СБУ та ДФС втратять "хлібні підрозділи": Рада ухвалила Зе-законопроєкт

СБУ та ДФС втратять 'хлібні підрозділи': Рада ухвалила Зе-законопроєкт

Народні депутати вважають неефективною, а часто і небезпечною, боротьбу з економічними злочинами в Україні, тому вирішили створити новий правоохоронний орган – Бюро економічної безпеки. У четвер, 28 січня, Рада проголосувала за відповідний законопроєкт, президенту залишилося його лише підписати.

Так, вже скоро Державна фіскальна служба та Служба безпеки України мають втратити "хлібні підрозділи" і залишитись без годівниці.

OBOZREVATEL дізнався, які повноваження отримає новостворений орган, чи дійсно він буде незалежним та як вимірюватимуть його ефективність.

Ліквідувати податкову міліцію і забрати повноваження в СБУ: що передбачає документ

Законопроєкт вносить зміни до низки законів, і головною його метою є створення нового правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Передбачено ліквідацію податкової міліції, а також підрозділів у сфері економічної безпеки СБУ.

У коментарі для OBOZREVATEL одна з ініціаторів законопроєкту, нардепка Ольга Василевська-Смаглюк пояснила, які саме функції заберуть у СБУ, а які в них залишаться.

"Основні питання, які виникали під час доопрацювання проєкту, це були правки, які стосуються діяльності СБУ. Звертаю увагу, що підрозділ контррозвідки в СБУ залишається. Також за СБУ залишається захист критичної інфраструктури. Служба безпеки перестане займатися захистом державного економічного потенціалу, а також розкриттям злочинів проти корупції та організованої злочинності у сфері управління і економіки", – додала нардепка.

СБУ можуть залишити без годівниці

У більшості країн Європи, в США служба безпеки не має впливу на бізнес. У нас же СБУ багато років займається не притаманним для контррозвідників розслідуванням економічних злочинів. У результаті профільний відділ "К" став найбажанішим місцем роботи для кожного корупціонера.

У бізнес-середовищі співробітників відділу "К" називають "комерсантами". Вони можуть допомогти з контрабандою, заплющити очі правоохоронцям на борделі, що працюють у центрі міста, торгівлю наркотиками. Або ж просто забезпечити "захист" від непотрібних перевірок і поборів із боку колег. А інколи платити треба за захист від самого відділу "К".

Ще до парламентських виборів президент Володимир Зеленський пообіцяв забрати в СБУ частину функцій і закрити відділ "комерсантів". Обіцяв він це зробити, як тільки сформують новий склад парламенту. Однак у підсумку за кілька років домогтися цього так і не вдалося.

За інформацією OBOZREVATEL, законопроєкт про створення Бюро економічної безпеки і ліквідації відділу "К" профільний комітет Ради відхилив ще торік. Однак кілька днів тому президент під час зустрічі із фракцією знову порушив це питання. Можливо, у МВФ нагадали главі держави, що Україна вже багато років обіцяє активно боротися з корупцією, а віз і нині там.

"Почнемо з декомерціалізації СБУ. Зараз цим займається Іван Баканов, а як тільки буде сформована нова Рада, я думаю, що найближчим часом ми запропонуємо невідкладно позбавити СБУ не властивих їй функцій. СБУ повинна боротися зі шпигунами і диверсантами, а не займатися бізнесом", – пообіцяв Зеленський ще кілька років тому.

Тут варто уточнити, що йдеться про так званий Департамент контррозвідувального захисту економіки України, відділення якого працюють у територіальних підрозділах Служби безпеки по всій країні. Не так давно ДБР розкрило схему вимагання в одному з таких департаментів:

"Заступник начальника департаменту давав керівникам управлінь і відділів перелік підприємців, у яких необхідно вимагати гроші, а потім давав команду "тиснути морально, поки не сплатять певну суму". Гроші, які деякі підприємці погоджувалися заплатити, вони переказували на рахунки благодійного фонду", – повідомили в пресслужбі ДБР.

Кожен підприємець щомісяця віддавав до 300 тис. грн тільки за те, щоб співробітники СБУ дозволили йому спокійно працювати. І це тільки один маленький приклад.

"Економічні злочини – не їхня компетенція. СБУ має займатися контррозвідкою, захистом національної державності країни, боротьбою з тероризмом та захистом інформаційної безпеки. Економіка – це не властиві їм функції", – додала Василевська-Смаглюк.

Подібні зауваження можна адресувати й податковій поліції, що підтверджують цікаві факти з пояснювальної записки до законопроєкту:

"Наразі правоохоронну функцію у сфері економічних порушень бізнесу виконують податкова міліція, Служба безпеки України та Національна поліція України. За даними офіційної статистики Офісу генерального прокурора у 2019 році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків.

Водночас на стадії досудового розслідування у цьому році (2020-му) було закрито 262 кримінальні провадження, з яких 259 – за відсутності складу/події кримінального правопорушення.

