На Хрещатику та вища за дзвіницю Лаври: у мережі пригадали історію першої телевежі Києва. Унікальні фото
Перша телевежа Києва була заввишки 180 метрів і розташовувалась у центрі столиці на вулиці Хрещатик. Побачити тригранну металеву конструкцію можна було з різних локацій нашого міста.
Унікальні фото того періоду та історію опублікували у спільноті проєкту "Спрага": в Києві цікаво" в соціальній мережі Facebook. Спочатку транслювався один канал, а передачі показували тільки ввечері.
"У другій половині 1940-х років було ухвалено рішення відкрити перший у Києві телецентр – комплекс телевізійних студій, які транслюють телепередачі з високою чіткістю зображення. Зрозуміло, що така престижна установа мала розміститися десь у центрі міста. Але де? Адже Хрещатик після Другої світової війни майже повністю лежав у руїнах", – розповіли автори проєкту.
За їхніми словами, вибір влади припав на будівлю, якій пощастило більш-менш встояти у вихорах війни, – нині це Хрещатик, 26. Її перепланували та реконструювали. Внаслідок чого в листопаді 1951 року з'явилася незвичайна споруда з химерним фасадом, прикрашеним безліччю арок, напівколон, і була подібна більше на східний палац із казок "Тисячі та однієї ночі".
За цією будівлею, ззаду, на пагорбі, що є ні що іншим, як залишками древнього Ярославового Валу, звели тригранну телевізійну вишку заввишки 180 метрів. Її було добре видно не тільки з Хрещатика, а й із далеких вулиць, які швидко стали однією з визначних пам'яток міста. У газетних публікаціях незмінно підкреслювалося, що висота вежі вдвічі більша від знаменитої лаврської дзвіниці.
Навесні 1954 року київський телецентр отримав пересувні телевізійні станції, які дозволили вести трансляцію передач не лише зі студій, а й репортажі з вулиці, з футбольного стадіону, показувати театральні спектаклі, концерти. Перша така трансляція проводилася з приміщення Театру опери та балету.
"Спочатку київська вежа ретранслювала лише один канал, причому передачі виходили в ефір лише у вечірній час. Вважалося, що у денний час люди перебувають на роботі, а тоді ще не було моди ставити в установах телевізори… Проте, починаючи з 1959 року, телевізійники почали освоювати і денне мовлення. Спочатку з побоюванням – по дві години двічі на тиждень, але потім обсяги стали поступово збільшуватися", – додали автори.
У 1962 році на телевежі встановили додаткову антену, в результаті чого вона стала ретранслювати два канали, а через сім років до Києва прийшло кольорове зображення.
Як повідомляв OBOZREVATEL, столична річка Либідь згадується в літописах Київської Русі в 968 році. У 1950-х роках її русло ще не було приховане бетонними плитами, а відкрита частина не мала вигляд смітника.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!