ТОП-5 найстрашніших пожеж в історії Києва: від князів-сепаратистів до підпалу кінотеатру "Жовтень". Фото

6 хвилин
14,1 т.
ТОП-5 найстрашніших пожеж в історії Києва: від князів-сепаратистів до підпалу кінотеатру 'Жовтень'. Фото

Нещодавно в Києві сталася пожежа в історичній будівлі на вулиці Саксаганського. Цей будинок горить уже вдруге. У 2015 році під час ліквідації вогню тут загинуло 2 рятувальники.

У зведеннях новин ми щодня читаємо про пожежі. То сарай загорівся, то будинок. Але за тисячолітню історію наше місто переживало набагато страшніші згарища. Його громили, знищували місцевих жителів, але воно завжди відроджувалося і зберігало свій величний вигляд, визначений ще за часів Київської Русі.

Кореспондент OBOZREVATEL зібрав ТОП-5 пожеж, які назавжди залишаться в пам'яті киян.

Приниження святинь і лицемірство: взяття Києва Андрієм Боголюбським у 1169 році. Цей підпал Києва – злочин, який можна порівняти тільки з варварством, яке заподіяло місту монголо-татарське нашестя. І найстрашніше в цій історії те, що його скоїв князь, який вважав себе захисником православної віри.

Він замахнувся на першопрестольне місто, сакральний центр східних слов'ян – Київ. За твердженням українського історика Михайла Грушевського, коаліція князів північної Русі (Володимиро-Суздальське князівство та інші. – Ред.) вирішила знищити Київ як центр давньоруської держави. І це було зроблено з особливою жорстокістю.

У березні 1169 року коаліція з 11 князів зібралася біля Вишгорода і пішла на Київ. Місто сміливо тримало оборону кілька днів, але здалося в руки ворога 8 березня. Однак це не завадило Боголюбському кілька днів знищувати святині і його жителів. Під немилість потрапили всі – і бояри, і жінки з дітьми. Кілька днів місто палало, а храми і палаци було розграбовано.

Іпатіївський літопис повідомляв, що попри руйнування кам'яні храми міста встояли. "А поганці запалили монастир Пресвятої Печерської Богородиці, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві стогін, і туга, і скорбота невтішна, і сльози безперестанні. Все ж це сталося через наші гріхи", – йшлося в історичному документі.

Після страшного розгрому Боголюбський залишив на князювання в Києві свого сина Гліба, однак останньому утримати престол не вдалося. Владу повернув собі тутешній князь Мстислав Ізяславич.

До речі, князь-сепаратист і борець "за віру" здійснив невдалий похід на Київ у 1173 році, а вже наступного року його вбили бояри з його ж оточення.

Після руйнування Києва в 1169 році місто неодноразово підпалювали та знищували. Але були згарища і в мирні часи. Велика трагедія сталася на Подолі в 1811 році...

Велика пожежа 1811 року: Поділ назавжди став іншим.

Поділ початку ХІХ століття був жвавим районом із хаотичною, переважно дерев'яною забудовою. Хоча й існували кам'яні церкви та будинки, але їх було зовсім небагато. Літо 1811 року видалося надзвичайно спекотним, до того ж, в деяких колодязях киян пересохла вода. 9 липня, опівдні, у дворі міщанина Антона Овдієва виникла пожежа, яка перетворилась на великий вогонь. Загорівся весь Поділ.

Згарище тривало два дні. За офіційними даними у вогні загинуло понад 30 людей, багато тварин, а також знищено тисячі будівель. Владою було створено спеціальну комісію, покликану допомогти постраждалим. Для цього потерпілих, залежно від їхнього майнового стану, розділили на три категорії й почали виділяти гроші, а також будматеріали.

Благо більшість церков, усупереч руйнуванням, збереглися.

Реакція на пожежу була на найвищому рівні. Імператор Олександр I писав київському військовому губернатору Милорадовичу: "...співчуваючи про долю, яка спіткала мешканців цього міста, наказую вам негайно вжити всіх заходів, які від вас залежать, для полегшення треб їхніх, я буду очікувати донесення вашого про тих, які більше за інших постраждали, а так само і про спосіб допомоги, який ви визнаєте для них пристойним..."

Кошторис на відновлення Подолу.

Вже до 1812 року в Санкт-Петербурзі затвердили проєкт нового Подолу, який відтепер мав будуватися за новим планом Головного архітектора Києва Андрія Меленського й одного з головних архітекторів Росії того періоду Вільяма Гесте.

План Подолу і плоскої частини м.Києва, на якому відображено забудову, створену після пожежі 1811 року.

За задумом архітекторів, Поділ отримав регулярне планування, а також багато площ із будівлями в стилі класицизму.

