Блог | Чому для багатьох із нас слово "повинен" – найбридкіше
Ось і скінчились Новорічні свята. А їх закінчення означає наше повернення до своїх буденних справ та обов’язків. І для багатьох людей, таке повернення – дуже важкій стрес, викликаний, серед іншого, думками про те, що ти саме повинен знов робити щось, що тобі роботи ну зовсім не хочеться. Але внаслідок чого це відбувається? І як покласти край роздратуванню, яке виникає знову і знову, у кожен такий момент? Спробую детально розібрати цю ситуацію:
Головний нюанс, який відразу потрібно зрозуміти, так це те, що в нашому лексиконі слово "повинен" має дві різні трактовки:
№1) Повинен – в сенсі "зобов’язаний".
№2) Повинен – в сенсі "необхідно".
Так ось, саме жорсткій внутрішній наголос на варіанті №1, і призводить нас, найчастіше, до сильного роздратування та різних конфліктів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Наведу простий приклад:
"Завтра я знову повинен піднятися о сьомій ранку, щоб вчасно встигнути на роботу!" – каже собі людина, яка вже сильно роздратована однією лише думкою про це. Можливо, справжня причина її роздратування – робота, яку вона виконує, їй не подобається. Та ще менше їй подобається зарплатня, яку вона за неї отримує. Але звичка сприймати слово "повинен" лише в сенсі особистого зобов’язання, ще більше здіймає стрес, та саме "змушує" виконувати свої трудові обов’язки. І коли так, кожного разу, у своїй роботі людина фіксує для себе вислів "я повинен" в сенсі – я зобов’язаний, чи зобов’язана, це може стати одним з головних чинників емоційного вигоряння, про яке, до речі, я детально розповідав у своїй попередній статті.
А самий тонкий момент тут полягає у тому, що слово "повинен" викликає найбільше роздратування, коли на підсвідомості ми переконані, що жодної іншої альтернативи, ніж йому підкоритися, в нас не має! Бо інакше на нас, нібито очікує жорстке покарання, або якісь серйозні, непоправні втрати. Тобто, вся ця ситуація зумовлена відсутністю в голові власного вільного вибору.
Але, як тільки ми спробуємо застосувати у своєму розумінні варіант №2, тобто змінити жорсткі зобов’язання на звичайну необхідність, це відразу ж змінює сенс слова "повинен" з безальтернативного на варіативний. І тоді навіть таке буденне: "Зранку, перед роботою, я повинен добре поснідати" – отримує зовсім інше наповнення, з емоційної точки зору. І тут мене добре зрозуміють, перш за все, ті матусі, які кожного ранку збирають дітей до школи.
Також, роблячи внутрішній наголос саме на необхідності, значно легше робити, наприклад, туж ранкову зарядку, частіше спілкуватися з близькими, чи допомагати добрими справами іншим. А можливість власного вибору в нас з’являється відразу, як тільки ми самі починаємо свідомо обирати різні варіанти виконання своїх справ:
- роблячи зарядку, брати лише посильні навантаження, або важчі;
- їсти на сніданок лише рослину їжу, або щось більш калорійне;
- на роботі не брати на себе зайві обов’язки, якими вас не наділяли;
- та допомагати іншим, коли у вас справді є така можливість і бажання.
І таких пунктів насправді безліч. Та розумна поведінка по відношенню до них не лише полегшує наше життя в побутовому сенсі, але і значно зменшує ризик розчарування, в собі та оточуючих. Та до того ж знімає з нас хибне відчуття власної провини, за не виконані "жорсткі зобов’язання", які ми самі на себе іноді вішаємо. Саме тому, переформатування, у власній свідомості, усіх жорстких зобов’язань, у гнучку необхідність – найдієвіший спосіб позбутися зайвого стресу при поверненні до своїх щоденних справ. Будете ви робити це самі, чи за допомогою психолога – звісно вирішувати вам. І оскільки тема того: "хто, що та кому з нас в цьому житті винен" – дуже велика, в мене ще буде привід повернутися до неї, в контексті, перш за все, сімейних стосунків. А поки що я усім щиро бажаю гарного початку Нового Року, та вдалої реалізації тих справ, досягти успіху в яких вам більш за все необхідно.
Дякую за увагу!
