РПЦ вдарить хресним ходом по українській автокефалії

Сьогодні з Москви стартує хресний хід по п'яти лаврів Росії, Білорусії і України, який триватиме до 30 липня. Це асиметрична відповідь РПЦ на відкритий крок Української православної церкви до відокремлення від Московського патріархату.

Хресний хід, який проводиться з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, розпочнеться 18 липня, в день знайдення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького, в Сергієвому Посаді і, об'єднавши православні лаври в символічне благодатне кільце, закінчиться в Святогірській лаврі, пише "Российская газета" .

Проект об'єднує три країни: Росію, Україну і Білорусію. "Це має послужити зміцненню духовної єдності наших народів", - вважає Володимир Березовський, директор Міжнародного центру соціально-значущих проектів "Святі Лаври Русі Православної" - організатора Хресного ходу.

Кресна хід включає в себе три лаври на Україну і дві в Росії. Його головною учасницею стане ікона, яка зображує святих покровителів і засновників кожної з п'яти лавр, а також Святу Трійцю, на честь якої були зведені Свято-Троїцька Сергієва і Олександро-Невська лаври, і Божу Матір, покровительку Києво-Печерської, Почаївської та Святогірської лавр.

Учасники Хресного ходу зустрінуться з Предстоятелем РПЦ Патріархом Кирилом, митрополитом Київським і всієї України Володимиром, митрополитом Мінським і Слуцьким Філаретом та піднесуть їм у дар ікони "Собор небесних покровителів Лавр Святої Русі".

Закінчиться шлях паломників в Свято-Успенській Святогірській лаврі 30 липня - в день святкування Святогірської ікони Божої Матері.

У планах організаторів і учасників і проведення двох "круглих столів": "Свята Русь: погляд у майбутнє" та "Духовна місія Православ'я в сучасному світі", польоти на повітряній кулі з зображенням покровителя російської державності, святого апостола Андрія Первозванного над лаврами, в яких пройде Хресний хід.

У ході проведеного напередодні відеомосту організатори відзначили, що Хресний хід був запланований ще три роки тому. Вони заперечують прив'язку заходу до поточних собтіям. Разом з тим, очевидно, що зв'язок є. Нагадаємо, 8 липня Собор УПЦ МП в Києві зі скандалом прийняв новий Статут, ряд пунктів якого можна розцінити як відкритий крок до автокефалії . Зокрема, служби і проповіді в українських церквах, що відносяться до Московського патріархату, відтепер належить вести українською, а не церковнослов'янською та російською мовами. Скорочено також сфери, в яких діяльність УПЦ узгоджується з Москвою.

Це повністю вкладається в курс місцевих світських властей і частини впливових церковних ієрархів на створення Єдиної Помісної української церкви, в рамках якої передбачається об'єднати єпархії УПЦ МП з інститутами і парафіями Української автокефальної церкви. Згідно з оприлюдненими в колишні роки планам, канонічно нова церква може залежати не Патріарху Московському і всієї Русі, а Патріарху Константинопольському, який вже здійснив кілька візитів до Києва.

Подія викликала новий розкол в українському православ'ї. Частина парафій і єпархій на південному сході України, наприклад, Одеська, заявили про опозицію новому Статуту. Ряд православних організацій та спонсорів УПЦ МП зі сходу України також оголосили протест. Однак Держкомітет з питань релігії України і Мін'юст країни зареєстрували новий документ без належного широкого обговорення церковної громадськістю.

На думку експертів, заходи, подібні Хресного ходу, не є адекватною відповіддю на кроки ієрархів УПЦ до відокремлення, і врдя чи зможуть зупинити цей процес. Найближчим часом очікується черговий візит на Україну патріарха Кирила. Що ще має намір вжити РПЦ для збереження єдності канонічної території, поки не відомо.