Психологиня пояснила, як на нас впливають новини про війну, та дала поради, що допоможуть зменшити цей вплив

Психологиня пояснила, як на нас впливають новини про війну, та дала поради, що допоможуть зменшити цей вплив

Українська психологиня Тетяна Лупіна пояснила, що постійне читання новин про війну може негативно відбиватися на емоційному стані людини та її робочому ресурсі. Важливо розуміти, що ми можемо впливати на цей процес, контролювати його – відкласти телефон або ноутбук, влаштувати собі інформаційний детокс.

Про це Тетяна розповіла в інтерв'ю медіаресурсу Вazilik. Вона дала кілька лайфхаків, які допоможуть зменшити вплив новин та відпочити від негативу у ЗМІ.

Так, за рекомендацією психолога, не варто читати новини в ліжку вранці та ввечері. Краще дивіться розслаблюючі або розважальні відео в TikTok, естетичні фотографії в Instagram та інше, але не перевантажуйте себе стрічкою новин одразу після пробудження та перед сном.

Фахівчиня радить: "Ми нічого не пропустимо. Я так жартую, але насправді це правда: якщо буде щось таке, що нам 100% потрібно знати, то ми почуємо про це або побачимо з вікна. Наразі ми не маємо шансів пропустити щось дійсно важливе. Якщо новини забирають ваш ресурс – не читайте їх".

Тетяна Лупіна. Джерело: bazilik.media

Варто бути особливо обережними з інформаційними каналами, які підносять новини вкрай вразливо. Такі джерела привносять до інформації свій емоційний фон, нагнітаючи події, передаючи власну паніку на широку аудиторію.

"Звичайно, ми емпатично підхоплюємо це, починаємо турбуватися, розповідаємо близьким і вже всі панікують. Якщо такі емоційні канали впливають на вас – відпишіться", – уточнила Лупіна.

Ще один дієвий лайфхак – попросіть кого-небудь розповідати вам основне за день. Так ви будете в курсі всіх ключових подій, але прямої взаємодії з моторошними фото та відео з передової вдасться уникнути.

"Страшні стани відбувалися з людьми після перегляду фото з Бучі, Ірпеня, Маріуполя та інших міст. Багато хто читав це, дивився, а потім тижнями не міг підняти себе з ліжка. Ми можемо на це вплинути, але продовжуємо несвідомо переглядати все, щоб, наприклад, прожити свій травматичний досвід чи через інші позасвідомі потяги", – прокоментувала експертка.

Також можна створити в Telegram окрему папку з усіма каналами, яку ви переглядатимете лише в тому випадку, якщо знайдете на це сили та ресурс.

Як писав OBOZREVATEL, український письменник та журналіст Марк Лівін зауважив, що більшість українців не схильні до відкритості емоцій, а особливо у період війни. Людям здається, що вони мають бути сильними, а тому тримати усі переживання, негатив та страх у собі. Лауреат різних літературних премій розуміє, чому співвітчизники обирають таку позицію, оскільки і сам стикався з подібним, проте зараз констатує: "Репресії емоцій – це ризик розвитку хронічних та психологічних захворювань".

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!