Яким буде Київ до 2040 року і що чекає на резонансні об'єкти. Інтерв'ю з головним розробником генплану

Новий проект Генплану міста Києва до 2040 року вже викликав чимало страхів, побоювань та звинувачень на адресу авторів. Ми зібрали усі зауваження та претензії – і вирушили до комунальної організації "Інститут Генерального плану міста Києва", фахівці якої і розробляли цей проект.

Відео дня

Начальник "Інституту Генерального плану міста Києва" Сергій Броневицький в інтерв’ю для OBOZREVATEL детально розповів про те, яким чином і чому саме так у проєкті нового Генплану відображено "гарячі точки" столиці, що насправді становить загрозу для навколишніх лісів і чим може обернутися гальмування затвердження основного містобудівного документу Києва.

– На сайті "Київгенплану" з 18 березня виставлено на ознайомлення матеріали проєкту Генплану Києва. Ви з тих пір приймаєте зауваження і пропозиції від громадськості. Після скасування всіх обмежувальних заходів пройдуть офіційні громадські слухання проєкту. Часу досить, аби, за бажання, ретельно все вивчити і надати розробникам свої пропозиції. Окремі активісти висловлюють невдоволення тим, що, за їх словами, на багатьох ділянках замість зелених насаджень проєкт передбачає забудову. Вони вам пишуть?

– Пишуть, і ми зобов'язані відповісти на всі 100% зауважень і пропозицій. За моїм дорученням під час ознайомлення з проєктними матеріалами проводився аналіз пропозицій та зауважень, які надходили до КО "Київгенплан". Виявлено дуже цікаві та корисні результати. Переважна частина зауважень має суто політичну спрямованість та стосується вимог щодо скасування легітимних на даний час рішень колишніх скликань Київської міської ради про надання або зміну цільового призначення під забудову земельних ділянок, розташованих у зелених зонах, на територіях лісів, лугів тощо. Це дозволило виявити найбільш конфліктні рішення, про які згадується у зауваженнях активістів, для їх подальшого розгляду в установленому порядку.

– З якими зауваженнями ви не погоджуєтеся?

– На жаль, зауваження деяких активістів, зокрема, щодо обмеження повноважень Київської міської ради приймати рішення про розробку Генерального плану міста, свідчать про спроби перетворення проєкту Генерального плану міста у платформу для політичного протистояння міській владі та задоволення власних амбіцій в умовах передвиборчої кампанії.

Також, наприклад, проектні рішення щодо організації буферних парків, які деякі активісти називають "злочинними знищенням лісів на поталу забудовникам". Проте аналогічні рішення у Генплані-2020 та Програмі розвитку зелених зон міста Києва до 2020 року до цього часу не викликали звинувачень від цих самих активістів. Існування такої практики в європейських містах їх також не обурює.

Частина зауважень стосується невірного трактування умовних позначок існуючої та проектної забудови як можливості "суцільної житлової забудови" цих територій. По таких питаннях ми надавали роз’яснення, однак ці роз’яснення ігноруються. І навпаки, зображення існуючої забудови відповідно до норм трактуються як механізм "узаконення" колишніх рішень. Деякі зауваження стосуються завершеності проєкту Генплану, представленого для ознайомлення. Розроблення генерального плану міста – це складний багатоетапний процес. Етапи розроблення визначаються згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", постановами Кабінету Міністрів України, Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Мінрегіону України, державними будівельними нормами "Склад та зміст генерального плану населеного пункту".

– Які ж це етапи розроблення?

– Перший. Підготовка, вивчення та узагальнення вихідних даних, комплексний аналіз ("аудит") реалізації чинного генплану з оцінкою проблем, ризиків, сильних та слабких сторін міста.

Другий. Розробка проєкту Генерального плану міста Києва, зокрема комплексна ресурсна оцінка, обґрунтування та розрахунки показників, розробка пропозицій, підготовка. текстових та графічних матеріалів у складі та змісті, відповідно до державних будівельних норм, стратегічна екологічна оцінка проектних рішень.

Розроблений проект генерального плану передається замовнику для попереднього розгляду та ознайомлення. Після цього замовник оприлюднює повідомлення про початок громадських слухань.

Третій. Громадські слухання проєкту Генерального плану та громадське обговорення його стратегічної екологічної оцінки. Протягом громадських слухань громадскість надає пропозиції та зауваження, які розробник розглядає спільно із замовником та зобов’язаний урахувати, якщо ці зауваження не суперечать законодавству державним нормам та правилам...

