Без "Глобуса" та з клумбами: в мережі показали, як виглядав Майдан Незалежності в 1950-х роках. Фото
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Наприкінці 1950-х років на Майдані Незалежності на місці нинішнього ТРЦ "Глобус" були сходи, що вели до готелю "Україна". Вздовж них росли дерева і було облаштовано клумби.
Унікальне фото з архівів КП "Київзеленбуд" опубліковано на сторінці спільноти "Київ крізь роки" у соціальній мережі Facebook. На знімку можна побачити, який вигляд мала ця локація понад 60 років тому.
"Сквер біля Жовтневого палацу культури. 1956-1960 року", – йдеться у повідомленні.
На опублікованому фото можна побачити сходи, що вели до готелю "Україна" та починалися майже біля будівлі Оперної студії Національної музичної академії. Крім того, вздовж підйому були обладнані тераси з лавками та ліхтарями.
Майдан Незалежності – центральна площа Києва. Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софійською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.
До кінця X століття це місце, як і весь нинішній Хрещатик, називалося Перевесищем та було болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що веде до Верхнього міста.
2001 року в композиційному центрі Майдану було збудовано Монумент Незалежності на честь десятиліття незалежності України.
Нагадаємо, на початку 1900-х на вулиці Володимирській у Києві їздили трамваї. Але при цьому мешканці та гості міста продовжували користуватися гужовим (кінним) транспортом.
У 1930-х роках на перехресті біля Бессарабського ринку у Києві рух транспорту на вулиці Хрещатик регулював міліціонер. Незважаючи на присутність правоохоронця, пішоходи все одно перебігали вулицю просто перед автомобілями.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що Пуща-Водиця у Києві була відома ще з часів Київської Русі, зокрема як місце князівського полювання. Завдяки трамвайній лінії ця локація стала улюбленим місцем відпочинку для мешканців столиці, особливо після Другої світової війни.