Експерт: "газова війна" між Україною і Росією вигідна обом сторонам

"Так звана" газова війна "між Україною і Росією вигідна обом сторонам.

Для України це шанс позбутися від формули розрахунку, яка залежить від цін на нафтопродукти, а також від дискриминирующего умови про обов'язкове відборі 33 млрд. куб. м газу на рік, в яких її промисловість (а російський газ споживається нею, а не рядовими споживачами), не потребує. Для Росії - шанс роздобути частку у володінні українською газотранспортною системою. З тим, щоб впливати на визначення ставки плати за транзит. Ситуацію нагнітає те, що з вересня по грудень ціна для України буде тільки зростати, адже згідно з умовами договору від 19 січня 2009 року, розрахунок формули оплати за газ здійснюється за рівнем цін на нафтопродукти за дев'ять передували цьому місяцю. З січня же по квітень 2011 року ціна на нафту в світі зростала ", - заявив у прес-центрі Харківської філії Інституту Горшеніна соціолог і політолог Денис під'ячий.

За його словами, "насправді в традиційному розумінні терміну" газових воєн "відбувається, більше нагадує якщо можна так висловити" холодну версію "такої війни, коли сторони в общем-то, розуміючи малоперспективним задоволення своїх вимог, зосереджуються на нарощуванні козирних карт на майбутнє або побічно прагнуть вплинути на опонента. Адже до 7 вересня, коли необхідно вносити оплату за газ, повноцінних переговорів не було. Справа зовсім не в непоступливості Кремля , якого діюча формула розрахунку ціни за газ не влаштовує, а в тому, що обом сторонам зараз просто необхідно "пограти м'язами" на "публіку", що складається зі спільноти всередині своїх країн, а також європейських держав. Росія тим самим, очорнивши репутацію України, хоче посилити прихильність европотребітелей до обхідних газопроводах, будівництво, яких затягується, і заодно потішити електорат напередодні виборів. В Україні вибори поки нескоро, але нашому уряду важливо продемонструвати, що Україна навпаки, є надійним транзитером, який справно платить за своїми рахунками, але має намір стати проти дискримінуючої ціною за газ. Дискримінуючої чинності поступового зниження залежності активів українських олігархічних груп від обсягу газу, передбаченого договором, що лише збільшує переплату ".

Експерт зазначив, що "в односторонньому порядку Україна підняти ставку транзиту не може, оскільки це спричинить за собою денонсацію Росією харківських угод, і скасування" харківської знижки "в 100 дол автоматично" з'їсть "отриманий виграш. Тому під шумок розмов про судову тяжбу, на яку, зрозуміло, гарантії важко покладати, але яку ніхто не заважає здійснювати, сплачуючи при цьому за рахунками, Україна опрацьовує сценарій реструктуризації "Нафтогазу України", за яким замість однієї енергетичної компанії має з'явитися три і всі приватні ".

За словами Под'ячева, "зараз вирішити спір можливості немає - занадто вже ненормальними здаються сторонам вимоги опонентів. Процес же нарощування аргументів і отримання піар-дивідендів від суперечки (як, можливо, і сам судовий процес) займе декілька місяців, достатніх для того, щоб за чинною формулою напруга знизилося. Водночас сумнівно , щоб ціна питання у справі реального перегляду формули і ціни за газ була достатньою для української сторони, щоб поступитися частиною ГЗС. Тому, найімовірніше, в дану "газову кампанію" питання не вирішиться компромісом . Сторони працюватимуть над зміною ситуації для майбутніх сутичок - Україна трансформувати "Нафтогаз", Росія - прагнути знизити лояльність європейських партнерів до України. "Трубу" українська національна олігархія буде готова віддати лише тоді, коли остаточно зрозуміє, що залежність її застаріваючих активів від газу знизилася ".