У Києві на території Софійського собору вчені відкрили підземні лабіринти: для кого їх будували. Фото, відео

4 хвилини
37,9 т.
У Києві на території Софійського собору вчені відкрили підземні лабіринти: для кого їх будували. Фото, відео

У Києві почалися унікальні розкопки на території Національного заповідника "Софія Київська". Археологи виявили древні підземелля, які збереглися до наших часів у чудовому стані.

Кореспонденти OBOZREVATEL побували на місці наукових досліджень, першими в країні спустилися в підземні лабіринти та дізналися, для чого їх будували (щоб переглянути фото та відео, доскрольте до кінця сторінки).

Сталася НП, а виявили підземелля

На початку травня на території Софійського собору стався обвал ґрунту. Внаслідок НП один з автомобілів навіть частково пішов під землю. На щастя, з машиною нічого не трапилося, а ось істориків чекав успіх. На місці провалу вони помітили старовинну кладку. Що це може бути? Залишки стародавньої споруди? Бібліотека Ярослава Мудрого? Секретні лабіринти?

Відео дня

У заповіднику світового значення вирішили негайно провести розкопки підземної споруди. Відомі археологи взялися до роботи та встановили, що до них печери вже вивчали – це було в 1916 році та в 1970 роках.

Щоправда, розкопки 1916 року породили чимало легенд. І стосувалися вони саме цього тунелю. Наприклад, нібито тут залишили написи, що тут містяться великі скарби Ярослава Мудрого. Хоча вчені висловлюють припущення, що це історичний фальсифікат.

У старовинні підземелля нікого не пускають.

За часів Російської імперії про київські скарби складали легенди й навіть було написано книгу, де їх шукати. Дійсно, їх знаходили, але не в тих місцях, про які писали. Та й скарб для історика – це не тільки монети, прикраси й старовинні фоліанти. Навіть шматочок кераміки може допомогти зробити наукове відкриття. Але це лірика. А факт залишається фактом. Лабіринти вивчили, і зараз ми розповімо, чого дійшли вчені.

Тільки правда: бочки з алкоголем і срібна ложка

Археолог Тимур Бобровський із радістю провів нас у підземеллі. Чесно, було трохи страшнувато. Хоча ми опинилися внизу, спустившись приставними сходами, а ось археолог скористався мотузкою і опинився внизу лабіринту всього за кілька секунд – досвід!

Археолог Тимур Бобровський розповів, що лабіринти – єдина споруда XVII століття на території Софії.

Він же і розповів, що думає сучасна наука про знахідку. Підземелля, в яких кладка збереглася в чудовому стані, – єдина споруда XVII століття на території Софійського собору. Саме в цьому столітті почалося відродження нашої національної святині.

Кладка склепінь підземелля збереглася в чудовому стані.

"За характером кладки можна припустити, що на початковому етапі – в середині – другій половині XVII ст. – підземелля було цілком складено з глини, а пізніше – наприкінці XVII і в першій половині XVIII століття – частину перебудували з використанням вапняного розчину. Щодо призначення споруди, можна припустити, що це була пивниця – господарський погріб Софійського монастиря, який звели за митрополита Петра Могили", – розповів Тимур Бобровський.

Довжина лабіринтів може досягати 60 метрів.

За словами Бобровського довжина підземелля може досягати 60 метрів. Тобто за мірками XVII століття – це значна споруда. Зараз вчені її вивчають із двох боків. Лабіринт цікаво побудований, ніби під кутом. Через що потрапити до нього можна з різної глибини. В одному розкопі, який зараз вивчають, глибина не більше ніж 3 метри, а ось інший вхід не дуже вивчений. Припускають, що його глибина може становити від 5 метрів.

Спуститися в тунель непросто.

Цікаво подивитися на кладку зводів споруди. Цегла збереглася в чудовому стані – тріщини можна знайти тільки в місцях провалу ґрунту. Примітно, але для зведення підвалів використовувалася плінфа (тонка обпалена цегла часів Київської Русі. – Ред.) із Софійського собору. Завдяки цьому споруда дуже міцна.

Для спорудження підвалів використовували старовинну цеглу.

В лабіринтах прохолодно, якщо на вулиці +30, то тут на 10 градусів менше.

Надзвичайних скарбів, за якими всі ганяються, тут поки не знайшли. Та й бочок із вином або пивом трьохсотрічної витримки теж. Вчені припускають, що підвали спустошили ще в XVIII столітті.

Попри те, що підземелля вже вивчалися, на цих розкопках вченим вдалося знайти кераміку часів Київської Русі, а також уламки посуду ΧVII–XVIII ст. Також археологи знайшли срібний солід шведського короля Густава Адольфа (1630-ті рр.), який ще потрібно очистити, та уламок посрібленої столової ложки з гербовою позначкою XVIII століття.

Солід Густава Адольфа.

Унікальні розкопки засипати землею не будуть. У планах заповідника законсервувати знахідку і виставити на загальний огляд. Це може статися вже до кінця 2021 року.

Археологам залишається побажати неймовірного успіху. Хтозна, може скарби Ярослава Мудрого вони дійсно знайдуть. Оскільки їм ще копати й копати.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у столиці показали, як виглядали дачі жителів міста наприкінці 1950 років. Це були невеликі будиночки в мальовничих місцях столиці.