх господарську діяльність за 2002 рік. Але ці вимоги пройшли повз вух слідчих. Очевидно, слідчим було не до того. Зате в цей же час батальйони силовиків у масках вривалися в офіси компаній, в яких я вже не працюю понад 6 років. Їх завдання було - знайти хоч якийсь компромат щодо мене.
Наприкінці травня-початку червня Ви, зловживаючи владою, чините тиск на слідчу групу і вимагаєте від неї відкрити проти мене ще одну кримінальну справу. За іронією долі - за тією ж статтею, яка загрожує тепер і Вам - за зловживання владою. Після цього Ви змушуєте слідчих, не закінчивши розслідування, закрити справу.
Мої адвокати змусили Вас відновити слідство. І що ж зараз? Справа з ознайомлення у мене забрали, а група слідчих зі мною не працює взагалі. Їм - колись. Мабуть, вони продовжують вчити Пенчуков майстерності давати неправдиві свідчення.
Отже, з моменту виявлення грошей на рахунках Пенчуков пройшло 10 днів. Я все ще в СІЗО, Ви - все ще на волі. Я вимагаю від Вас відповіді на ті питання, які відносяться до Ваших прямих обов'язків.
Коли мене звільнять? Які Вам ще необхідні факти моєї невинності?
Які дії робить ГПУ? Заарештовано Чи рахунки зловмисників Пенчуков? Затримано Чи ці шахраї? Допитані вони? Проінформована чи податкова служба?
Справа 1999 року, сфабриковану Борисом Пенчуком і доводить його наклепницьку сутність, так і не знайдено. Його немає ні в прокуратурі Донецької області, ні в ГПУ. Зате по всіх телеканалах силовики відрапортували про те, що знайшли його. Дайте відповідь - хто і де його ховає ось уже четвертий місяць? За чиїм указом?
Чи покарані слідчі за неповне і абсолютно необ'єктивне розслідування?
Я відповім замість Вас: НІ!
Слідче управління ось уже п'яту добу протирає штани на нарадах по одному і тому ж питанню - як врятувати керівництво ГПУ від праведного гніву Президента. НЕ ВИЙДЕ!
На підставі вищевикладеного вимагаю пояснити народу України, Президента і парламенту моє більш ніж стоденні перебування за гратами, а також перебування на волі Вас і Ваших спільників!
Тільки не потрібно посилатися на суд. Мовляв, суд і розсудить. Так наші суди аж кишать прокурорськими працівниками, які батогом і пряником проштовхують потрібні Вам рішення! Чого варто клоунада, влаштована 15 липня Печерським районним судом, коли сама прокуратура визнає помилковість закладу на мене кримінальної справи, а суд, що не зорієнтувавшись, наступного дня виносить абсолютно протилежне, а тому абсурдним, рішення. Як це розуміти - і сторона захисту і сторона звинувачення визнали, що підстав для кримінальної справи немає, а суд - що є!
Так що ж це? Кримінал або політичне замовлення? Дотримання законів або натуральне злочин з боку силовиків? Пошук справжніх винних чи масштабний злочин, за участю керівництва ГПУ і МВС?
Я залишаю за собою право давати тепер показання через ЗМІ. Може, хоч так я змушу Вас працювати, а не сидіти склавши руки. А заодно я проінформую все українське суспільство про те, в якій небезпечній ситуації воно знаходиться, оплачуючи роботу таких горе - фахівців, як Ви. Я ще раз повторю - такі, як Ви, небезпечні для суспільства. Ви відповісте перед законом за ті злочини, які скоїли.
Борис Колесніков, голова Донецької облради
16 липня 2005