Попри страшні втрати, деякі старі житлові будинки досі збереглися. Їх легко впізнати за розташуванням, дуже часто вони розвернуті боком до червоної лінії вулиць.

Знищення Хрещатика у вересні 1941 році. Ще одна велика київська трагедія, внаслідок якої вигляд історичної частини центру міста було частково втрачено, а також знищено мости і комунікації. До цього часу достеменно невідомо, хто скоїв цей підлий злочин. Хоча багато сучасних істориків вважають, що це справа рук радянської влади.

Підтвердження тому "тактика випаленої землі", яка практикувалася радянською владою всю Другу світову війну. Хоча достеменно відомо, що під час відступу з Києва радянська влада замінувала всі важливі об'єкти міста.

Однак не можна не враховувати і той факт, що нацисти також займалися диверсіями та часто створювали провокації, щоб розстріляти ні в чому не винних людей. У цій історії найстрашніше, що було завдано величезної шкоди історичному центру міста та загинуло багато людей.

22 вересня німці почали розміновувати адміністративні будівлі та об'єкти інфраструктури, проте в місті було так багато вибухівки, що в поспіху навести лад не вдавалося. 24 вересня споруда "Дитячого світу" на розі Хрещатика і Прорізної, 28/2, куди населення, за наказом окупаційної влади, здавало радіоприймачі, вибухнуло, а полум'я поширилося на сусідні будови.

У багатьох будинках зберігалися пляшки із запальною сумішшю і гасові лампи, тому вогонь швидко поширився на сусідні будівлі. До того ж більшість із них мали дерев'яні перекриття.

Зруйнований Хрещатик.

Згоріли готелі, бібліотеки, консерваторія, величезна кількість документів і антикваріату. Наступного дня німці організували евакуацію жителів тутешніх будинків, попутно деякі будинки підривали, щоб зупинити поширення вогню. Щоправда, пожежа тривала до 29 вересня.

Також сильно постраждав і найвищий житловий будинок УРСР, хмарочос Гінзбурга. Від нього залишилася лише коробка, яку остаточно знесли в 1950-х роках, а на його місці побудували інший хмарочос – готель "Україна" (раніше "Москва". – Ред.).

Пожежа 1943 року: Університет у руїнах і спустошене місто. Коли радянські війська 6 листопада 1943 року зайшли в місто, то воно постало жалюгідним – під час відступу з міста німці підірвали Червоний корпус університету імені Тараса Шевченка, будівлю Будинку оборони, колишній Інститут шляхетних дівчат, вирубали тисячі дерев у ботсадах і парках. Місто тліло, а обвуглені стіни будівель викликали жах.

Горить Будинок оборони. Листопад 1943 року.

І тільки зусиллями архітекторів дореволюційного часу, таких як Павло Альошин, вдалося відновити будівлі Університету, Будинку вчителя (тоді Музей ім. Леніна. – Ред.).

Так само швидко почали розбирати руїни Хрещатика і відбудовувати його.

Відновлення Хрещатика.

Кінотеатр "Жовтень" врятували гуртом. Ця пожежа, на щастя, обійшлася без жертв, але стала справжньою трагедією не тільки для співробітників культурного закладу, а й киян. За вісімдесят років свого існування він встиг стати одним із найулюбленіших кінозалів міста. Тут завжди показували найцікавіші та унікальні фільми. У сквері поблизу кінотеатру закохані призначали побачення, а скільки зізнань у любові бачили ці стіни!

29 жовтня 2014 року в зал "Гегемон" невідомі чоловіки підкинули димову шашку, через що почалася серйозна пожежа. Полум'я практично повністю знищило культовий кінозал. Рятувальники намагалися загасити вогонь протягом двох діб.

"Жовтень" горів два дні.

І все-таки "Жовтень" врятували. Збирали гроші, як то кажуть, усім світом. І зібрали. Київрада і КМДА скооперувалися і виділили більшу частину коштів на відновлення будівлі, а також визнали конструктивістську споруду пам'ятником архітектури.

Напівзруйновану будівлю зуміли врятувати.

Примітно, що в підпалі підозрювали студентів історичного факультету одного з київських вишів.

І все ж, попри нелегку історію, величезну кількість втрат, наше місто зуміло повстати з попелу і відновити деякі втрачені пам'ятки.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у Києві під час протестів 20 березня було понівечено вигляд будівлі Офісу президента. Як запевняють представники ОП, мітингувальники завдали збитків будівлі на 2 мільйони гривень. До 27 березня весь фасад було відмито від написів, а вікна і двері замінено.

УкраїнаКиївБлог киянинаПожежа в Києвіфото КиєваФоторепортажБудинок профспілок в КиєвіІсторіяІсторія УкраїнипожежаУкраїна