Зазвичай для крупного міста етап громадських слухань триває більш одного місяця, а до графічних та текстових матеріалів може бути внесено декілька сотен правок.

– Отже, наразі проєкт перебуває навіть не у кінці другого етапу?

– А є ще четвертий і п’ятий етапи. Доопрацьований проєкт Генерального плану подається на експертизу. Під час проходження експертизи проєктувальник виправляє проєктні матеріали з урахуванням зауважень експертів або надає роз’яснення. У містобудівній практиці до складного проєкту Генерального плану крупного міста, як правило, надається декілька десятків зауважень. Фактично на етапі експертизи здійснюєься подальше доопрацювання проєкту.

Скоригований проєкт разом з експертним звітом, матерілами громадського обговорення, необхідними протоколами подається замовником на розгляд Київської міської ради. Наступає останній етап. Проєкт Генерального плану протягом місяця розглядається постійною комісією та передається для розгляду на сесійному засіданні.

При цьому під час розгляду постійною комісією також можуть бути внесені окремі редакційні правки з урахуванням зауважень депутатів Київради.

Затверджений Генеральний план оприлюднюється та передається замовнику для розміщення у векторній формі в автоматизованій геоінформаційній системі мсітобудівного кадастру міста Києва. Підкреслюю, що згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація – це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Отже, проєкт Генерального плану міста Києва набуває статусу містобудівної документації, а процес його розроблення вважається завершеним, тільки після затвердження Київською міською радою.

– Мабуть, у багатьох претензії викликає вже сам факт продовження житлового будівництва у Києві, передбачений проєктом?

– У проєкті Генплану міста Києва наводяться показники очікуваної чисельності постійного населення міста – 3,26 млн. осіб на основі комплексного демографічного аналізу, розробленого Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України. Крім того, чисельність фактичного населення прогнозується до 3,85 млн. осіб. Цей показник ураховує населення, яке постійно мешкає у населених пунктах прилеглих до Києва міст, селищ та сіл та працює або отримує певні послуги у Києві.

У проєктувальників немає законодавчих та адміністративних підстав штучно обмежувати розрахункову чисельність населення міста. Недооцінка у проєкті Генплану об’єктивних тенденцій та демографічного прогнозу щодо чисельності мешканців призводить до негативних соціальних та економічних наслідків: зростання черг до дитячих садків та шкіл, нестачі електро- та енергоресурсів, недостатньої провізної спроможності магістралей тощо. Розрахунки по кількості будинків у Генеральному плані нормами не передбачено. Ескіз забудови виконується при розробленні детального плану території. Забудову планується здійснювати комплексно з об’єктами соціальної сфери, прибудинковими зеленими насадженнями та майданчиків, іншими об’єктами благоустрою з обмеженням щільності населення мікрорайону до 450 осіб/га.

– Що скажете з приводу дописів у Фейсбуці про те, що частині лісів та лісопарків загрожує перетворення на буферні парки?

– Насправді загрозу для лісів складають не буферні паркові зони, які ми пропонуємо створювати на базі міських лісів, а перевищення максимально допустимого рекреаційного навантаження, яке складає 0,7-1 люд/га у хвойних лісах та до 3,5 люд/га у листяних лісах. Зазначені показники наведено у таблиці 8.5. ДБН Б.2.2:2019 "Планування та забудова територій", які пройшли уважний розгляд та погодження з екологами профільного Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Перевищення рекреаційних навантажень, яке постійно відбувається на ділянках лісу, прилеглих до існуючих житлових масивів, призводить до поступової деградації та загибелі природних зелених насаджень, витоптування трав’яного покрову, знищення рідкісних квітів тощо. Крім того, створення буферної паркової зони біля житлової забудови дозволяє забезпечити пожежну безпеку. Заборона розміщення МАФів визначається регламентом використання цієї території.

– Буферні парки – це ідея розробників проєкту нового Генплану?

– Створення буферних парків передбачене ще рішеннями чинного Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого у 2002 році, Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої у 2005 році, чинність якої продовжено до кінця 2020 року. У 2006 році було розроблене та затверджене Положення про створення та утримання буферних парків. Протестів та заперечень мешканців щодо цих документів за період їх реалізації не надходило.

– Що ж таке буферний парк?

