На проведеному Соборі самостійність УПЦ була значно укріплена - явочним порядком. Йдеться про затвердження прийнятих в попередні роки поправок до Статуту - які відповідно до діючої редакції документа повинні затверджуватися московським Патріархом. Соратники митрополита Володимира (Сабодана) до цих пір так і не визначилися в однаковості пояснень - чому, незважаючи на відсутність патріаршого твердження, нова редакція Статуту таки була соборно схвалена. Так, під час засідань делегатам було оголошено про такий собі телефонному дзвінку між митр. Володимиром і патр. Кирилом, в ході якого останній, нібито, усно схвалив українські нововведення. Але вже арх. Павло в вишецітірованном інтерв'ю про цю розмову взагалі не згадував - посилаючись лише на рішення Помісного Собору РПЦ 2009 року, котрий обрав нинішнього патріарха, а заодно, нібито, затвердила "оптом" всі попередні рішення церковних соборів рангом нижче. На що допитливі критики не забули відповісти посиланнями на протоколи "москвичів" - де йшлося про затвердження лише "центральних", московських зібрань - до яких українські, ясна річ, не відносяться. Так чи інакше, Московська патріархія виявилася поставлена ??перед фактом - її формальне "благословення" "киянам" не дуже то й знадобилося ... Подробиці читайте тут .