"Його створювали найкращі майстри країни": розповідаємо про конфлікт навколо павільйону "Квіти України"

Кияни продовжують спостерігати сумну статистику щодо історичних будівель – їх позбавляють охоронних статусів, щоб нові власники могли побудувати торгові центри та офіси.

Відео дня

Днями розгорівся конфлікт навколо павільйону "Квіти України" в центрі столиці – забудовник уже зрізав 30-річний виноград і почав зносити історичний фасад. Активістам вдалося домогтися судової заборони на будівництво, однак протистояння ще не закінчено.

OBOZREVATEL зібрав головне.

Про яку будівлю йдеться?

Будинок "Квіти України" розташований на вулиці Січових Стрільців, 49. Це один з найкращих прикладів київського модернізму. У 80-х роках будівлю спроєктував архітектор Микола Левчук для комунального підприємства, що займалося дослідженням квітів. А в 1985 році проєкт навіть отримав нагороду Спілки архітекторів України як найкращий архітектурний твір.

Спочатку це був навчально-методичний павільйон із магазином, оранжереєю і дослідницьким центром. На першому поверсі продавали рослини, вище відбувалися виставки, ще в декількох приміщеннях були майстерні та курси флористики.

Про історію створення "Квітів України" розповіла Ірина Калюжна – дочка ініціатора будівництва Михайла Копейченка, який у 70-х роках очолював республіканське управління зеленого будівництва та благоустрою.

"У 1971 році делегація з обміну досвідом на чолі з батьком відвідала Францію, де вперше він побачив центр з вирощування, продажу, створення композицій квіткової продукції... Ідея полягала не стільки у будівництві торгової точки, скільки в навчально-методичному центрі популяризації квітництва, навчанні фахівців флористики, впровадженні нових технологій", – зазначила вона.

За словами Ірини, в період дефіциту рідкісні будівельні матеріали привозили з сусідніх республік. А найкращі дизайнери країни працювали над оформленням головного залу.

"Були записані десятки касет чарівної музики, співу птахів, звуків водоспаду, шуму фонтанів... У цей час батько очолював делегацію фахівців України в Фінляндії та за особисті кошти для відкриття центру закупив пакувальний матеріал для букетів, миски під композиції, горщики й багато іншого", – додала вона.

Боротьба за спадщину

У 2010-х тут відкрили супермаркет "Бджілка", але минулого року він закрився. Відтоді будівля пустувала. А на початку 2021 року навколо історичної споруди несподівано виріс паркан без будь-яких розпізнавальних знаків.

"Тоді ж ми, місцеві жителі, об'єдналися в ініціативну групу "Зберегти Квіти України", щоб з'ясувати, який проєкт буде тут реалізований, тому що на той момент паспорта проєкту біля будівлі не було", – розповідав представник групи, історик Тарас Грицюк.

На бік активістів став народний депутат Дмитро Гурін. Він запропонував забудовнику зберегти архітектуру будинку, однак, незважаючи на діалог, роботи тривали. А в кінці червня з'ясувалося, що будівельники обрізали коріння винограду, який 30 років обплітав фасад будівлі, демонтували унікальні люстри та вітражі з інтер'єру.

Що хочуть побудувати?

Павільйон викупила міжнародна компанія Rockwill Group. Замовником реконструкції виступає приватне акціонерне товариство "Квіти України", яке очолює Олексій Пишний. Він планує переробити будинок під офісний центр із коворкінгом, ресторанами, підземним паркінгом, надбудовою та скляним оформленням. Ось як виглядає проєкт:

6 липня кілька десятків киян провели акцію "Я з Квітами". Представник забудовника запропонував почати діалог з метою пошуку компромісу. Активісти були згодні за умови зупинки демонтажу будівлі. Того ж дня Пишний пообіцяв зібрати групу архітекторів для консультацій, і тільки після цього почати роботи.

Однак уже через шість днів робітники почали знесення. Не дозволили зруйнувати будівлю активісти, які швидко мобілізувалися, зламали будівельний паркан і заблокували демонтаж павільйону. Через день Київський суд наклав арешт на будівлю, чим заборонив її демонтаж і будь-які роботи на території.

Що каже влада?

Міністр культури Олександр Ткаченко став на бік захисників "Квітів України". Він каже, що поки є сумніви щодо законності містобудівних умов і обмежень – початок будь-яких будівельних або демонтажних робіт є неправомірним. Крім того, будівлі можуть надати охоронний статус як важливій пам'ятці архітектури.

"Відповідно, закликаю столичну владу ретельніше підходити до видачі містобудівних умов і обмежень, а не роздавати їх з висотністю, яка абсолютно ганьбить місто", – додав він.

Радник київського мера Дмитро Білоцерківець стверджує, що будівельні роботи на вул. Січових Стрільців, 49 не можуть проводитися без узгодження з Міністерством культури. Оскільки ця адреса потрапляє в історичний ареал.

"У проєкті підготовчих робіт, наданому власне забудовником, відсутній демонтаж фасаду будівлі. Щодо цього порушення скеровано ​​перевірку Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (ДАБК). Упевнений, після перевірки буде складено акт про невідповідність робіт проєкту і подано позов до суду з метою скасувати повідомлення про підготовчі роботи", – зазначив він.

Вимоги активістів

Ініціативна група "Зберегти" Квіти України" та ГО "Мапа реновації" вимагають реставрувати будівлю, а не реконструювати її. А також знайти їй нову сучасну функцію, яка зможе максимально залучити унікальний простір з атріумом без руйнування.

"Реконструкція, яку анонсує інвестор, вносить істотні зміни в архітектуру – це порушення немайнових авторських прав архітектора. Можна знайти рішення, за якого будівля буде прибутковою і збереже архітектуру", – заявив історик Тарас Грицюк.

Анастасія Левчук з організації, яка займається урбанізмом, "Агенти змін" зазначає, що будівля повинна бути громадським простором і служити городянам, як це було історично.

"Зараз близько 20 історичних будівель Києва – і дореволюційних, і модерністських, і ранньої радянської епохи – перебуває я на межі зносу, хоча зазвичай таких будівель було не більше 10 щорічно", – розповіла на мітингу архітекторка Дарія Корба.

А поки боротьба за історичну спадщину Києва триває, будівля "Квіти України" перетворилося на справжній суспільний простір – з культурною програмою, освітніми лекціями і виставками. Наприклад, у п'ятницю, 16 липня, з 21:00 до 23:00 на стінах атріуму відбулося світлове шоу художників Carbon Residence і Photinus Studio. А в суботу, 17 липня, Довженко Центр показував на стінах будівлі фільм "Навесні" Михайла Кауфмана.