В Україні термін придатності вказуватимуть не на всіх продуктах: що зміниться

Верховна Рада України 231 голосами підтримала законопроект №8450, який змінює правила маркування продуктів. Тепер замість максимального терміну придатності вказуватимуть мінімальний, а на деяких продуктах, наприклад кондитерських виробах і винах, можуть зовсім не вказувати дати.

Відео дня

OBOZREVATEL вивчив закон і зібрав головні нововведення у маркуванні і штрафах.

Що помітить покупець:

На етикетках з'явиться інформація про речовини і добавки, які можуть викликати алергію. Це, на думку авторів закону, захистить споживачів від шкідливих для них добавок, які зараз дозволяють не вказувати на етикетці. При цьому незначний вміст ГМО можуть не вказувати.

Заборонять "брехати" в етикетках (більше не буде "цілющого чаю" і йогуртів, які "нормалізують травлення"). За подібний обман штрафуватимуть.

Термін придатності вказуватимуть по-новому. Це найбільш суперечлива норма. По-перше, для швидкопсувних продуктів залишать маркування "використовувати до", а для всіх інших дозволять писати "мінімальний термін придатності". Це та дата, після якої продукт все ще можна вживати, але він вже може змінити свої характеристики. З одного боку, тепер неможливо дізнатися, після якої дати взагалі не можна використовувати продукт. А з іншого — це дає можливість покупцеві відмовлятися від вживання продукту, який уже змінив свої смакові характеристики.

Читайте: У Харкові в супермаркеті поліцейський охорони застрелив покупця: перші подробиці

Як маркуватимуть:

• якщо продукт зберігається до трьох місяців, вказуватимуть тільки місяць і день (без року);

• якщо продукт може зберігатися від 3 до 18 місяців — вкажуть місяць і рік;

• якщо продукт зберігається від 18 місяців — тільки рік;

На рибі та м'ясі мають вказувати, чи розморожували їх. Це нібито допоможе не купувати продукти, які внаслідок багаторазових заморозок і розморозок втратили свої смакові характеристики.

На яких продуктах можуть не вказувати термін придатності:

• свіжі фрукти та овочі;

• вина, лікери тощо;

• напої, які містять 10 і більше відсотків спирту;

• хлібобулочні вироби та кондитерські вироби;

• сіль, цукор, оцет.

Як покарають виробників (імпортерів): не вказав інформацію про речовину, яка може викликати алергію — штраф 125 тис. грн; не вказав всієї інформації на етикетці, але загрози для життя немає — штраф 20,8 тис. грн; поміняв інформацію на етикетці і обдурив покупця — штраф 62,5 тис. грн. При цьому відповідальність для супермаркетів за неправильне маркування не передбачена.

Як повідомляв OBOZREVATEL, з початку 2018 року споживчі ціни у моніторингу Державної служби статистики зросли лише на 3,5%. При цьому різниця у магазинах становить від декількох до п'ятдесяти відсотків.

Кілька місяці тому популярний столичний супермаркет викрили в обмані. У магазині АТБ ціна, яка була вказана на товарі, значно відрізнялася від тієї, яку довелося заплатити. Такі випадки обману — не рідкість в Україні. Про те, як брешуть продавці, читайте тут.