Вандалізм на Банковій: історія будівлі Офісу президента. Фото

Двері Офісу президента демонтували комунальники

В Україні продовжує гриміти скандал довкола будівлі Офісу президента на вулиці Банковій, 11, яку 20 березня було атаковано прихильниками акції протесту проти кримінального переслідування Сергія Стерненка. Як наслідок, споруду було облито фарбою, вікна у дверях вибито, а площа перед ОП перетворилася на поле з численними, часто нецензурними написами.

OBOZREVATEL згадав історію однієї з головних будівель країни, яка, до того ж є пам'ятником архітектури національного значення.

В Офісі президента вже встигли підрахувати збитки, завдані пам'ятці архітектури заворушеннями 20 березня 2021 року. Згідно з даними фахівців на відмивання гранітного цоколя будівлі і наведення порядку навколо потрібно витратити 2 мільйони гривень. І хоча не всі експерти згодні з цими цифрами, але факт залишається фактом – один із символів країни, історична та архітектурна пам'ятка стала жертвою вандалізму.

Відео дня
Зараз Офіс президента "прикрашений" всілякими написами, а скло в дверях розбито

Наприкінці ХІХ століття на місці нинішнього будинку ОП стояв особняк Фрідріха Мерінга, який здавали в оренду Київському військовому округу. Вже під час національно-визвольних змагань 1917-1921 років будівля вперше стала центром української державності. У 1918 році, тут розмістився Генштаб УНР, а потім Генштаб Української Держави.

Після поразки Української революції в будівлі розмістився штаб КВО вже радянської України. А після перенесення столиці України з Харкова до Києва (1934 рік. – Ред.) Виникла потреба в будівництві нових адміністративних будівель та реконструкції міста. Так з'явилися нинішні величні споруди Кабміну, Верховної Ради, МЗС, квартал житлових будинків на Липках і нинішній Офіс президента.

Роботи зі зведення велетенського штабу для військових почали в 1936 році. Йона Якір, який був головнокомандувачем військами КВО, зажадав, щоб споруда його відомства була не нижчою від будинку НКВД на нинішній вулиці Грушевського, 12 (будівля Кабміну. – Ред.).

Архітектором будівлі став відомий зодчий Сергій Григор'єв. Йому вдалося об'єднати старі корпуси КВО в один об'єм та надати споруді монументального вигляду в дусі сталінського ампіру. Хоча в інтер'єрі будинку було ціле змішання стилів – від класики до українського бароко. Фасад ОП із подовженим крилами, масивним ризалітом зі вставною колонадою коринфського ордера вражає багатьох і нині.

Цоколь будівлі облицювали полірованим гранітом. Колір фасадів будинку спочатку був сірим. Білим він став уже за часів Незалежної України.

Втім, задоволеними лишилися не всі. На з'їзді архітекторів у 1937 році творіння Григор'єва розкритикував видатний режисер Олександр Довженко. Мовляв, такий монументальний будинок тисне на київські пагорби та сильно "перевантажує" вигляд столиці. І все ж, до 1939 року штаб КВО було повністю збудовано.

Одна з особливостей будівлі – чотири кулі з лабрадориту в чавунних ложах із чотирма лапками. Вони символізували глобус, який було зображено на гербі СРСР. Подібні кулі авторства того ж Григор'єва збереглися і на Либідському шляхопроводі.

Символічні кулі на лапках теж постраждали

Якір, який хотів поселитись у монументальний будинок, не встиг у ньому і попрацювати – командарма розстріляли в 1937 році, а вже в 1938 році радянська репресивно-каральна машина "проїхалася" по вищому командному складу Червоної Армії. Це був своєрідний "подарунок" від Сталіна на 20-ту річницю її створення.

За часів II Світової війни колишній штаб КВО служив нацистам. У ньому вони обладнали Київський генералкомісаріат. Саме тоді цей будинок почали фотографувати. Колишній штаб КВО обвішали німецькими прапорами зі свастикою, а всі вулиці та площі поруч із будівлею перейменували. Наприклад, сама Банкова перетворилася на Бісмаркштрассе.

Будівлю використовували й нацисти

Генералкомісаріат займався багатьма питаннями управління столицею України. Тут існував відділ праці, який займався скеруванням киян на примусову роботу до Німеччини. Були в будівлі й відділи пропаганди, контролю за заготівлею сільгосппродукції та постачання окупаційних військ.

На щастя, під час війни будівля не була сильно зруйнована, і її швидко відновили. Після чого розмістили тут ЦК Компартії України. Тут були "офіси" всіх повоєнних секретарів ЦК КПУ – від Микити Хрущова до Станіслава Гуренка.

За часів Незалежності монументальну споруду ЦК пристосували під потреби Адміністрації президента України, яку було неодноразово перейменовано. У 2005 році вона стала Секретаріатом, потім знову Адміністрацією, а з 2019 – Офісом президента. У 2019-му була ідея переїзду ОП в Український Дім, але вона не знайшла свого розвитку. Шедевр Григор'єва, створений для влади, продовжує їй же і служити, а також є візитною карткою всієї країни.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у суботу, 20 березня, біля Офісу президента пройшла акція на підтримку активіста Сергія Стерненка, засудженого за викрадення депутата. Протест закінчився погромами, під час яких одну людину було затримано.

При цьому організатор акції протесту Сергій Філімонов заявив, що бити скло не планувалося, салют будівлі не пошкодив, а фарбу залишали на сходах для всіх охочих.