Результатами судового розгляду відповідних справ за визначений період у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні всього 18 вироків, а саме: 10 обвинувальних вироків, із яких 3 – на підставі угод про визнання винуватості, та 8 виправдувальних вироків.

Така статистика свідчить про недостатньо ефективну роботу передусім податкової міліції у розслідуванні економічних злочинів, необхідність позбавити правоохоронні органи від невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію від сервісної функції податкової".

Відповідно, законопроєктом передбачено ліквідацію податкової міліції, оптимізацію структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їхніх функцій та створення Бюро економічної безпеки України.

Деталі створення БЕБ:

– утворюється президентом України, директор теж призначається президентом та є підзвітним йому і ВРУ;

– максимальна кількість працівників не більше ніж 4 тис. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальне звання, не може бути меншим ніж 20 прожиткових мінімумів (43 780 грн). Бюро розпочне діяльність із моменту укомплектування штату на 30%;

– діяльність Бюро координуватиме уряд.

Повноваження та незалежність БЕБ:

Бюро буде займатися виявленням, припиненням, розслідуванням та розкриттям кримінальних правопорушень у сфері економіки. У коментарі для OBOZREVATEL один з ініціаторів законопроєкту, нардеп Олександр Ковальчук зазначив, що не вважає БЕБ окремим органом – це продовження реформи ДФС та СБУ.

"Ми прагнемо, щоб орган був незалежним. Як вибудує функціонал Кабмін, ми побачимо, але БЕБ виводиться з підпорядкування одного міністерства (МВС. – Ред.) для того, щоб рішення щодо його функціоналу були колегіальними, урядовими. Це не ще один правоохоронний орган. По-перше, це функції, які сьогодні належать ДФС. По-друге, це те, чого хоче бізнес: певні функції, пов’язані з економікою, з СБУ переходять до БЕБ", – сказав Ковальчук.

Нардеп додав, що розглядали різні сценарії щодо виокремлення органу для роботи з економічними злочинами. Повноваження не передали в ДБР, адже в них свій чіткий напрям роботи, а СБУ займається розвідкою та безпекою України у зв’язку з війною на сході держави.

У скільки обійдеться створення органу

"Було передбачено, якщо я не помиляюся, 12 чи 15 млн грн, які перерозподілили, коли писали останню редакцію держбюджету на 2021 рік… Якщо документ стане законом, то у квітні будемо переглядати бюджет і зможемо повернути в статтю витрат певну суму", – сказав Ковальчук.

Також нардеп став на захист високих зарплат для працівників бюро, аргументуючи тим, що у відповідних органах потрібно мінімізувати бажання працівників скористатися становищем для збагачення.

"Зарплати потрібно передбачати високі – і рівень спеціалістів буде високим. Було передбачено оптимальний штат із високим рівнем зарплат. Люди (яких скоротять із ДФС та СБУ. – Ред.) будуть проходити переатестацію. На рівні закону ми не можемо ухвалити проходження детектора, це буде добровільний захід. Але можливості будуть більші в того, хто погодиться проходити детектор", – додав нардеп.

Критика з боку бізнесу

Хоча ініціатори законопроєкту стверджують, що бізнес буде задоволений переданням певних функцій із СБУ, сам бізнес критикує документ. За даними Європейської бізнес-асоціації, законопроєкт має такі мінуси:

– повноваження Бюро не збігаються із чинними проблемами економічної злочинності в країні, а також чітко не визначено, які економічні злочини будуть розслідуватися;

– вибір керівника органу не сприятиме становленню незалежної інституції, адже звужує можливість бізнесу контролювати таке призначення;

– високі зарплати передбачено лише для працівників зі спеціальним званням, що ставить під загрозу пошук ключової категорії персоналу, яка отримуватиме нижчі зарплати.

Чим вимірюватиметься ефективність роботи БЕБ

"Половина економіки в тіні, хтось каже 50 чи 60%, але ніхто не каже 10%. Ми знаємо з вами найбільш тіньові напрями – це фальсифікат, сірий імпорт, контрабанда... Для мене особисто результатом роботи буде планове зниження тіньового сектору економіки. Якщо за 5 років роботи цього органу ми отримаємо з вами 10% тіньової економіки – це буде найважливіший KPI, який би я ставив перед новоствореним органом і керівником", – підсумував Ковальчук.

Додамо, що законопроєкт було ухвалено у першому читанні у вересні 2020 року. Після чого документ обговорювали в Офісі президента та на засіданнях фракції "Слуга народу", нардепи якої є його ініціаторами. До профільного комітету надійшло 1528 поправок, із яких 1102 було враховано. Парламент має розглянути законопроєкт цього пленарного тижня.

Служба безпеки УкраїниНаціональна поліція УкраїниДержавна фіскальна служба УкраїниБюро економічної безпекиВолодимир ЗеленськийІван БакановОльга Василевська-Смаглюк