– Це упорядкована частина території лісу населеного пункту, розташована на межі міста з лісом, призначена для вільного короткотривалого відпочинку і організована шляхом поступової реконструкції до певної ландшафтно-планувальної системи (з максимальним збереженням існуючого природного середовища). Вона є комплексом, що поєднує рекреаційні, архітектурно-художні, санітарно-гігієнічні, пізнавальні та лісогосподарські функції. Згідно з ДБН "Планування та забудова територій" у містах з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше існуючі масиви міських лісів слід перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених територій загального користування із розрахунку не більше 5 м. кв./люд.

Буферні парки створюються за проєктами, розробленими відповідно до чинного законодавства. Проєкти створення буферних парків підлягають обов’язковій державній екологічній експертизі. Створення буферних лісопарків є загальновживаною європейською практикою. У європейських містах питома вага зелених зон загального користування складає близько 60% від загальної площі усіх зелених зон міста.

– Скільки буферних парків буде в Києві?

– Ми передбачаємо створення 15 буферних парків на базі міських лісів біля житлових масивів загальною площею території 1598 га. Буферні парки в межах НПП"Голосіївський" вилучені з проєктних рішень Генплану відповідно до зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

– На сьогодні "гаряча точка" – урочище Протасів Яр, де будують житловий комплекс. Чому ви не повернули цій ділянці "зелений" статус?

– Тому що відповідно до вимог ДБН "Склад та зміст генерального плану населеного пункту" при розробці генерального плану міста мають бути враховані, в тому числі, інформація містобудівного, земельного та інших кадастрів, інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб, прийняті рішення щодо забудови та іншого використання території.

– А детальніше?

– Дві земельні ділянки по вул. Протасів Яр загальною площею 16,47 га одним із двох рішеннь Київської міської ради від 2004 року віднесені до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель рекреаційного призначення, а другим – "Про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом'янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом'янської у Солом'янському районі м. Києва" – передані у власність для житлово-громадського будівництва.

Ще одна земельна ділянка по вул. М.Амосова рішенням Київради від 2007 року (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням КМР у 2008 році) "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "БОРА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом'янському районі м. Києва" була відведена для житлово-громадського будівництва. Цим рішенням були внесені зміни до чинного на сьогодні Генерального плану міста Києва, а саме: земельна ділянка по вул. Миколи Амосова була переведена з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови.

Також були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 2005 року, а саме: було виключено з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр у Солом'янському районі Києва.

– Тобто шансів на зелену зону в Протасовому Яру нема?

– Такий шанс з’явився! Київрада на найближчій сесії розгляне питання зміни цільового призначення частини земельних ділянок Протасового Яру – знову на зелену зону. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. І це знайде своє відображення у нашому проєкті.

– Активісти, які виступають за створення екопарку "Осокорки", також невдоволені рішенням вашого проєкту, мовляв, Генплан пропонує забудувати територію диких боліт і озер. Що скажете?

– Знову ж таки, це не Генплан пропонує. Так казати неправильно. Відповідно до детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, затвердженого рішенням Київради в 2009 році, а також відповідно до рішення Київради від 2005 року "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" земельної ділянки для забудови об'єктами житлового і соціально-побутового призначення на ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва" там у проєкті Генерального плану Києва –житлова та громадська забудова.

У проєктувальників немає юридичних підстав не дотримуватися та проігнорувати рішення суду, який на сьогодні не визнав цю забудову незаконною. Законність або незаконність будівництва встановлює суд, а не проєкт Генерального плану міста Києва. КО "Київгенплан" не має повноважень відміняти рішення суду, які є легітимними та законними для реалізації незалежно від затвердження нашого проєкту.

Отже, питання потребує подальшого розгляду та пошуків компромісу.

– То там буде суцільна забудова?

– У жодному разі! У проєкті Генерального плану враховані два рішення Київської міської ради від 2019 року – "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Осокорківські луки" та "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Озеро Тягле". Відповідно до них територія на південь від вул. Колекторна, що включає озеро Тягле та його прибережну смугу, і територія на південь від озера Тягле (загальною площею 285 га за двома рішеннями) визначена як територія природно-заповідного фонду і за функціональним призначенням віднесена до території лугопарків, зелених насаджень загального користування (поза межами санітарно-захисної зони БСА) та водних поверхонь. Відповідні зміни були внесені у текстові та графічні матеріали проєкту Генерального плану міста Києва.

– І ще цікава ситуація. Крістерова гірка в матеріалах проєкту Генплану зелена, але деякі активісти стверджують, що десь у вас приховані наміри віддати її під забудову. Як таке може бути?

– Це безпідставні звинувачення. На основному кресленні проєкту Генерального плану міста Києва Крістерова гірка – земельна ділянка по вул. Вишгородська, 47-ж за функціональним призначенням віднесена до території зелених насаджень загального користування відповідно до рішення КМР від 2019 року "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-ж у Подільському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ КМ" від 14.08.2007 N 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-ж у Подільському районі міста Києва". На кресленні "Озеленені, ландшафтно-рекреаційні території і території та об'єкти природно-заповідного фонду" зазначена ділянка визначена як частина пам’ятки природи "лісове урочище Крістерів". Отже, у проєкті Генплану міста Києва забудова парку Крістерова гірка не передбачається.

– Окремі активісти побоюються, що якщо зелені зони, які знаходяться поблизу житлового комплексу, в матеріалах проєкту Генплану позначені як зони існуючої житлової забудови, то їх неминуче забудують. Чи це так?

– Території існуючої забудови відображаються на графічних матеріалах проєкту Генерального плану міста Києва згідно з даними міського земельного кадастру. При цьому території існуючої забудови згідно з державними будівельними нормами включають прибудинкові зелені зони, внутриквартальні сквери і бульвари. Тобто позначка "території існуючої забудови" не означає, що в майбутньому зелені пагорби будуть суцільно забудовані. Максимально допустимий відсоток забудови обмежується ДБН "Планування та забудова територій". Зокрема, для 11-поверхової забудови він дорівнює не більш 30%. У проєкті Генерального плану міста Києва згідно з державними санітарними нормами прийнято також обмеження щільності населення мікрорайону до 450 осіб/га.

– На Оболоні мешканці хвилюються щодо можливого будівництва багатоповерхівок на місці спорткомплексу "Акваріум". У проєкті Генплану ця ділянка відведена під зону житлово-громадської забудови в перспективі.

– Земельна ділянка по просп. Героїв Сталінграду, 45, на якій розташований фітнес-центр "Акваріум", наразі забудована і в проєкті Генерального плану за функціональним призначенням відноситься до сельбищних територій, а саме до зони житлово-громадської забудови.

Відповідно до наявних даних чинного Генерального плану Києва, за функціональним призначенням вона відноситься до території житлової багатоповерхової забудови. Зона житлово-громадської забудови, позначена у проєкті нового Генерального плану міста, не суперечить за функцією розміщенню басейну. Ділянки навколо озера Біле в межах прибережної захисної смуги відносяться до ландшафтно-рекреаційних територій, де передбачається благоустрій та очищення існуючого озера.

Тому ще раз повторю: проєктом Генерального плану міста Києва земельні ділянки не відводяться під забудову та забудови не узаконюються. У проєкті Генерального плану ураховуються прийняті легітимні (не скасовані судом або не відмінені) рішення Київради.

Порядок прийняття рішень щодо надання та відведення земельних ділянок, зміни їх цільового призначення визначається земельним законодавством, а не проєктом Генерального плану міста Києва. Крім того, у проєкті Генплану передбачено розміщення фізкультурно-оздоровчих комплексів та будівництво басейнів критих та відкритих загального користування для населення у кожному районі міста Києва. Конкретні терміни будівництва залежать від доходів міського бюджету, інвестиційних надходжень та плануються у Програмах економічного і соціального розвитку міста Києва.

– А територію заводу "Арсенал" ви справді передбачаєте віддати під житлово-громадську забудову?

– Земельна ділянка Державного підприємства заводу "Арсенал" має цільове призначення: "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничого, житлового та соціально-побутового призначення". Відповідно до намірів землекористувача в проєкті Генерального плану на перспективу зазначена земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься частково до зони промислової та науково-виробничої забудови (вздовж Кловського узвозу) і частково до зони житлово-громадської забудови.

– В інтернеті була інформація, що громада селища Шевченка на Подолі намагається захистити від забудови зелену зону між вулицями Косенка та Золочівською, яку місцеві жителі вважають сквером. А що там у вашому проєкті?

– Відповідно до даних Кадастрової карти України зазначені ділянки між вулицями Косенка та Золочівською надані у власність: "Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд" Відповідно, в проєкті Генерального плану ці ділянки за функціональним призначенням відносяться до сельбищної території, а саме до зони садибної житлової забудови.

Знову підкреслю, що в даному випадку проєкт Генплану міста Києва ураховує прийняті рішення, а не передбачає нову садибну забудову у лісі, і тим більше – не відводить та не узаконює ділянки під садибну забудову, оскільки ці ділянки вже відведені та надані у власність. Додам, це дуже цікава інформація, що місцеві жителі вважають сквером цю зелену зону у лісі: вона свідчить, що насправді мешканці аж ніяк не проти створення буферних парків (або скверів) на частині міських лісів.

– Кияни багато років чинять спротив будівництву ЖК в буферній зоні Софії Київської, висотність якого на кілька поверхів перевищує дозволену. Хоча міська влада зобов'язала забудовника демонтувати зайві поверхи, він цього не робить. У проєкті Генплану будівля зазначена як така, що існує в межах зони житлово-громадської забудови. Чи є підстави для такого узаконення?

– Проєктом Генерального плану міста Києва жодним чином не пропонується узаконити проблемну будівлю у буферній зоні Софії Київської. ДБН "Склад та зміст генерального плану населеного пункту" не встановлює вимоги надавати переліки об’єктів незаконного або самовільного будівництва та виділяти їх на кресленнях окремим умовним позначенням. Інформація щодо переліку об’єктів незаконного та самовільного будівництва наводиться та постійно оновлюється Службою містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури.

На історико-архітектурному опорному плані наведено буферну зону об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" згідно з останніми вихідними даними, наданими Міністерством культури, молоді та спорту України.

Матеріали проєкту Генерального плану розробляються на топооснові, яка фіксує існуючий стан забудови територій (елементи забудови, які фізично присутні в межах території) і надається у вигляді вихідних даних. Елементи забудови на топооснові не можуть бути змінені розробником, оскільки це буде фальсифікацією вихідних даних.

З іншого боку, Генеральний план визначає функціональне зонування територій, а не їх забудову, тому наявність на матеріалах топооснови елементів забудови аж ніяк не означає їх узаконення. Питання дотримання законності ведення будівництва належить до компетенції ДАБІ.

– У матеріалах проєкту Генплану береги річки Почайни, якою опікуються відомі в Києві активісти, залишаються зеленою зоною загального користування, але, кажуть, не все так просто. У проєкті Генплану також позначені зони житлово-громадської забудови протягом 20 років – у тому місці, де Почайна витікає. Активісти кажуть, що відповідно до домовленостей з орендарем ділянки на цій ділянці в перспективі має бути відкрите русло річки.

– Наразі Парк "Почайна", створений згідно з рішенням Київради від 2017 року площею 10,10 га, відображений в проєкті Генерального плану міста Києва (в графічних та текстових матеріалах) відповідно до зазначеного рішення, і за функціональним призначенням відноситься до ландшафтно-рекреаційних території, а саме – до території зелених насаджень загального користування і водних поверхонь. Графічні матеріали проєкту Генерального плану міста Києва щодо урахування проєктної документації парку Почайна з відкриттям її русла будуть перевірені та за необхідності уточнені. Однак принагідно зазначу, що загальна стратегія щодо відкриття русел малих річок та створення навколо них зелених зон вперше запропонована саме у проєкті Генерального плану міста Києва.

– Чому графічні матеріали проєкту Генплану не були представлені для ознайомлення у векторному форматі?

– Розроблення містобудівної документації до її затвердження не вважається завершеним. Громадське обговорення є дуже важливим етапом розроблення проєкту Генерального плану міста Києва. Наступним важливим етапом є проходження експертизи. Містобудівна документація у векторному форматі тільки після її затвердження розміщується в офіційній автоматизованій інформаційній системі містобудівного кадастру. Розміщення незавершеної та незатвердженої документації у векторному форматі, який надає можливість коригування матеріалів, може призвести до юридичних колізій та негативних правових наслідків.

– Якщо поглянути на питання, які ми щойно з вами обговорили, то очевидно, що ризики та загрози стосуються чинних та легітимних рішень Київради, прийнятих за період реалізації Генерального плану-2020, які до цього часу не відмінені та не визнані судом незаконними. А не самого проєкту Генплану. Чи не так?

– Так, і при цьому Генеральний план не є інструментом чи засобом узаконення цих рішень.

Водночас я вважаю, що необхідно законодавчо врегулювати можливості громадського обговорення та впливу громадськості на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок під забудову та узгодження інвестиційних намірів забудовників щодо розміщення будівництва.

Тим часом гальмування затвердження нового Генерального плану міста Києва подовжить дію ручного механізму регулювання містобудівної діяльності та сприятиме поширенню хаотичної забудови. Вкотре закликаю киян уважно вивчити матеріали проєкту на сайті й надсилати свої зауваження та пропозиції на пошту або на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.